2.5. Екологічне маркування

«Зелена» продукція, має поліпшені екологічні характеристики упродовж життєвого циклу, які забезпечують такі самі або кращі функції, якість і задоволення потреб споживача в порівнянні з продукцією аналогічного функціонального призначення. Найкориснішими засобами ідентифікацій такої продукції та визначення її характеристик відносно впливів на стан довкілля та здоров’я людини відповідно до певних екологічних стандартів є екологічні декларації та знаки екологічного маркування. На ринку постійно зростає кількість різноманітних екологічних маркувань, але є й такі, що можна віднести до оманливих.

Орієнтуючись на екологічне маркування, замовник повинен визначити сертифікаційну систему, що акредитована належним чином (тобто має чинний атестат акредитації) та відповідає вимогам чинних стандартів, що регулюють основні принципи та методи управління програмами екологічних маркувань. Преш за все у екологічному маркуванні замовник має одержати відповідь на питання: яким стандартам (критеріям) відповідає дана продукція з тим чи іншим знаком? Здійснюючи державні закупівлі, замовник матиме можливість застосовувати вимоги екологічних стандартів програм екологічного маркування з позначенням «або еквівалент».

Обов’язкова вимога наявності сертифікату відповідності та ліцензійної угоди на застосування знаку екологічного маркування неприпустимі, оскільки вважаються дискримінаційними. Наявність екологічного сертифікату (як свідчення відповідності товару чи послуги) має розглядатися замовником як підтвердження відповідності встановленим вимогам, але повинні розглядатися й інші форми доказів.

Міжнародною організацією стандартизації (ISO) визначено І, ІІ та ІІІ типи екологічних маркувань, вимоги до яких встановлені згідно відповідних міжнародних стандартів, упроваджених до національної системи стандартизації шляхом гармонізації міжнародних стандартів серії ISO 14000 у 2002–2003 роках. ДСТУ ISO 14024:2002 Екологічні маркування та декларації.

Екологічне маркування типу I. Принципи та методи. (ISO 14024:1998, IDT) І тип екологічного маркування стосується добровільної сертифікаційної системи, яка передбачає:

• встановлення додатково до обов’язкових показників екологічних переваг (екологічні критерії) до товарів, послуг, об’єктів нерухомості у формі стандартів на певну категорію продукції;

• впровадження процедури оцінки відповідності екологічним критеріям.

Оцінка відповідності здійснюється акредитованим органом сертифікації продукції згідно ДСТУ EN 45011:2001 та ДСТУ ISO 14024:2002 – органом з екологічного маркування.

І тип екологічного маркування стосується добровільної сертифікаційної системи, яка передбачає:

• встановлення додатково до обов’язкових показників екологічних переваг (екологічні критерії) до товарів, послуг, об’єктів нерухомості у формі стандартів на певну категорію продукції;

• впровадження процедури оцінки відповідності екологічним критеріям. Оцінка відповідності здійснюється акредитованим органом сертифікації продукції згідно ДСТУ EN 45011:2001 та ДСТУ ISO 14024:2002 – органом з екологічного маркування. Схема оцінювання передбачає аналіз показників екологічних впливів продукції на всіх етапах життєвого циклу. У разі проходження такої сертифікації виробник сертифікованої продукції отримує протокол оцінки відповідності, сертифікат відповідності та ліцензійну угоду, що надає право застосування знаку екологічного маркування встановленого зразка на її упаковці чи етикетці, а також у документації, рекламних матеріалах тощо.

ІІ тип екологічного маркування входить до інформативного декларування у вигляді формулювань чи позначок екологічного характеру. Прикладом екологічного маркування ІІ типу можуть бути таки декларації, як: «вміст повторно переробленого матеріалу», «придатний для повторного перероблення», «придатний для компостування», «розбірна конструкція» тощо або спеціальні знаки, визначені міжнародним стандартом ISO 7000. Такі декларації не мають незалежного підтвердження, не використовують попередньо визначені й прийняті критерії і, як правило, є найменш інформативними з трьох типів екологічних маркувань. ДСТУ ISO 14025:2008 Екологічні маркування та декларації.

III тип. Принципи та процедури (ISO 14025:2006, IDT) ІІІ тип екологічного маркування стосується екологічних декларацій, що містять інформацію у вигляді кількісних показників екологічних впливів (енергоємність, споживання водних та інших ресурсів, емісії, обсяги утворюваних відходів) до обраної одиниці продукції певної категорії на всіх етапах її життєвого циклу.