Вибір цільових ринків зарубіжних країн

У 2013 році Україну відвідали понад 26 млн. туристів, що на 1,5 млн. більше, ніж у 2012 році.

Важливими елементами подальшого розвитку туристичного потенціалу нашої країни є розвиток транспортних можливостей, зокрема, авіаперевезень, розвиток готельної інфраструктури та сервісу, а також популяризація України в світі.

Минулого року вітчизняні та закордонні авіакомпанії збільшили кількість рейсів та розширили географію польотів в Україну. Завдяки цьому пасажиропотік через українські аеропорти збільшився у грудні на 15%, а за весь 2013 рік – до 15,1 млн. людей, або на 7%.

У Києві регулярно проводяться міжнародні туристичні форуми та виставки. Важливими складовими майбутньої програми розвитку туризму є визначення туристичної спеціалізації регіонів та створення програм цілорічного відпочинку в Криму, в Карпатах та інших курортних зонах. Багато туристів прибувають в Україну на численні спортивні та культурно-мистецькі акції. Розвиток сфери туризму створює нові робочі місця та збільшує надходження у бюджет.

В 2014 році Державне агентство України з туризму та курортів має завершити розробку Державної цільової програми розвитку туризму та курортів до 2022 року. Основний показник ефективності програми - збільшення в два рази в'їзного туристичного потоку. Передбачається, що кількість іноземних туристів, що відвідують Україну, до 2022 року досягне 50 мільйонів осіб на рік. Кількість робочих місць в українській індустрії туризму збільшиться в 2,5 рази і ця цифра сягне 1 мільйон працюючих.

В основу програми закладено наступні статистичні показники: збільшення надходжень до бюджету до 2023 року на 230% до 5 млрд. гривен; до 2022 року очікується зростання кількості туристів, подорожуючих усередині країни на 10% щорічно; зростання кількості іноземних туристів, що в'їхали в Україну на 5% щорічно.

В 2013 році обсяг платежів від сфери туризму до бюджетів всіх рівнів збільшився порівняно з 2012 роком майже на 13% і перевищив 1,59 млрд. гривен. Зокрема, на 8,6% виросли надходження від туристичного збору - 41,7 млн. гривен. З 2010 року в туристичній галузі України зростання платежів до бюджету склало більше 66% (в 2010 році платежі від сфери туризму в Україні складали 957 млн. гривень).

Важливим елементом просування України в світі є проведення спортивних заходів міжнародного рівня. Так, у серпні 2013 року Україна успішно провела юнацький Чемпіонат Європи з баскетболу 2013 (U-16), який за оцінкою ФІБА визнаний кращим за всю історію існування чемпіонату. В 2014 Україна отримала право провести загальноєвропейський чемпіонат з баскетболу серед національних команд для юнаків віком до 18 років.

Наступним важливим кроком стане проведення в 2015 році Чемпіонату Європи з баскетболу. Також Україна подала заявку на проведення Зимових Олімпійських ігор-2022. Окрім того в Україні протягом 2014 року пройдуть щорічні яскраві фестивалі та ярмарки, які займають гідне місце на туристичній карті Європи.

В 2013 році ЮНЕСКО включив до списку Всесвітньої культурної спадщини дерев'яні церкви Карпатського регіону та Стародавнє місто Херсонес Таврійський. У грудні 2013 року Петриківському розпису надано статус Всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

У якості цільових ринків було обрано 5 країн:

1. Білорусія. Країна сусід і давній партнер, щодо користуванням нашими рекреаційними послугами. Спричинено це як географічною близькістю, так і менталітетом близьким до Українського. Також країна не має виходу до моря, та загалом слабкий рекреаційний потенціал. Не настільки вибагливі до низького сервісу України.

2.Німеччина. Друга за обсягами туристів, що відвідують Україну країна (після РФ) , та перша за притоком туристів серед Зх. Європейських (та взагалі розвинутих країн). Перш за все, Україна для них є дещо екзотичною країною, що певно приваблює авантюристів, а загалом це люди пенсійного віку (які, як прийнято в Німеччині, подорожують всюди, де не були раніше). Ринок є потенційно привабливим, адже можна залучити й інші вікові групи туристів. Лякаються нашого сервісу, та насторожені негативними відгуками міжнародних гід ресурсів.

3. Туреччина. Як не дивно, саме з цієї країни в Україні є стабільний приток туристів. Він звичайно може бути більшим, особливо у зимній період на гірськолижних курортах.

4. Польща. Вже давно не секрет, що жителі Польщі часто подорожують до України , проте можна було б більше залучати туристів із цієї країни, адже більшість надають перевагу іншим країнам через гірший сервіс та більші ціни в Україні.

5. Узбекистан. Україна також є привабливою й для узбецьких туристів, тим більше , що для в’їзду не потрібна віза, а туристи цієї країни з радістю залучаються до відвідування культурних пам’яток та центрів України. Популярна Україна серед узбецьких туристів й як гірськолижний курорт.

Таблиця 3.1 К-сть туристів, що відвідали Україну по обраним країнам

Країна	К-сть туристів, що відвідали україну у 2013 р.
Німеччина	30354
Туреччина	24615
Білорусь	18320
Польща	17980
Узбекистан	16282

Таблиця 3.2. Абсолютні значення критеріїв для комплексного аналізу 5-ти країн

№	Критерії	Німеччина	Туреччина	Білорусь	Польща	Узбекистан	Ваговий коефіцієнт
1	ВВП/душу населення $	40394	17651	15579	21903	3591	0,135
2	Задоволеність сервісом	1	2	4	3	4	0,115
3	Мовний бар’єр	1	1	5	3	3	0,095
4	Задоволеність цінами	2	3	4	2	2	0,115
5	К-сть населення (млн.чол)	81,89	74	9,464	38,58	29,8	0,12
6	Відстань	4	3	5	5	2	0,105
7	Вихід до моря	+	+	-	+	-	0,08
8	Забезпеченість власними рекреаційними ресурсами	2	1	5	3	3	0,12
9	Обізнаність про місця туризму в Україні	3	4	1	2	3	0,105
						сума	1

Розрахуємо інтервали для критеріїв (де це є необхідним):

1. Розрахунок інтервалу для показника «ВВП/душу населення». Спочатку варто визначити ширину «кроку» : (40394 - 3591)/5 = 7360,6 (дол.США)

1-ий інтервал [3591 – 10951,6] = 1 бал

2-ий інтервал (10951,6 – 18312,2] = 2 бали

3-ий інтервал (18312,2– 25672,8] = 3 бали

4-ий інтервал (25672,8 – 33033,4] = 4 бали

5-ий інтервал (33033,4 – 40394] = 5 балів

2. Задоволеність сервісом:

1бал – абсолютно незадовільно, не відповідає ціні;

5балів - абсолютно задовільно, ціна/якість на рівні.

3. Мовний бар’єр:

1бал – незнання мови (другої розмовної) – неможливість порозуміння з українцями;

5балів – знання мови на рівні носія (або знання другої взаємо зрозумілої, напр. англійської) – можливість розмовляти на власній мові з українцями.

4. Задоволеність цінами:

1бал – ціни значно завищені, й абсолютно незадовільні;

5балів – ціни нижче очікуваного.

5. Розрахуємо інтервали для показника «Кількість населення»:

(81,89-9,464)/5 = 14,49 (млн.. чол) – ширина кроку

1-ий інтервал [9,464 – 23,954] = 1 бал

2-ий інтервал (23,954– 38,444] = 2 бали

3-ий інтервал (38,444– 52,934] = 3 бали

4-ий інтервал (52,934– 67,424] = 4 бали

5-ий інтервал (67,424– 81,89] = 5 балів

6. Відстань:

1бал – відстань не варта поїздки;

5балів – відстань дуже близька, низька вартість подорожі.

7. Показник «Вихід до моря»:

«+» - 1 ;

«-» - 5 .

8. Забезпеченість власними рекреаційними ресурсами:

1бал – є якісна альтернатива (читай краща або на рівні) на національному рівні;

5балів – відсутність аналогу відпочину (оздоровчого, культурно-ознайомчого, тощо) у власній країні.

Таблиця 3.3. Інтегральна бальна оцінка по 5-ти країнах

№	Німеччина	Туреччина	Білорусь	Польща	Узбекистан
1	5	2	2	3	1
2	1	2	4	3	4
3	1	1	5	3	3
4	2	3	4	2	3
5	5	5	1	3	2
6	4	3	5	5	2
7	1	1	5	1	5
8	4	5	2	3	3
9	3	4	1	2	3

Таблиця 3.4. Інтегральна бальна оцінка критеріїв з урахуванням коефіцієнтів по 5-ти країнах для комплексного аналізу

№	Німеччина	Туреччина	Білорусь	Польща	Узбекистан	Ваговий коефіцієнт
1	0,675	0,27	0,27	0,405	0,135	0,135
2	0,115	0,23	0,46	0,345	0,46	0,115
3	0,095	0,095	0,475	0,285	0,285	0,095
4	0,23	0,345	0,46	0,23	0,345	0,115
5	0,6	0,6	0,12	0,36	0,24	0,12
6	0,42	0,315	0,525	0,525	0,21	0,105
7	0,08	0,08	0,4	0,08	0,4	0,08
8	0,48	0,6	0,24	0,36	0,36	0,12
9	0,345	0,46	0,115	0,23	0,345	0,115
Сума	3,04	2,995	3,065	2,82	2,78	1

Отже, найкращий для нас ринок – Білорусь.