Ступінь раціональності використання факторів, що включені до моделі кореляційно-регресійного аналізу для тов «Маки»

З попередніх розрахунків, маючи готову кореляційно-регресійну модель, визначимо (розрахункове), підставивши в модель фактичні значення факторів (Х) по вибірці підприємств.

Провівши відповідні розрахунки, отримаємо:

_{=0,887-0,044*5,196-0,211*0,383-5,66471Е05*1889+0,163*0,826+0,467*0,4632 = 0,822.}

_{Тепер, маючи у-розрахункове, необхідно порівняти його з ȳ (середнім по сукупності).}

_{ȳ = 0,908.}

_{ȳ = 0,822 – 0,908 = -0,086.}

_{Як бачимо, різниця між вказаними показниками набуває від’ємного значення, тобто у-середнє більше за у-розрахункове. Це свідчить про те, що досліджуване підприємство має гірші об’єктивні умови для досягнення ліпшої продуктивності авансованого капіталу, ніж в середньому по підприємствах вибірки.}

_{Далі доцільним є порівняння у-фактичного з у-розрахунковим.}

_{Уф = 0,743}

_{Уф - = 0,743-0,822 = -0,079}

_{У даному випадку різниця між вказаними показниками також набуває від’ємного значення, що свідчить про те, що дане підприємство гірше використовує вказані фактори моделі, ніж вони використовується по сукупності.}

_{На основі отриманих даних визначимо ступінь раціональності використання факторів моделі за такою формулою:}

С_в.ф. == = 0,818.

_{Отриманий показник нижчий від одиниці, що вказує на те, що фактори моделі використовуються не достатньо раціонально. Збільшення даного показника все ж є бажанішим для підприємства, ніж його зменшення, оскільки мова йде про продуктивність авансованого капіталу.}

16