Трикотаж подвійних похідних переплетень трико і атлас

Подвійні похідні основов'язані переплетення створюються сполученням двох або кількох однакових подвійних головних основов'язаних переплетень. Відомі дві групи похідних осно­вов’язаних переплетень.

Подвійні похідні трико і атласи відносяться до першої групи.

Сполученням двох подвійних трико одержують подвійне двотрико, або сукно; трьох подвійних трико - подвійне тритрико, або шарме; чотирьох подвійних трико - 4-трико і т.д. Сполучення двох подвійних атласів дає подвійний двоатлас.

Із збільшенням кількості переплетень, що поєднуються, збільшується довжина протяжок і поверхнева щільність трико­тажу, зменшується його розтяжність.

Рис. 40. Подвійне двотрико і його графічний запис

Характерна особливість подвійних похідних переплетень першої групи - однакова будова петельних стовпчиків лицьової і зворотної сторін.

Рис. 41. Графічні записи:

а – подвійного шарме; б – подвійного ч-трико; в – подвійного двоатласа

До другої групи належать дволастичні основов’язані переплетення.

Дволастичне трико (Rb =3, Rh = 2) і дволастичний атлас (Rb min = 4, Rh min = 4) створюються подібно до кулірного дволастика відповідно з двох ластичних основов'язаних трико і атласів.

У цих переплетеннях протяжки з'єднують сусідні петельні стовпчики, що лежать у різних петельних шарах. Сторони неод­накові: одна сторона має петлі тільки з двосторонніми про­тяжками, друга - петлі з односторонніми протяжками (трико) і петлі з односторонніми і двосторонніми протяжками (в атласі).

Дволастичне похідне двотрико, або сукно (Rb = 5, Rh = 2) створюється з двох похідних ластичних трико; дволастичне по­хідне тритрико, або шарме (Rb =7, Rh = 2) створюється з трьох дволастичних шарме і т.д.

Аналогічно створюються дволастичні похідні атласи, нап­риклад, двоатлас.

Аналіз операцій петлетворення

Петлетворення – одержання петель з ниток – складний механічний процес, успішність якого залежить від багатьох факторів і перш за все від правильної взаємодії органів петлетворення машини з нитками і петлями.

Важливими факторами, що впливають на хід процесу петлетворення, є: визначене взаємне розташування органів петлетворення, ниток і петель під час процесу; мінімально можливий натяг нитки на всьому шляху створення з нитки петель від паковки до закінчених петель; мінімальна зміна натягу нитки по частоті і амплітуді; надійність захоплення ниток органами петлетворення під час прокладення; відсутність ударів по нитці; защемлення нитки і інші дії, що викликають руйнування нитки і залежать від конструкції органів машини.

Всі ці умови висвітлюються під час аналізу виконання кожної з десяти операцій петлетворення.

Замикання

Суть цієї операції полягає в тому, що старі петлі переміщуються з-під крючків вздовж стержня нижче чаші (крючкові голки) або нижче язичка (язичкові голки).

Петлі можуть переміщуватися вздовж стержнів голок одночасно на всіх голках (фронтальне замикання) або послідовно (послідовне замикання).

Зусилля для переміщення петлі вздовж стержня голки може бути прикладене безпосередньо до петлі, що розташована на голці (безпосереднє замикання) або до платинної дуги (протяжки), що з’єднує петлі (зосереджене замикання).

Також зусилля може діяти на петлі трикотажу, що були сформовані в попередніх петельних рядах (загальне замикання).

І. Замикання безпосереднє фронтальне

Рис. 42. Замикання фронтальне безпосереднє

Для переміщення вздовж крючкових голок до кожної петлі необхідно прикласти одну або дві сили Р, як показано на рис. 42.

Припустимо, що петлі розташовані на голках під дією сил відтягнення Q, причому ці сили направленні під кутом β до нормалі в точці дотику голки ниткою.

Розкладаємо силу Q на дві складові, паралельно і перпендикулярно голці у точці дотику.

;

Сила S буде намагатися переміщувати петлю назад або вперед вздовж стержня голки, сила N буде притискувати петлю до голки і створювати силу тертя Т, що дорівнює:

,

де μ – коефіцієнт тертя нитки об голку.

Сила тертя Т завжди протидіє переміщенню петлі вздовж голки.

Для переміщення петлі вздовж голки необхідна сила Р:

,

,

Під час в’язання трикотажу великої щільності, коли внутрішній просвіт петлі відносно малий, пересувати петлю вздовж голки значно важче. Під час проходження чаші петля може зайняти положення, що показує на рис. 42. Старі петлі абв і гдежз огинають голку з усіх боків. Нитка з відрізка палочки петлі (гдежз) переходить на відрізок дуги (деж) петлі.

Якщо сила відтягнення, що діє на одну сторону петлі петлі, дорівнює Q, то для перетягнення нитки у дугу деж необхідна сила S, що дорівнює

,

де е – основа натурального логарифма, дорівнює 2,71;

μ – коефіцієнт тертя нитки об нитку;

α – кут обхвату однієї нитки другою.

72