2.2.Розрахунок штучного освітлення

Приміщення площею , ширина якого складає, довжина –, висота –.

Використаємо метод світлового потоку. Щоб визначити потрібну кількість світильників, що мають забезпечувати нормований рівень освітленості, обрахуємо світловий потік (2.1):

– світловий потік, який обраховується, Лм;

– мінімальна нормована освітленість, Лк; ;

– коефіцієнт запасу, який враховує зменшення світлового потоку лампи при забрудненні світильників у процесі експлуатації ();

– площа освітлюваного приміщення ();

– відношення середньої освітленості до мінімальної ();

– коефіцієнт застосування світлового потоку, значення коефіцієнтів дорівнюють і.

Обчислюємо індекс приміщення за формулою (2.2):

– площа приміщення, ;

– розрахункова висота підвісу, ;

– ширина приміщення, ;

– довжина приміщення, .

Підставляємо значення:

.

При значенні , за допомогою таблиці 4 [ДБН В.2.5-28-2006] знайдемо.

Підставляємо усі значення у формулу для обрахунку світлового потоку :

.

Для освітлення застосовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, зі світловим потіком . Оберемо потрібну кількість ламп у світильниках за формулою (2.3):

– кількість ламп, які визначаються;

– світловий потік, ;

– світловий потік лампи, .

.

Рис. 2.1 - Схема розміщення світильників

Отже, у приміщенні застосовуються світильники типу ОД, що комплектуються двома люмінесцентними лампами ЛБ 40-1. Тобто, необхідно використати 9 світильників із 18 працюючими лампами в них – це забезпечить нормований рівень освітленості. Завдяки виконаним розрахункам була отримана достатня освітленість приміщення, що однозначно сприятливо позначитися на здоров'ї і комфорті користувачів ПК.

2.3.Пожежна безпека

Спричинити вибух й пожежу на підприємстві можуть: невиконання Закону «Про пожежну безпеку», порушення норм й правил пожежної безпеки, тощо.

Щоб ліквідувати невеликі осередки пожежі, а також, щоб гасити пожежі на початковому етапі їх розвитку застосовуються первинні засоби пожежогасіння.

Вони поділяються на наступні види:

− вогнегасники;

− пожежний інструмент (сокири, ломи, гаки, тощо);

− пожежний інвентар (покривала із теплоізоляційного негорючого полотна, грубововняної повсті чи тканини, ящики із піском, совкові лопати, пожежні відра, бочки з водою).

На пожежних щитах (стендах) мають розміщуватися первинні засоби пожежогасіння.

Посеред первинних засобів пожежогасіння важлива роль відводиться вогнегасникам, які є найефективнішими із них. Встановлено, що із застосуванням вогнегасників вдало ліквідують загоряння на протязі перших 4 хв. від миті їхнього виникнення, тобто ще до приїзду пожежних підрозділів.

Вогнегасники розподіляють за видом вогнегасної речовини на:

− водні;

− повітряно-пінні;

− порошкові;

− вуглекислотні;

− хладонові;

− комбіновані.

Вогнегасники мають бути установлені у легкодоступних місцях (біля входів чи виходів із приміщень, у коридорах) й на видноті, та в пожежонебезпечних місцях, де є імовірна поява осередків пожежі. А також слід забезпечити їхній захист від прямих сонячних променів та безпосереднього впливу нагрівальних й опалювальних приладів.[11]

Інструктажі із питань охорони праці проводяться на всіх установах, підприємствах й організаціях незалежно від характеру їхньої підлеглості, трудової діяльності й форми власності. Метою інструктажу є навчити працівників безпечно й правильно для себе та навколишнього середовища реалізовувати свої трудові обов'язки.

Інструктажі за характером та часом проведення поділяють на: вступний, повторний, первинний, позаплановий й цільовий.

Вступний інструктаж здійснює спеціаліст служби охорони праці чи інший фахівець за розпорядженням по підприємству за розробленою програмою служби охорони праці, зі всіма працівниками, що приймаються на тимчасову чи постійну роботу, незалежно від їх стажу роботи, освіти і посади.

Первинний інструктаж проводиться із групою осіб певного фаху чи індивідуально на робочому місці ще до початку роботи.

Повторний інструктаж – із працівником на робочому місці за змістом та обсягом питань первинного інструктажу: для робіт із підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці; для решти – 1 раз на півроку.

Позаплановий інструктаж – при порушенні вимог безпеки, які можуть привести чи призвели до аварій, травм, пожеж; при введенні у дію переглянутих або нових нормативних актів про охорону праці, й при внесенні доповнень й змін до них.

Цільовий інструктаж проводиться при здійсненні разових робіт, які не передбачені трудовою угодою; при ліквідації стихійного лиха, аварії; із учнями й вихованцями – при організації масових заходів (спортивні заходи, походи, екскурсії, тощо). [1]

Таблиця 2.1.Норми належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств

Категорія приміщення	Гранична захищувана площа, м2	Клас пожежі	Мінімальна кількість вогнегасників
			Заряд вогнегасної реч., кг
			5	6	8	9	12
А, Б, а також В з наявністю горючих газів і рідин	від 25 до 50 включно	А, В, С, (Е)	3	3	2	2	2

Оберемо кількість вогнегасників для приміщення площею 50 м². Відповідно до табл. 2.1. визначаємо, що для приміщень площею до 50 м² необхідно два порошкових вогнегасника масою вогнегасної речовини 8 кг. У даному випадку можна обрати вогнегасник типу ОП-8. Він застосовується для гасіння пожеж класу А, В,С і електроустановок (під напругою до 1000 В).