§ 3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення

 

До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісогосподарського призначення і водного фонду. Водно-болотні угіддя - це райони морів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасо­вих, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відливу не перевищує 6 м і які є місцем існування мігруючих птахів, водно-болотної флори і фауни. У зв'язку з прийняттям Закону України від 8 лютого 2006 р. "Про внесення змін до Лісового кодексу України" ч. 1 ст. 46 ЗК зазнала певних змін. Тепер до земель іншого природоохоронного призначення належать зе­мельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність. Незважаючи на те, що в гл. 7 ЗК землі водно-болотних угідь не згадуються з екологічної точки зору водно-болотні угіддя виконують важливі екологічні функції, які виявляються в регулюванні водного режиму та підтримці існування характерної для боліт флори та фауни, особливо водоплавних птахів.

Міжнародно-правовий режим водно-болотних угідь вста­новлено Конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають між­народне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, 2 лютого 1971 p.). Кожна з країн-учасниць Конвенції визначає придатні водно-болотні угіддя на своїй території для внесення їх до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення, що зберігається в спеціальному бюро Міжнародного союзу із захисту природи і природних ресурсів.

Межі кожного водно-болотного угіддя точно описуються та наносяться на карту. Угіддя для Списку відбираються із вра­хуванням їх міжнародного значення з точки зору екології, ботаніки, зоології, лімнології або гідрології. У першу чергу, до Списку включаються угіддя, що є місцями перебування водо­плавних птахів за будь-якої пори року. Зараз до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення занесено понад 1 тис. одиниць загальною площею близько 750 тис. кв. км. В Україні Рамсарський список налічує 22 одиниці загальною площею 650 тис. га. Розташовані такі угіддя в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів.

Кожна з країн-учасниць Конвенції керується усвідомленням своєї міжнародної відповідальності за збереження, управління та раціональне використання ресурсів мігруючих водоплавних птахів. Для збереження водно-болотних угідь та водоплавних птахів створюються природні резервати та забезпечується на­лежний нагляд за ними, заохочуються дослідження і обмін даними та публікаціями, що стосуються водно-болотних угідь, їх флори та фауни.

На виконання вимог Рамсарської конвенції в Україні прийнято багато нормативних актів щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення. Так, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 23 листопада 1995 р. № 935 "Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення". Цією постановою з метою збереження унікальних природних комплексів водно-болотних угідь, які згідно з критеріями Рамсарської конвенції мають природоохо­ронну, рекреаційну, наукову, естетичну цінність та міжнародне значення головним чином як місця оселень водоплавних птахів був затверджений перелік водно-болотних угідь міжнародного значення.

Відповідно до Концепції збереження біологічного різно­маніття України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 р. № 459, для розв'язання проблем, пов'яза­них з негативними для флори і фауни наслідками осушення боліт та проведенням торфорозробок, зарегулюванням водотоків і підтопленням прилеглих територій, забрудненням води передбачається: провести інвентаризацію водно-болотних угідь національного, регіонального і місцевого значення, розробити і вжити заходів щодо їх охорони та відновлення; визначити перелік озер, що потребують особливої охорони; здійснити заходи щодо збереження цінних болотних масивів, передусім у регіоні Полісся; забезпечити широку участь установ та органі­зацій у виконанні міжнародних проектів у рамках Рамсарської і Боннської конвенцій та інших міжнародних програм, спрямо­ваних на збереження озерних та болотних екосистем; розробити і реалізувати заходи щодо охорони водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення.

У Загальнодержавній програмі охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затв. Законом України від 22 березня 2001 p., передбачається розроблення окремих режимів природокористування у межах територій (акваторій), віднесених до водно-болотних угідь міжнародного значення. Наголошується на необхідності вжиття заходів для відтворення і збереження земель водно-болотних угідь також і в Загально­державній програмі розвитку водного господарства, затв. Зако­ном України від 17 січня 2002 р.

Правовий режим цих угідь встановлюється згідно з По­рядком надання водно-болотним угіддям статусу водно-болот­них угідь міжнародного значення, затв. постановою Кабінету

Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287. Статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано цінним природним комплексам боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об'єктів - природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, земель водного фонду та лісогосподарського призначення.

Статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано територіям: за типовістю, рідкісністю або унікаль­ністю - природним чи напівприродним (штучним) типам водно-болотних угідь біогеографічного регіону; за видами рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення в усьому світі; за регулярним перебуванням водно-болотних птахів; за станом іхтіофауни.

Визначення водно-болотних угідь, що можуть бути заявле­ними для надання їм статусу водно-болотних угідь міжнарод­ного значення, здійснюється Мінприроди за поданням наукових установ, громадських організацій, інших заінтересованих під­приємств, установ, організацій та громадян. Для розгляду цих пропозицій у Мінприроді може утворюватися експертна рада.

Подання повинне містити обґрунтування відповідності водно-болотного угіддя встановленим критеріям, відомості про місце­знаходження, розмір площі, характер використання, користувачів (власників) земельних ділянок та інших природних ресурсів, відповідний картографічний матеріал згідно з проектами земле­устрою.

Мінприроди у місячний строк розглядає подання на від­повідність заявленого водно-болотного угіддя встановленим критеріям і погоджує питання щодо надання йому статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення з центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває це угіддя, користувачами (власниками) земельної ділянки та інших природних ресурсів, органом місцевого самоврядування, після чого відповідні матеріали разом з проектом відповідного рішення подаються для погодження до Кабінету Міністрів України.

Після погодження поданих матеріалів Кабінетом Міністрів України Мінприроди готує відповідні матеріали українською та англійською мовами і надсилає їх згідно з офіційною про­цедурою до Бюро Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існу­вання водоплавних птахів для розгляду питання про внесення йодно-болотного угіддя до Списку водно-болотних угідь МІЖ народного значення.

Після надання заявленому водно-болотному угіддю статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення Мінприроди повідомляє про це заінтересований центральний орган вико­навчої влади, користувачів (власників) земельних ділянок та інших природних ресурсів, орган місцевого самоврядування та надсилає їм копію міжнародного сертифіката.

Охорона і користування природними ресурсами водно-болот­них угідь (їх ділянок) міжнародного значення, що перебувають у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, земель водного фонду та лісогосподарського призначення, здій­снюються відповідно до вимог чинного природноресурсного законодавства. На всі зазначені угіддя складаються паспорти, ведення яких покладається на адміністрації установ природно-заповідного фонду, у межах яких знаходяться ці угіддя, а у разі їх знаходження за межами територій природних запо­відників, біосферних заповідників і національних природних парків - на територіальні органи Мінприроди за погодженням з користувачами або власниками земельних ділянок та інших природних об'єктів. Структуру, зміст та порядок заповнення паспорта визначає Мінприроди. За погодженням з користува­чами і власниками земельних ділянок та інших природних ре­сурсів Мінприроди та його територіальні органи забезпечують установлення спеціальних знаків на межах водно-болотних угідь міжнародного значення. Межі водно-болотних угідь міжнарод­ного значення наносяться на плани та карти відповідних зе­мельних ділянок.