- •Поясок т.Б. «загальна психологія»
- •З м і с т
- •Тема 6 Мозок і психіка…………………………………………17
- •Тема № 1 (2 год.) особливості психології як науки План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 2-3 (4 год.) методи дослідження в психології План
- •3. Пізнавальні (дослідницькі) методи в психології
- •4. Методи активного психологічного впливу Контрольні запитання
- •Тема № 4-5 ( 4 год.) Минуле та сучасність психологічної науки План
- •Теорії сучасної психології
- •Контрольні запитання
- •Тема № 6 (2 год.) мозок і психіка План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 7 (2 год.) еволюція розвитку психіки План
- •Рівні розвитку психіки
- •Контрольні запитання
- •Тема № 8-9 (4 год. ) відчуття План
- •Класифікація відчуттів
- •Контрольні запитання
- •Тема №10 ( 2 год.) сприймання План
- •Помилкове сприймання предметів
- •Контрольні запитання
- •Тема № 11-12 ( 4 год.) пам'ять План
- •Види пам’яті
- •Процеси пам’яті
- •Порушення пам’яті
- •Закон забування
- •Контрольні запитання
- •Тема № 13 ( 2 год.) увага План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 14-15 (4 год.) мислення План
- •Види мислення, визначені на різних підставах
- •Етапи розумової діяльності
- •Стадії формування понять
- •Контрольні запитання
- •Тема № 16-17 уява та мовлення (4 год.) План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 18-19 Емоції та почуття (4 год.) План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 20-21 (4 год.) Воля План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 22 (2 год.) психічні стани особистості План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 23-24 (4 год.) поняття особистості в психології План
- •Структура особистості
- •Контрольні запитання
- •Тема № 25-26 (4 год.) Психіка і свідомість План
- •Властивості свідомості
- •5. Структура свідомості:
- •Функції свідомості
- •2. Середнє несвідоме
- •Контрольні запитання
- •Тема № 27 (2 год.) Поняття про несвідоме План
- •5. Неусвідомлені механізми свідомих дій:
- •Контрольні запитання
- •Тема № 28 (2 год.) самосвідомість План
- •Структура “я – концепції”
- •Контрольні запитання
- •Тема № 29-30 (4 год.) розвиток і формування особистості План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 31-32 (4 год. ) Темперамент План
- •Зв’язок типів темпераменту та типів вищої нервової діяльності
- •Контрольні запитання
- •Тема № 33-34 (4 год.) характер План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 35 (2 год.) здібності План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 36-37 (4 год.) Діяльність План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 38 (2 год.) Соціалізація особистості План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 39-41 (4 год.) соціальні групи План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 42-43 (4 год.) спілкуваня План
- •Види поглядів, їх трактування і рекомендовані дії
- •Контрольні запитання
- •Тема № 44-46 (4 год.) психологія взаємодії людей План
- •Контрольні запитання
- •Тема № 47-48 (2 год.) Основні напрями науково-прикладної та практичної психології План
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
Контрольні запитання
Назвіть основні ознаки особистості.
У чому виявляється суспільна сутність особистості?
Що в особистості зумовлене її біологічною природою?
Як виявляється біологічне в життєдіяльності особистості?
Як співвідносяться поняття “особистість” та “індивідуальність”?
Охарактеризуйте структуру особистості.
У чому суть теорії активності 3. Фрейда?
Що є фундаментальним рушієм людської активності?
Що таке спрямованість особистості?
Назвіть основні групи мотивів особистості.
Як поділяються цілі особистості?
Як взаємопов’язані самооцінка особистості та рівень її домагань?
Що є джерелом і рушійною силою розвитку особистості?
Які чинники зумовлюють психічний розвиток особистості?
Тема № 25-26 (4 год.) Психіка і свідомість План
Розвиток психіки
Культурно-історична концепція розвитку психіки людини
Виникнення, розвиток та визначення свідомості
Властивості свідомості
Структура свідомості. Функції свідомості
Види свідомості. Рівні свідомості
Закони усвідомлення. Поле свідомості
Основні поняття та терміни: свідомість, активність свідомості, критичність свідомості, праця, мова, ментальність, узагальненість і відчуженість, цілісність, константність, динамічність, спотвореність, рефлексія.
1. Етапи розвитку психіки
Етап |
Назва |
Представники |
Характеристика |
Поведінка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
0 |
Допсихічна форма віддзеркалення і регуляції |
Найпростіші (одноклітинні) рослинні і тваринні організми |
Подразливість до біотичних властивостей середовища. Нездатність реагувати на властивості середовища, які не мають життєвого значення |
Елементарні, безпосередні контактні рухові реакції найпростіших організмів |
І етап |
Сенсорна психіка |
Вищі червоподібні, равлики, деякі інші безхребетні |
Початкова сигнальна форма відображення дійсності. Чіткі реакції на біологічно значущі подразники |
Інстинкти – природжені види реагування на умови середовища |
ІІ етап |
Перцептивна психіка |
Хробаки, комахи, птахи, риби, плазуни |
Предметне сприймання. Орієнтація серед складних предметів і в наочних ситуаціях, адаптація до мінливих умов існування. |
Навички – вид поведінки, який отримується тваринам за життя і фіксується в індивідуальному досвіді |
ІІІ етап |
Практичний інтелект |
Вищі тварини (вовки, лисиці, ведмеді, дельфіни, собаки, мавпи) |
Відображення динамічних міжпредметних відносин, що виступають переважно у вигляді наочних образів на основі безпосередньої пам'яті. Пізнання навколишньої дійсності. |
Відносно складні види поведінки – маніпуляція предметами – знаряддями, будівельна діяльність і тощо. Розвиток дослідницьких форм поведінки з широким використанням раніше придбаних знань, умінь, навичок |
ІV етап |
Абстрактний інтелект |
Прадавні люди |
Мислення і уяви, словесна пам'ять і довільна увага, воля, дедалі зростаюча система знань, умінь і навичок |
Складні види групової і індивідуальної предметної поведінки щодо пристосування до навколишнього середовища з використанням матеріальних і знакових засобів, знарядь праці, навичок, досвіду |
V етап |
Свідомість і самосвідомість |
Людина |
Сукупність пізнавальних, мотиваційних, цілеутворюючих, емоційно-почуттєвих і рефлексивних здібностей індивіда |
Продуктивна і репродуктивна діяльність в процесі засвоєння і використання зовнішніх і внутрішніх засобів, матеріальних і ідеальних знарядь праці, організації, рефлексивної організації поведінки |
VІ етап |
Особистість |
Людина |
Соціально обумовлена система вищих психічних властивостей, здатності до спілкування, програмування, самопізнання і самовдосконалення, абстрактного мислення та уяви, формування системи знань, умінь, навиків, індивідуального стилю діяльності та поведінки |
Складні види творчої діяльності і соціальної поведінки з перетворенням навколишнього світу і власної психіки
|
VІІ етап |
Нові форми психіки, що зароджуються |
Людина |
Понадсвідомість, геніальна творча особистість, надособистість. |
Глобальні, космічні по своїх масштабах види творчої діяльності та поведінки по перетворенню, удосконаленню людської цивілізації, ноосфери, Всесвіту |
2. Культурно-історична теорія походження психіки людини. Її автор - відомий російський учений Л. С. Виготський. Він показав, що людина має особливий вид психічних функцій, які повністю відсутні у тварин. Ці функції, названі Л. С. Виготським вищими психічними функціями, становлять вищий рівень психіки людини, узагальнено названий свідомістю. Виготський стверджував, що вищі психічні функції людини, або свідомість, мають соціальну природу.
У концепції Виготського можна виділити три складові частини. Першу частину можна назвати «Людина й природа». Її основний зміст можна сформулювати у вигляді двох тез. Перша - теза про те, що при переході від тварин до людини відбулася кардинальна зміна відносин суб'єкта із середовищем. Друга теза пояснює існування механізмів зміни природи з боку людини. Цей механізм полягає в створенні знарядь праці, у розвитку матеріального виробництва.
Друга частина концепції Виготського може бути названі «Людина і його власна психіка». Вона містить також два положення. Перше положення полягає в тім, що оволодіння природою не пройшло безвісти для людини, вона навчилася опановувати власною психікою, у неї з'явилися вищі психічні функції, що виражаються у формах довільної діяльності. Друге положення полягає в тім, що людина опанувала своїм поводженням, як і природою, за допомогою знарядь, але знарядь спеціальних — психологічних. Ці психологічні знаряддя він називав знаками. Знаки-символи були пусковими механізмами вищих психічних процесів, тобто виступали як психологічні знаряддя.
Третю частину концепції Виготського можна назвати «Генетичні аспекти». Виготський виходив з того, що праця створила людину. Процес перетворення інтерпсихологічних відношень в інтрапсихологічні Виготський назвав інтеріоризацією. У ході інтеріоризації відбувається перетворення зовнішніх засобів-знаків (насічки, вузлики й ін.) у внутрішні (образи, елементи внутрішньої мови й ін.).
Таким чином, у концепції Виготського можна виділити два фундаментальних положення. По-перше, вищі психічні функції мають опосередковану структуру. По-друге, для процесу розвитку психіки людини характерна інтеріоризація відносин керування й засобів-знаків. Головний висновок цієї концепції полягає в наступному: людина принципово відрізняється від тварини тим, що вона опанувала природою за допомогою знарядь.
3. Свідомість виникла і розвинулась у ході суспільно-історичного розвитку людини. Свідомість – це ставлення людини до оточуючого світу із знанням про об’єктивні закономірності цього світу. Свідомість може виникнути лише в суспільстві, це усвідомлене буття.
Свідомість – це особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення і перетворення дійсності. Свідомість є вища, інтегруюча форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини в трудовій діяльності у ході постійного спілкуванні (за допомогою мови) з іншими людьми.
Обов’язковою умовою формування і прояву всіх відмічених вище специфічних якостей свідомості є мова.
4. Властивості свідомості (у вітчизняній психології):
С. – рефлекторне явище, функція мозку. Мозок – орган свідомості, а носій С- людина.
Стержнем С. виступають знання. Стимули С – інтереси та потреби суспільства. Роль С – забезпечити правильну орієнтацію людини в оточуючому світі.
С. відображує світ. На основі цього відображення через діяльність людина може змінювати цей світ.
С. (со-знание) – сукупність знань, які передаються від покоління до покоління.
Об’єктом С виступає природа, суспільство і сама С.
С. не може існувати без мови Мова виступає матеріальною формою: формування абстрактних понять, в яких розкриваються суспільно-закріплені властивості, закономірності оточуючих нас речей.
С. виникла в процесі діяльності, може розвиватися тільки в діяльності.
С. індивідуальна, проте може існувати лише тоді, коли існує суспільна С і мова. Дається не зразу, а розвивається у соціумі.
Отже, емпірично свідомість можна представити у вигляді сукупності образів, які виступають перед суб’єктом в його внутрішньому досвіді, випереджаючи його практичну діяльність.
Свідомість в зарубіжній психології:
Герінг: С. – це сцена, де зявляються псих.явища, вони виходять із-за куліс, і туди ж повертаються.
Кейтман: С.-це стан бадьорості. ЇЇ можна зобразити у вигляді вертикалі. 0° - це стан народженої дитини, у якої С ще не має.
Піаже – С.- рефлекторне явище, яке залежить від соціалізації.
Інтелектуалісти. С. – це думка.