- •Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка Кафедра машинознавства та охорони праці
- •Дрогобич
- •Лабораторна робота №1 перевірка надійності болтового з'єднання, що працює на зсув
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •3. Технічна характеристика.
- •4. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Мал. 1.
- •Лабораторна робота №2 дослідження тягової здатності пасових передач
- •1.Короткі теоретичні відомості.
- •2. Характеристика дослідного стенду дм 35у.
- •3. Технічна характеристика стенду.
- •4. Техніка безпеки при виконанні лабораторної роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №3 побудова евольвентного профілю зубів методом обкочування довб’яком
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Опис приладу тмм – 47а.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •5. Контрольні запитання.
- •Прізвище та ініціали студента
- •Результати обміру викреслених зубів
- •Лабораторна робота № 4 визначення основних параметрів зубчастих коліс з допомогою інструментів.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •2. Порядок виконання роботи
- •3. Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта корисної дії черв’ячного редуктора
- •2. Опис та технічна характеристика установки дм 41.
- •3. Порядок виконання роботи.
- •4. Техніка безпеки при виконанні роботи на установці дм–41.
- •5. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота №6 вивчення конструкцій підшипників кочення
- •2. Коротка характеристика основних типів підшипників.
- •3. Система умовних позначень підшипників.
- •Лабораторна робота № 7. Визначення опору у підшипниках ковзання.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Cхема установки.
- •3. Технічна характеристика.
- •5. Підготовка установки до виконання роботи.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторна робота № 7
- •Визначення критичного режиму роботи підшипників
- •Лабораторна робота № 8 вивчення конструкцій, розбирання і складання редукторів
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Основні схеми рядових редукторів.
- •3. Параметри редукторів.
- •4. Змащування зубчастих передач редукторів.
- •5. Конструкції деяких редукторів.
- •6. Порядок виконання роботи.
- •7. Контрольні запитання.
- •Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- •Лабораторія деталей машин
- •Лабораторна робота № 8 Вивчення конструкції, розбирання і складання редукторів.
- •Лабораторна робота №9. Вивчення конструкцій муфт різного типу.
- •Мал. 10
- •2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Лабораторна робота № 10 визначення критичної швидкості обертання вала.
- •1. Короткі теоретичні відомості.
- •Де р– маса диска, кг
- •4. Техніка безпеки при виконані лабораторної роботи.
- •Експериментальне значення критичного числа обертів.
- •Література
- •Зразок звіту.
Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта корисної дії черв’ячного редуктора
Мета роботи: Навчитися експериментально визначати ККД черв’ячного редуктора.
Обладнання, інструменти, пристрої: експериментальна установка
ДМ-41, штангенциркуль, тарувальний графік, калькулятор.
Теоретичні відомості.
У черв'ячному редукторі передача складається з черв'яка та черв'ячного колеса із зубами дугової форми, осі яких взаємно–перпендикулярні. Черв'як виготовляють із сталі. Поверхня витків черв’яка обробляється з високою точністю (шліфується або полірується). Черв'ячні колеса в цілях економії кольорових металів виготовляють з ободом (вінцем) з антифрикційних матеріалів (бронзи, латуні, спецчавуну) на чавунному центрі. Бронзовий обід на чавунний центр посаджений з гарантованим натягом.
Конструкція корпусу редуктора повинна забезпечувати легку постановку в нього складальних одиниць черв'яка і черв'ячного колеса, а також можливість регулювання зачеплення. Корпус одночасно служить і резервуаром для масла.
Винахід черв’ячної передачі приписують Архімеду.
Широке застосування черв’ячні передачі мають у підйомно–транспортних машинах, станках, автомобілях.
ККД черв’ячного редуктора визначають на експериментальній установці ДМ– 41 (мал. 1).
Коефіцієнтом корисної дії редуктора називається відношення потужності яка знімається з його вихідного вала, до потужності, що підводиться до вхідного вала редуктора:
(1)
Оскільки:
(2)
(3)
де – крутні моменти на ведучому (вхідному) і на веденому (вихідному) валах редуктора.
- частота обертання відповідно ведучого і веденого валів редуктора.
Враховуючи передаточне відношення редуктора:
(4)
отримуємо:
(5)
Аналітично ККД черв’ячного редуктора можна визначити за таким співвідношенням:
(6)
де – коефіцієнт втрат потужності при ковзанні витків черв’яка по робочих поверхнях зубів колеса,
–коефіцієнт що враховує втрати аналогічні втратам в зачепленні косозубого колеса з рейкою,
– коефіцієнт втрат в опорах,
– коефіцієнт, що враховує втрати на перемішування мастила.
Коефіцієнт визначається за формулою:
(7)
де (град) – кут підйому гвинтової лінії черв’яка,
(град) – зведений кут тертя в черв’ячній парі.
Коефіцієнт тертя ковзання залежить від матеріалів черв’ячної пари та від швидкості ковзання. Яка визначається за формулою:
(8)
Коефіцієнти .
Мал. 1.
2. Опис та технічна характеристика установки дм 41.
Експериментальна установка ДМ-41 (мал. 1) складається з черв’ячного редуктора з такими параметрами:
, електродвигуна, гальмівного та вимірювального пристроїв.
Максимальний гальмівний момент даного пристрою = 59 Нм.
Черв’ячна передача приводиться в рух від електродвигуна типу АО 2-22-4/2 потужністю 1 кВт і частота обертання .
Навантаження здійснюється за допомогою балансувального колодчастого гальма, шків якого закріплений на кінці вихідного вала редуктора. За допомогою маховика можна плавно змінювати зусилля стиску колодок, створюючи при цьому різні навантажувальні моменти.
Вимірювання моментів на вихідному та вхідному валах здійснюється за допомогою плоских консольних пружин, один кінець яких защемлений у кронштейні, а другий опирається на призми штативів, зв’язаних зі статором електродвигуна та валом завантажувального гальма.
Пружини протаровані з індикатором годинникового типу з ціною поділки 0,01 мм.