5. Використання елементів психогімнастики на заняттях з малювання

На заняттях з образотворчої діяльності намагаюся створювати умови і допомогти дітям увійти в той чи інший художній образ. З цією метою використовую елементи психогімнастики, які вчать передавати ознаки, особливості образу діями, рухами, емоціями, мімікою. Граючись, діти перетворюються у будь-який персонаж і відображають його характерні особливості. Це викликає у дітей масу позитивних сильних відчуттів та глибокі почуття, які в подальшому відображаються у творчому процесі.

Так, готуючи дошкільнят середньої групи до малювання за темою „Вийшло сонце на лужок', пропоную дітям вправу „Я – сонце'. Доводжу, що перетворитись на сонечко легко, тому що у кожної дитини є пальчики, які дуже схожі на сонячні промінці. Спочатку пропоную підняти руки вгору і привітатися із сонечком. Сонячні промінці торкаються долоньок та пальчиків і перетворюють пальчики у теплі промінці. Під час вправи розповідаю дітям про сонце: „Сонечко, як і дітки, вночі спить, ранком прокидається, як і ви умивається, розчісує свої промінчики, щоб вони щиро світили'. Все це допомагає дітям встановити зв'язок між великим світилом і собою, відчути свою єдність з природою.

Під час вправи знайомлю дітей з особливостями об'єкта. „Сонце – велика куля. У нього багато промінців, довгих і тоненьких. Намалюємо на долоньці коло – це сонце. Воно посилає на землю яскраві промінці' (діти протягують руки, ворушать пальчиками, намагаючись відчути тепло). Ці дії допомагають підготувати руку дитини до малювання на папері, закріплюють форму предмета, розвивають уяву та дають установку на те, що всім навкруги потрібно дарувати тепло і радість, а це відповідно викликає у дітей посмішку та емоційне піднесення.

Через імітацію, відтворення малюками дій розвиваю почуття та емоційний стан дітей. Це дає змогу не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, а й створює умови для формування у дошкільнят власної емоційної сфери: виховання емоцій і вищих почуттів. Власний досвід почуттів допомагає дітям фантазувати під час вправ і переносити свої враження на образи, які вони створюватимуть.

Використовуючи у практиці роботи елементів психогімнастики помітила, що вони активізують діяльність дітей, виховують здатність відчувати образ предмета, розвивають творчість у самовираженні, допомагають встановлювати зв'язки між собою та образами оточуючого світу. Дані вправи також закріплюють позитивне ставлення до занять з малювання, навівають бажаний настрій, впливають на поведінку, риси характеру дитини. Малюки спільно переживають радість, а це в свою чергу знімає напруження, нормалізує спілкування дітей у групі, забезпечує емоційний комфорт, приносить почуття задоволення від створення власного виробу, викликає самоповагу.

6. Робота з батьками з питання розвитку у дітей

мистецьких здібностей

У процесі роботи помітила, що діти дошкільного віку, які виховувалися вдома, малюють, як правило гірше, ніж діти, які відвідували садок з раннього віку. Причина – батьки не приділяють належної уваги образотворчій діяльності, вважаючи, що це заняття у наш час – справа несерйозна. Більш того, скаржаться, що діти малюють кругом: на шпалерах, на столі, на шафі, на холодильнику і т.д. Вони намагаються забрати у дитини олівець та зайняти її іншою справою. Тому поставила собі за мету донести батькам психологію дитячої творчості, допомогти по-справжньому оцінити і зрозуміти природній прояв творчої потреби дитини; навчити розуміти, цінувати і підтримувати дитячу творчість, сприяти її розвитку.

Так, проводячи консультації на тему: „Роль та місце малювання у житті вашої дитини' (Додаток 15) та „Малюємо без олівця та пензлика', в першу чергу знайомлю батьків з програмою образотворчої діяльності дітей дошкільного віку, зображувальними та нетрадиційними техніками, вмінням використовувати у малюванні різні засоби художньої виразності: колір, форму, лінію, композицію, ритм. Доводжу батькам на прикладах та шляхом вирішення педагогічних ситуацій, що зображувальна діяльність має велике значення для формування особистості їхнього малюка. Пропоную пам'ятку, у якій розробила поради щодо організації образотворчої діяльності вдома (Додаток 16). Наголошую на необхідність наявності вдома затишного куточка та матеріалу для образотворчої діяльності.

Наступним етапом є практична діяльність батьків, які так само як і діти, малюють пензлем, пальцями, пір'ям та квачиком. Пропоную також їм приблизний перелік тем для малювання вдома: „Осіннє дерево' /малювання по-вологому/, „Овочі і фрукти' /штампування/, „Снігопад' /малювання зубною щіточкою/, „Веселий сніговик' /малювання губкою/, „Ялинкові прикраси' /техніка колажу/та ін. Все це викликає інтерес у батьків, підкреслює важливість значення образотворчої діяльності для підготовки дитини до майбутнього життя.

Проводжу спільно з батьками та дітьми зустрічі з творами мистецтва, які розвивають естетичний смак, вміння помічати красу, радіти і дивуватися їй, виражаючи свої почуття.

Після проведення тематичних занять, коли знання дітей більш ґрунтовні та міцні та у кінці року організовую виставки дитячих робіт „Малюємо з мамою і татом', у яких проявляються фантазія, творчість, неординарність вмінь та нахилів як маленьких так і дорослих членів родини. Компетентне журі визначає переможців у різних номінаціях 'За оригінальність', „За чудове поєднання кольорів', „За творчість' і т.д. Жодна з сімей не залишається поза увагою, адже кожна робота – то своєрідність мислення, прояв фантазії, безпосередність краси та результат творчої праці.

Працюючи з дітьми вдома, батьки помічають, яку радість, піднесення та задоволення приносить їх синам та донечкам спільна образотворча діяльність, в процесі якої розвиваються творчість, допитливість, уява та ініціатива малюків. Дитячі малюнки починають вражати їх оригінальністю, своєрідністю бачення і відображення навколишнього. Підтримка, зацікавленість, небайдуже відношення батьків сприяє розвитку у дошкільнят інтересу до занять з малювання.

ВИСНОВОК

Дитина ще не встигла народитися, а в ній вже живе велика таємниця таланту. І високе призначення педагога – допомогти маленькій людині розгадати секрети свого внутрішнього „я', прилучити її до краси й гармонії у світі, до мистецтва, збудити її творчі сили, бажання оволодіти різними видами художньої діяльності. Дитина повинна повірити, що вона здатна фантазувати, вигадувати і втілювати плоди своєї уяви у малюнках. Тому можливість творити дітям потрібно надавати щодня, щохвилини. Вихователь повинен не тільки керувати образотворчою діяльністю дітей, а стати активним учасником творчого процесу, в повній мірі передати малюкам свій досвід – здатність помічати красу, відчувати й емоційно переживати її, співпереживати, розпізнавати добро і зло, доброзичливо ставитися до навколишнього, володіти своїми емоціями і почуттями, розуміти людське життя і вміти знайти своє місце в ньому. Все це допоможе дитині, надихне маленьких художників до творіння. І тоді казка, яка народжуватиметься в дитячих роботах, скрасить буденність нашого життя, доведе, що кожна дитина – маленький, неповторний творець та геній, підтвердить той факт, що професія педагога – це творче покликання душі та серця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Редакція журналу „Дошкільне виховання', 1999.

2. Закон України „Про освіту'.

3. Закон України „Про дошкільну освіту'.

4. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. К.: Редакція журналу „Дошкільне виховання', 2003.

5. Національна доктрина розвитку освіти в Україні.

6. Положення про дошкільний навчальний заклад.

7. Програма виховання дітей дошкільного віку „Малятко'. К.: СП „СВЕНАС', 1993.

8. Бєлкіна Е., Науменко Т. Світ мистецтва і дитина. // Дошкільне виховання – 2000. - № 1.

9. Кабиш І.Ю. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого віку. К.: „Радянська школа', 1981.

10. Кириченко Н.Т. Сюжетне малювання в дитячому садку. К.: „Радянська школа', 1986.

11. Комарова Т.С. Изобразительное творчество дошкольников в детском саду. М.: „Педагогика', 1984

12. Комарова Т.С. Методика обучения изобразительной деятельности и конструированию. М.: „Просвещение', 1991.

13. Сучасні підходи до організації педпроцесу в дитячому садку /методичні рекомендації Відділу дошкільного виховання НМЦ середньої освіти МОН України/.// Дошкільне виховання – 2003. - № 8.

14. Шульга Л.Розвиток творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. З.: „Ліпс', 2001.

15. Шульга Л.Розвиток творчих здібностей у дітей середнього дошкільного віку. З.: „Ліпс', 2001.

16. Якименко С. Від дитини – до навколишнього світу. Початкова освіта – 2003. - №47.

Под креативностью психологи понимают способность видеть вещи в новом и необычном свете и находить уникальные решения проблем. Креативность является полной противоположностью шаблонному мышлению. Она уводит в сторону от банальных идей, привычного взгляда на вещи и рождает оригинальные решения.

Исследователи интеллекта давно пришли к выводу о слабой связи творческих способностей человека со способностями к обучению и интеллектуальными способностями. В творческой активности важную роль играют особенности темперамента, способность быстро усваивать и порождать идеи и т. п.

Творческие способности могут проявляться в различных видах деятельности. На волнующий многих родителей вопрос, можно ли их развить, можно ли обучить креативности, психологи отвечают: да. Это связано с тем, что дошкольный возраст является очень восприимчивым, пластичным, здесь появляется такая психическая функция, как воображение. Другими словами, возраст от трех до семи лет наиболее благоприятен для развития креативности.

Креативность делает процесс мышления увлекательным и помогает находить новые решения старых проблем.

Способов развития креативности множество, и в первую очередь у родителей. В пользу того, что именно мама и папа могут лучше всего организовать процесс творческого развития ребенка, говорят следующие факты:

- ребенок высоко ценит общение с родителями, которые являются для него авторитетами;

- родители хорошо знают своего ребенка и потому подбирают те возможности развития, которые понравятся малышу и будут ему интересны;

- творческая деятельность - один из самых продуктивных вариантов времяпрепровождения взрослого и ребенка;

- внимание мамы или папы целиком посвящено ребенку, тогда как воспитатель старается распределить его равномерно между всеми детьми в группе;

- эмоциональный контакт со значимым взрослым доставляет малышу особые впечатления радости совместного творчества;

- у ребенка формируется представление о родителе как о человеке, с которым интересно быть вместе;

- мама и папа выбирают, как правило, разные средства для развития ребенка, а потому творческий опыт малыша, который он получает в семье, умножается вдвое.

Прежде чем мы покажем, какими способами можно развивать креативность, приведем небольшую историю, герой которой обладает явно выраженной способностью к творчеству.

Во время Первой мировой войны некому мистеру Хэрригану жена прислала отчаянное письмо. "Похоже, во всей Ирландии не осталось ни одного трудоспособного мужчины, - писала она, - и мне приходится самой вскапывать сад". В ответ Хэрриган написал: "Не вскапывай сад. Там зарыто оружие". Письмо было вскрыто цензурой, в дом жены нагрянули солдаты и перекопали весь сад до последнего дюйма. "Не знаю, что и думать, дорогой, - написала миссис Хэрриган мужу, - пришли солдаты и перерыли весь наш сад". - "Теперь посади картошку", - ответил Хэрриган.

Мистер Хэрриган избрал неожиданный, нестандартный ход, просчитав предварительно последствия своих действий. И, как видим, не прогадал. В то же время собственно в действиях нет ничего необычного: он просто написал жене письмо.

При развитии творческих способностей ребенка материалом служат, как и в приведенном примере, самые разные - и в большинстве случаев обычные - окружающие вещи. Очень важна способность находить разные пути поиска решения, рассмотреть явление или предмет с разных сторон и т. д. Приведем несколько возможных занятий с ребенком.

Задачи и упражнения для развития творческого мышления

Предлагаемые в этом разделе занятия направлены на развитие у детей общих приемов творческого мышления, не привязанных к конкретному учебному предмету. В то же время они могут быть использованы и для активизации творческого мышления применительно к различным содержательным областям, традиционно изучаемым в дошкольных учреждениях.

Упражнение

Цель: развитие творческих способностей с помощью активизации фантазии.

Этапы: