- •Міністерство освіти і науки україни
- •6. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (основні питання)-
- •8. Календарний план виконання проекту
- •1. Вибір головної схеми електричних з'єднань
- •2. Розрахунок і побудова річного графіка навантаження
- •3. Вибір трансформаторів та компенсуючих пристроїв
- •3.1.Вибір трансформаторів
- •3.2. Розрахунок потужності компенсаційних пристроїв
- •4. Струми|токи|короткого замикання
- •4.1. Розрахунок струмів короткого замикання у відносних одиницях
- •4.2. Визначення ударних токів трифазного короткого замикання
- •4.3. Визначення теплового імпульсу
- •4.4. Заходи і засоби обмеження струмів короткого замикання
- •5. Вибір і перевірка устаткування на стороні високої напруги підстанції
- •5.1. Вибір шин
- •Характеристики гнучкої шини вибрано з табл. А.4 і приведено в табл.5.1.
- •Таблиця 5.1 Характеристики повітряних ліній 110 кВ зі сталеалюмінієвими проводами
- •5.2. Вибір підвісних ізоляторів
- •5.3. Вибір устаткування на відкритому розподільчому пристрої кВ
- •5.4. Вибір розрядників
- •5.5. Вибір апаратів в нейтралі трансформатора
- •6. Вибір і перевірка устаткування|обладнання|на стороні 6-10 кВ|підстанції
- •6.1. Вибір типу і конструкції розподільного пристрою|устрою|на напругу|напруження|6-10кВ
- •6.2. Вибір жорстких шин
- •6.3. Вибір ізоляторів
- •6.4. Вибір трансформаторів струму
- •6.5. Вибір трансформаторів напруги
- •6.6. Вибір трансформаторів власних потреб, оперативний струм
- •Вибір запобіжників та кабелів, що відходять буде виконуватися в курсовому проекті "Електропостачання промислових підприємств". Список використаних джерел
- •Таблиця а.4а Характеристики повітряних ліній 35 кВ зі сталеалюмінієвими проводами
- •Таблиця а.4б Характеристики повітряних ліній 110-220 кВ зі сталеалюмінієвими проводами
- •Таблиця а.5
- •ТаблицяА.10
- •Таблиця а.11
- •Додаток б Вихідні данні до курсового проекту Таблиця б.1
- •Додаток в
3.2. Розрахунок потужності компенсаційних пристроїв
Однієї з найбільш ефективних заходів для зменшення втрат потужності є компенсація реактивної потужності, коли джерела реактивної потужності встановлюються поблизу споживачів. При цьому мережа вище підключення компенсуючи пристроїв (КП) розвантажується від протікання реактивної потужності. Це веде до зменшення струму в мережі і, як наслідок, до зменшення втрат активної потужності , зменшення втрат електроенергії, зменшення втрат напруги. Вибір потужності регламентується [3].
З економічної точки зору найбільш економічною є споживана реактивна потужність вузлом навантаження , яка визначається за формулою:
Для отримання економічного значення в мережі, що проектується, треба установити компенсуючи пристрої (КП) на підстанції на стороні низької напруги. Реактивна потужність компенсаційних пристроїв КП визначається за формулою:
` , (3.2)
де - максимальне значення реактивної потужності вузла навантаження.
Очевидно, що якщо , то необхідності в компенсації реактивної потужності немає.
Найчастіше на споживчих підстанціях для компенсаційних пристроїв КП використовуються конденсаторні батареї у виді комплектних установок типу КУ. Згідно [4] їхні потужності рівні: при вторинної (низької) напруги=6 кВ – 0,3; 0,4; 0,45; 0,675; 0,9; 1,125; 1,35; 1,8; 2,7 МВАр;
при =10 кВ – 0,4; 0,45; 0,675; 0,9; 1,125; 1,35; 1,8; 2,7 МВАр.
У випадку , компенсаційних пристрій КП не встановлюється.
У подальших розрахунках варто враховувати не розрахункову потужність компенсаційних пристроїв , а встановлену.
Потужність споживачів після компенсації реактивної потужності в вузлі навантаження визначається:
.
Максимальна реактивна потужність підстанції визначається, МВАр:
-1=37,5
Розрахункова реактивна потужність компенсаційних пристроїв КП для підстанції визначається, МВАр:
=37,5-14=23,5
Визначивши розрахункове значення потужності компенсаційних пристроїв , необхідно підібрати комплектні конденсаторні установки для її реалізації, або визначити кількість окремих конденсаторів, якими розрахункова потужність компенсаційних пристроїв КП може бути реалізована. Якщо підстанція 2-х трансформаторна, то при виборі комплектних КП необхідно пам'ятати, що вони повинні бути рознесені на підстанції на дві секції шин зі сторони низької напруги 6-10 кВ, тобто їхня кількість повинна бути кратна двом. При визначенні кількості окремих конденсаторів, число їх повинне бути кратне 6, тому що вони будуть рівномірно рознесені по фазах і по секціях шин.
Таким чином, потужність компенсаційних пристроїв КП розподіляється нарівно на кожну секцію шин 6-10 кВ підстанції ПС, тобто кількість однотипних КП повинна бути кратна 2 при двообмоткових чи триобмоткових трансформаторах, чи автотрансформаторах, встановлюваних на підстанції ПС (наприклад, типу ТМ, ТМН, ТДН, ТДТН, АТДЦТН), і кратно 4 – при трансформаторах з розщепленою обмоткою нижчої напруги (типу ТРДН).
Вибираємо трифазні конденсаторні установки для напруги =10 кВ типу УК-6,3-1125 ЛУЗ ,УК-10,5-900 ЛУЗ
(табл. А.3) потужністю
-
1= 1,125
2=0,9
МВАр.
Для трансформатора типу двообмоткового з розщепленням вторинної обмотки (присутня буква Р у позначенні типу) кількість установок повинна бути кратна 4 (два трансформатори на підстанції мають по дві розщепленні обмотки). Тому вибираємо кількість конденсаторних установок для підстанції.
-
1=16
2=4
шт.
Фактична потужність компенсаційного пристрою на підстанції, МВАр,
=16*1,125+4*0,9=21,6
Різниця між потрібною потужністю компенсаційних пристроїв і фактичною потужністю компенсаційних пристрою на підстанції
%=8,7
Реактивна потужність навантаження підстанції після компенсації, МВАр,
=37,5-21,6=15,9