2. Проведення судово-бухгалтерської експертизи в суді

Безпосереднє проведення судово-бухгалтерської експертизи в суді можна умовно поділити на такі стадії:

1. Дослідження предмета експертизи в судовому засідання.

2. Постановка питань на судово-бухгалтерську експертизу. Винесення рішення про призначення експертизи.

3. Проведення експертизи. Винесення висновку по експертизі.

4. Допит експерта.

1. Дослідження предмета експертизи в судовому засідання.

Під час судового розгляду експерт повинен уважно досліджувати все, що стосується предмета експертизи, і виявляти необхідну активність у реалізації своїх прав, передбачених чинним законодавством, - постановкою питань підсудним, свідкам, іншим особам. Бажано, щоб запитання експерта були логічно послідовними, точними, короткими та зрозумілими і особам, яким вони ставляться, і суду, і всім іншим учасникам процесу. Запитання не мають виходити за межі предмета експертизи і кола обставин справи. Бажано, щоб експерт бухгалтер у судовому слідстві сам записував показання осіб, допитуваних судом. [5, с.97-98]

Після дослідження всіх обставин справи, що мають значення для обґрунтування висновків, експерт бухгалтер може готуватися до складання висновку.

Якщо експерту для ознайомлення зі справою і протоколом судового слідства необхідний певний час, суд оголошує перерву.

2. Постановка питань на судово-бухгалтерську експертизу. Винесення рішення про призначення експертизи.

Після з'ясування обставин, які мають значення для підготовки експертного висновку, здійснюється постановка питань на експертизу, яка здійснюється у такій послідовності: суд

• пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони хочуть порушити перед експертами;

• оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом;

• заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань;

• у нарадчій кімнаті обмірковує запропоновані питання, виключає з них ті, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, визначає перелік питань, що виносяться на вирішення експертизи, виносить ухвалу про її призначення;

• оголошує в судовому засіданні ухвалу про призначення судово-бухгалтерської експертизи і вручає її експертові. [3]

Відповідно до ст. 273 КПК чи ст.231 ЦПК ухвала суду (постанова судді) повинна бути складена як окремий документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються її предмета. В ухвалі має бути зазначено, які подані учасниками судового розгляду питання і з яких мотивів відхилено.

Орієнтований перелік питань судово-бухгалтерської експертизи:

1) чи підтверджується документально нестача (надлишки)товарно-матеріальних цінностей (товарів, грошових коштів) на суму(зазначається сума) на певному підприємстві за період (зазначається період) в акті інвентаризації (ревізії) від (зазначається дата);

2) в який період утворилась нестача, яку виявили за актом інвентаризації(ревізії) у сумі (сума) і хто відповідав за ці цінності у цей період?

3) у якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, заподіяної(зазначається кому) у зв'язку з нестачею, яку виявлено інвентаризацією(№ акту, дата)?

4) які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, сприяли спричиненню матеріальної шкоди (виникненню нестачі, необгрунтованому нарахуванню і виплаті заробітної плати) і хто зобов'язаний був забезпечити додержання цих вимог?

5) чи обґрунтовано виплачено заробітну плату (кому і за який період) за цю роботу? Якщо необгрунтовано, то в якій сумі?

6) чи підтверджуються документально покази (зазначити особу) про необгрунтоване нарахування заробітної плати у сумі (зазначається сума і період)?

7) чи не завищена в документах фактична наявність товарно-матеріальних цінностей на суму (зазначається найменування товарно-матеріальних цінностей і суму) за інвентаризаційним описом від (дата) проти їх максимально можливого залишку на підприємстві (зазначається підприємство і період)?[6, с.165]

3. Проведення експертизи. Винесення висновку по експертизі.

Судово-бухгалтерську експертизу експерт проводить, як правило, у приміщенні суду. Суддя вправі бути присутнім під час проведення експертизи. Таким самим правом користуються й інші учасники процесу в разі подання ними відповідних клопотань.

У разі коли провести експертне дослідження в судовому засіданні неможливо, суд, керуючись статтями 273 і 310 КПК, виносить ухвалу про проведення експертизи і направляє її з необхідними матеріалами до судово-експертної установи. При цьому залежно від тривалості експертних досліджень і складності справи суд може або оголосити перерву, або відкласти слухання справи, або продовжити судове слідство і досліджувати інші докази. [3]

Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає письмовий висновок або повідомлення про неможливість дати висновок. Цей висновок оголошується експертом у суді й разом з ухвалою суду про призначення експертизи долучається до справи.

4. Допит експерта

Після оголошення висновку експертові можуть задаватися питання для роз'яснення і доповнення його висновку.

Питання експертові спочатку задає прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, підсудний, суддя.

Питання, поставлені експертові, та відповіді на них заносяться до протоколу судового засідання.

Після надання висновку експертом, його допиту, заслухавши думки обвинувача, підсудного й інших учасників процесу і їхніх представників, суд може звільнити експерта від дальшої присутності в суді. У разі поновлення судового слідства суд може вдруге викликати експертів бухгалтерів у тому самому складі. [1, ст.311]