3. Порядок виконання роботи.

1. Ознайомитися з будовою та принципом роботи установки ДМ-41.

2. Підрахувати величину номінального крутного моменту електродвигуна:

(9)

3. Перемикач частоти обертання електродвигуна поставити в положення 1. включити електродвигун і за допомогою маховика навантажувального гальма створити момент, який дорівнює 0,1( 50 од). Установка в такому стані повинна пропрацювати 5 хвилин для прогрівання мастила.

4. Ступенями через 0,05(75,100,125...) збільшувати гальмівний момент до 0,7. На кожній ступені необхідно знімати покази індикаторів електродвигуна та гальма і за допомогою тарувального графіка визначити моменти на валі електродвигуна та на вихідному валі редуктора.

5. Маховиком гальма розвантажити передачу, щоб момент на валі колеса дорівнював нулю ( холостий хід). Визначити момент на валі електродвигуна, заміряти частоту обертання і підрахувати потужність холостого ходу.

6. Підрахувати на кожній ступені навантаження величину потужності на валах двигуна і черв’ячного колеса за формулами (2) (3). Визначити експериментальний ККД редуктора за формулою (1). Побудувати графік залежності .

7. Підрахувати ККД досліджуваної передачі за формулою (5) і порівняти з експериментальним. Коефіцієнт тертя ковзання в черв’ячній парі прийняти .

8. Дослідити вплив швидкості обертання черв’яка на ККД черв’ячної передачі. Для цього перемикач частоти обертання поставити в положення 2 при цьому частота збільшиться в двічі і повторити дослідження згідно п. 3...5.

4. Техніка безпеки при виконанні роботи на установці дм–41.

1. Перед початком роботи на стенді ДМ-41 зовнішнім оглядом перевірити наявність та справність заземлення.

2. Вмикання стенду ДМ-41 дозволяється тільки з дозволу викладача або лаборанта.

3. Гальмування редуктора виконується плавним обертанням маховика гальмівного пристрою за годинниковою стрілкою. Як тільки ведений шків зупиниться потрібно різко повернути маховик гальмівного пристрою проти годинникової стрілки.

4. Після закінчення роботи установку вимкнути з електромережі.

5. Контрольні запитання.

1. Як визначається експериментально ККД редуктора?

2. Для чого служить колодчасте гальмо в експериментальній установці ДМ-41?

3. Як визначається навантаження на вихідному валі черв’ячного редуктора?

4. Як аналітично визначити ККД черв’ячного редуктора?

5. Що впливає на величину втрат при ковзанні витків черв’яка по робочих поверхнях зубів колеса?

6. Від чого залежить значення коефіцієнта тертя ковзання в черв’ячні й парі?

7. Що впливає на величину втрат потужності на перемішування мастила?

8. З чого складаються загальні втрати потужності у черв’ячному редукторі?

9. З яких матеріалів виготовляють черв’як та черв’ячне колесо?

10 .Переваги та недоліки черв’ячної передачі.

11. Основні геометричні параметри черв’ячної передачі.

12. Передаточне відношення черв’ячної передачі.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра машинознавства та охорони праці

Лабораторія деталей машин

___________________ “___” ___________200_

^{Група Дата виконання роботи}

Прізвище та ініціали студента

Лабораторна робота № 5

Визначення коефіцієнта корисної дії редуктора.

Мета роботи: Навчитися експериментально визначати ККД черв’ячного редуктора.

Обладнання, інструменти, пристрої: експериментальна установка ДМ 41, штангенциркуль, тарувальний графік, калькулятор.

Характеристика редуктора

1. Тип редуктора _________________________________________________

2. Число заходів черв’яка__________________________________________

3. Число зубців черв’ячного колеса__________________________________

4. Модуль зачеплення _____________________________________________

5. Число модулів у ділильному діаметрі черв’яка _____________________

6. Передаточне число _____________________________________________

7. Кут нахилу гвинтової лінії черв’яка _______________________________

8. Коефіцієнт тертя _______________________________________________

9. Кут тертя _____________________________________________________

10. Максимальний гальмівний момент _______________________________

Результати досліджень

№	При n1 =1450 об/хв					При n2 = 2850 об/хв
	Двигуна Т1		Гальма Т2			Двигуна Т1		Гальма Т2
	Покази індика–тора	Нм	Покази індикатора	Нм		Покази індика–тора	Нм	Покази індика–тора	Нм

Схема черв’ячного зачеплення.

Побудова графіка залежності:

Висновки:

підпис студента

Робота прийнята з оцінкою__________________________ підпис викладача