Семінарське заняття №2

Культура Київської Русі

План

1. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі.

2. Особливості прийняття християнства на землях Київської Русі.

3. Феномен двовір’я і його відображення в мистецтві.

4. Своєрідність засвоєння візантійського художнього канону в архітектурі та образотворчому мистецтві.

5. Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові знання.

6. Розвиток літератури.

7. Театральне мистецтво. Музика.

1. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі

Охарактеризувати стародавні культури на теренах України (до християнський період).

У IX столітті внаслідок тривалого внутрішнього розвитку східнослов'янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів, утворилась одна з найбільших держав середньовічної Європи - Русь. Світоглядні уявлення давніх слов’ян. Розкрити феномен культури Київської Русі.

2. Особливості прийняття християнства на землях Київської Русі

Дати стислу характеристику періоду Київської Русі від Ольги до Володимира. Вказати передумови та причини прийняття християнства на Русі. Висвітлити форми та методи запровадження нової релігії. Літописні згадки про християнізацію.

3. Феномен двовір’я і його відображення в мистецтві

Централізована княжа влада, відстоюючи державну самобутність Київської Русі підтримувала історичні слов’янські традиції. Активна взаємодія християнства і язичництва характерна для давньоруської традиції, це поступово виявилось у злитті народної релігії та церковного християнства. Зазначити, в яких формах простежується поєднання язичництва та християнства.

4. Своєрідність засвоєння візантійського художнього канону в архітектурі та образотворчому мистецтві

Своєрідність засвоєння візантійського художнього канону в:

а) архітектурі: поява монументальної кам’яної палацової та фортифікайної архітектури.

б) образотворчому мистецтві Київської Русі (представлене п’ятьма основними видами: фрескою, мозаїкою, іконописом, рельєфною скульптурою та книжковою мініатюрою).

5. Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові знання

На етапі завершення формування державності Київської Русі її культура збагатилася новими елементами. Найважливішим серед них стала писемність, поширення якої в східнослов'янському світі передувало офіційному введенню на Русі християнства. Найважливішим джерелом писемності язичницьких часів є договори Русі з греками 911, 944 і 970 років. Після введення візантійського православ'я на Русі утверджується кирилична система письма. Роль Кирила і Міфодфя в поширені писемності. Графіті, як оригінальними пам'ятками давньоруського письма. "Софійська азбука".

Національні традиції та використання античного й болгаро-візантійського досвіду шкільного навчання в Київської Русі. Шкільна освіта за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого як частина загальнодержавної та церковної політики Київської Русі. Утворення різного типу шкіл: палацова школа, школа "книжного вчення"  та світська (приватна) школа домашнього навчання.

6. Розвиток літератури

Поява літератури у Київській Русі як важливе явище культурного життя. Соціально-економічні та культурні успіхи, поширенням писемності в усіх сферах суспільного життя. Усна народна творчість як основа літератури: епічні та ліричні пісні і перекази, легенди, заговори і заклинання.

Літературні осередки XI-XII ст. у Києві: при Софіївському соборі, Печерському та Видубицькому монастирях.

Роль християнства у розвитку красного письменства, взаємодія церковнослов’янської та давньоруської мови, сакральний і світський писемні стилі. Вплив візантійської культури на літературу Київської Русі. Принцип канонічності, та поява особливих жанрів сакральної літератури, перекладної літератури, нових оригінальних творів та літописання.