Особливості процесів петлетворення на двофонтурних машинах. Поняття про подвійний трикотаж

Необхідною умовою одержання подвійного трикотажу є наявність двох голечниць (фонтур). Голечниці можуть бути розташовані одна до одної під кутом 90, 180 та ін. градусів. Вони можуть бути круглими і плоски­ми.

Голки одної голечниці скидають петлі на одну сторону трикотажу, а другої голечниці - на другу сторону. Внаслідок цього в трикотажі одні петлі звернуті "лицем" на одну сторону, петлі другої голечниці зверну­ті "лицем" на другу сторону трикотажу.

У подвійному трикотажі на кожній з його сторін лицеві петлі сполу­чаються (поєднуються) з виворотними.

Подвійний трикотаж може бути дволицьовим і двовиворотним.

У дволицьовому подвійному трикотажі петельні стовпчики лиця спо­лучаються в певному порядку з петельними стовпчиками вивороту. Такий трикотаж зветься ластиковим.

У двовиворотньому подвійному трикотажі лицеві петельні ряди спо­лучаються в певному порядку з виворітними петельними рядами. Такий три­котаж зветься двовиворітним.

На двофонтурних машинах процес петлетворення може бути: трикотажно-в'язальним, в’язальним і основов'язальним.

Трикотажно-в’язальний спосіб характеризується тим, що на одній голечниці процес виконується трикотажним способом, а на другій - в'язаль­ним.

При в’язальному способі на обох голечницях петлетворення викону­ється в’язальним способом.

Голки кожної голечниці можуть створювати петлі одночасно або по черзі.

Трикотажно-в’язальний і в’язальний способи петлетворення можуть бути послідовним і з розподіленням.

При послідовному способі петлетворення петлі на обох голечницях створюються послідовно при чергуванні голок (наприклад, на фангових маши­нах), а на основов’язальних машинах - при чергуванні голечниць.

При способі з розподілом петлі спочатку створюються на голках одної голечниці, причому ці петлі мають подвійну довжину, а потім гол­ки другої голечниці створюють свої петлі, запозичаючи для них нитки з петель збільшеного розміру, вже створених на першій голечниці.

Голечницю, на голках якої петлі створюються з нитки, що йде від нитковода, називають активною.

Голечницю, на голках якої створюються з нитки, що запозичається з петель активної голечниці, називають пасивною.

Трикотажно-в’язальний спосіб петлетворення з розподілом

Цей процес петлетворення здійснений на двофонтурних котонних ма­шинах.

На цих машинах петлі збільшеного розміру створюються спочатку на всіх голках якої-небудь голечниці, після цього включається в роботу друга голечниця і створює свої петлі, запозичаючи для них нитку з пе­тель першої голечниці.

Рис. 15. Схема трикотажно-в’язального способу петлетворення на двофонтурній машині з крючковими голками

Розглянемо більш детальніше, як іде процес петлетворення на машинах з крючковими голками.

Спочатку процес петлетворення виконується на голках горизонтальної голечниці.

п.1 – Замикання на голках горизонтальної голечниці. Вертикальні голки Г2 в цей час опущені і тільки їх головки піднімаються над горизонтальними голками Г1. Старі петлі С2 розміщені під крючками вертикальних голок Г2. При такому взаємному розташуванні голок і старих петель на горизонтальні голки прокладається нова нитка. Прокладена нитка кулірується (трикотажний спосіб).

п.2 - Після кулірування горизонтальні голки Г1 переміщуються назад (у напрямку стрілки). Нові петлі, що утримуються платинами (платини на малюнку не показані) переміщуються під крючки голок Г1 (операція винесення) .

Далі на крючки горизонтальних голок надавлює прес (пресування), голки продовжують відходити назад, і старі петлі за допомогою платин (не показані) наносяться на крючки горизонтальних голок (нанесення).

п.3 - Після виконання на голках Г1 пресування і нанесення вертикальні голки починають підйом, горизонтальні подовжують відходить назад (у напрямку стрілки е.), виконується операція нанесення, з'єднання, кулірування скидання, формування на голках Г1 горизонтальної голечниці. В процесі формування утворюються петлі збільшеного розміру.

В цей час вертикальні голки піднімаються, старі петлі переходять на стержень (замикання), нова нитка прокладається на стержень нижче крючка. (прокладення).

п.4 - Після цього вертикальні голки Г2 опускаються і нові петлі виносяться під крючки (винесення). Далі прес надавлює на крючки вертикальних голок (пресуванні). Голки продовжують опускатись і старі петлі С2, що затримуються відбійним гребнем (на малюнку не показаний), находять на запресовані крючки (нанесення).

Далі вертикальні голки опускаються так, що старі петлі С2 з'єднуються з новими (з'єднання), кулірування, скидаються з голок (скидання).

п.5 - Далі нові петлі Н2 протягуються через старі. Нитка для нової петлі запозичається з петель Н1 збільшеного розміру, що були створені на голках горизонтальної голечниці. Для цього горизонтальні голки рухаються вперед (напрямку стрілки е₂) і ослаблюють натяг нитки, створюючи умови для перерозподілу нитки між голками активної (Г1) і пасивної (Г2) голечниці.

Таким чином, спочатку на всіх голках горизонтальної голечниці петлі створюються трикотажним способом. Після того, як на цих голках пройшла операція формування, починається процес петлетворения на вертикальній голечниці.

Процес петлетворення на вертикальній голечниці відбувається по в’язальному способу.

Кількість операцій циклу процесу петлетворення на двофонтурній машині при трикотажно-в'язальному способі дорівнює сумі операцій при трикотажному і в'язальному способах.

Відомі двофонтурні котонні машини, на яких голки пасивної голечниці не крючкові, а язичкові або пазові. Наприклад, машини фірм "Стіббе-Монк" (Великобританія), "Шоллер" (Німеччина). Процеси петлетворення на цих машинах не відрізняються від розглянутого, але під час формування петель на голках активної голечниці протяжки цих петель розміщуються в головках голок, язички або движки яких в цей час відкриті.

Це прискорює виконанню процесу петлетворення і збільшує продуктивність машини.