Коло Вічності кирилиці

Римські цифрові позначення

Розділові знаки

Надрядкові знаки

Слова під титлом

Написання літер грамот на бересті XI-XII століття

Написання літер грамот на бересті XIII-XIV століття

Написання літер грамот на бересті XV ст.

УСТАВНЕ ПИСЬМО XI – першої половини XIV ст.

Написання окремих літер і зміни їх у часі в уставному письмі XI -XIV ст.

1. В XI ст. літера часто мала кришку, яка потім зникла. В окремих випадках стрижень виходив над рядком. У XII ст. літери стали писати повніше з надрізом.

2. Літера майже не змінювалася і завжди була близька до сучасної.

3. В XI ст. нижня і верхня половини майже однакові. У XII ст. нижня частина стає більше верхньої.

4. З самого початку літера Гбула близька до сучасної. У XIII ст. сувора геометричність форм порушується.

5. Спочатку нижні кінці літери стояли на рядку. З XII ст. вони починають виходити за неї.

6. В XI ст. -Півколо, майже дуга з поперечною рисою. У XII -XIII ст. півколо перетворюється на майже пряму лінію.

7. В XI ст. верхня і нижня частини майже однакові. Поступово верхня частина зменшується, а симетрія порушується.

8. З XI ст. літера писалася у вигляді або латинської S, або російської скорописноїг.У XII -XIII ст. майже не змінювалася.

9. Верхня частина літери пишеться як в латинському Z, а нижня йде вправо по рядку, а потім круто згортає вниз.

10. В XI ст. літера писалася з горизонтальною сполучної поперечиною, а в XII ст. поперечину стали писати знизу вгору направо.

11. В XI -XII ст. над літерою зазвичай ставилися дві крапки, а в XIII ст. іноді кришка робилася з загнутими вниз кінцями.

12. Найчастіше писалася як сучасна. Іноді права частина відступала, а її нижня частина робила злам.

13. Складається з двох похилих ліній, що сходяться вгорі, іноді покритих поперечиною, що виходить за літеру вправо або вліво.

14. У більшості випадків подібна з сучасної буквою М.

15. Писалася з косою сполучної поперечиною зліва вниз направо. У XIII ст. поперечину стали писати і горизонтальною.

16. В XI ст. не відрізнялася від сучасної. У XII -XIII ст. писалася більш округлою.

17. Не відрізнялася від сучасної.

18. Як правило, не відрізнялася від сучасної друкованої. Іноді палиця робилася зігнутої, а головка вгорі незграбною.

19. Близька до сучасної. Тільки іноді кінці загострювалися.

20. Найчастіше писалася як сучасна. Іноді верхні кінці трохи опускалися донизу.

21. Найчастіше близька до сучасної. В інших випадках має форму петлі з кінцями, загнутими догори.

22. Близька до сучасної. Писалася у вигляді кола чи овалу, пересеченного вертикальної рисою.

23. Мало чим відрізнялася від сучасної.

24. В XI ст. писалася тільки з високою серединою. У XII -XIII ст. середина стала нижче. Замість титла часто ставилося буква Т.

25. Дуже близька до сучасної Ц, але тільки хвостик частіше йде вниз, а не вправо.

26. Писалася у вигляді чаші, округлої або незграбної. У XII -XIII ст. ніжка збільшується, а геометрична чіткість починає порушуватися.

27. Мало чим відрізнялася від сучасної друкованої.

28. На нижній перекладині стоять три щогли, середня з яких виходить донизу за рядок. Іноді складається з двох літер ШіТ.

29. Майже не відрізнялася від сучасної. У XII ст. іноді на верхній щоглі ставилася поперечина.

30. Майже не відрізнялася від сучасної. Являє собою з'єднання ъ таі , абоьтаi.

31. Майже не відрізнявся від сучасної.

32. В XI ст. коромисло рідко виходило над рядком. У XII -XIII ст. це спостерігається частіше.

33. Подібна з сучасною. В XI ст. сполучна риса ставилася посередині і горизонтально. Надалі її пишуть у верхній частині літери і косо.

34. Сполучна риса стояла посередині і горизонтально.

35. Сполучна риса стояла посередині і горизонтально.

36. Писалася у вигляді літери Аз напівщоглою, що йшла від поперечини.

37. Поступово верхня частина ставала менше нижньої.

38. Сполучна риса проходила посередині.

39. Сполучна риса, як правило, проходила посередині.

40. В XI ст. верхня чашечка, як правило, була округлою. Потім вона стає більш гострою.

41. В XI ст. писалася у вигляді хреста, а в подальшому більш складно - у вигляді лілії.

42. В XI ст. часто мала високу середину, в XII -XIII ст. - тільки низьку.

43. В XI -XII ст. мала форму гострого кута, в XIII ст. наближалася до латинської V.

Півустав другої половини XIV - початку XVI ст.

Написання окремих літер і зміни їх в часі у півуставному письмі XIV -XV ст.

1. Літера стала більш округлою. Кришка в XIV ст. майже зникла, а в XV ст. іноді з'являлася.

2. Майже не змінювалася.

3. Літера стає чотирикутною, майже квадратною, в XV ст. - округлою.

4. Майже не змінювалася.

5. Нижні кінці летер виходять за рядок і подовжуються.

6. У XIV ст. часто зустрічалося напівлежаче і лежаче є, в XV ст. - випрямляється.

7. Літера майже не змінювалася. Верхня частина її була менше нижньої.

8. Іноді писалася у вигляді сучасної рядкової г, іноді у вигляді латинськоїS.

9. Часто мала форму сучасної цифри 3.

10. Поперечину писали або горизонтальну посередині, або знизу вгору направо.

11. Як правило, над літерою ставилися дві крапка.

12. Стає близькою до сучасної.

13. Поступово літера брала риси, близької до сучасної.

14. Близька до сучасної.

15. Поперечину частіше стали писати зліва вгору направо.

16. Овал поступово витягується догори.

17. Майже не відрізнялася від сучасної.

18. Щогла найчастіше вигнута, іноді з ухилом вліво, а іноді вправо.

19. Змін майже не зазнала.

20. Найчастіше писалася як сучасна. Іноді кінці опускалися донизу.

21. Все частіше зустрічається у формі петлі з кінцями, загнутими догори.

22. Коло або овал не мають чітких геометричних форм.

23. Близька до сучасної друкованої.

24. Висока середина пишеться дуже рідко.

25. Майже не змінилася з XIII ст.

26. У XIV ст. часто писалося без ніжки; в XV ст. у вигляді розщіп; поряд з двостороннім набуває поширення одностороннє.

27. Писалася як сучасна друкована, тільки лінії були менш чіткими.

28. Форма літери збереглася колишня, тільки лінії стали менш чіткими.

29. Майже не змінювалася з XIII ст. У XV ст. нижня петля робилася іноді дуже дрібною.

30. Замість "ъ" частіше стали писати «ь».

31. Майже не відрізнялася від сучасної.

32. Лінії стають більш округлими.

33. Сполучна риса частіше ставиться вище середини і знизу вгору направо.

34. Сполучна риса часто змінює своє місце (то вище, то нижче середини).

35. Форма літери залежала від написання «е» (див. вище).

36. З XIII ст. майже не змінювалася, тільки лінії втрачають свою чіткість.

37. Те ж.

38. У XIV ст. близька до накреслення XIII ст., в XV ст. - зникає.

39. Лінії стали ще більш зламаними.

40. Переважало написання у вигляді лілії.

41. У XIV ст. іноді, а в XV ст. завжди перекладина знову пишеться високо.

42. Зберігається колишнє накреслення.

Лігатури

Скоропис кінця ХV ̶ ХVII ст.

Написання окремих літер і зміни їх у часі в скоропису XVI - XVII ст.

1. Поряд зі старим написанням зустрічається «а» з довгим хвостом і у вигляді грецькоїа.

2. Найчастіше писалася як сучасна. Іноді близька до ъіь.

3. Близька до сучасної. Іноді писалася у вигляді трикутника і чотирикутника.

4. Писалася як сучасна, іноді - як Тз одного щоглою.

5. З XVI ст. хвости подовжуються і літеру буває важко прочитати.

6. У XV ст. зберігається старе написання, пізніше зустрічається у вигляді йоти.

7. Найчастіше писалася як перекреслене посередині Хабо лежача вісімка.

8. Писалося у вигляді латинської Z, арабської цифри3.

9. Переважало старе накреслення, близьке до сучасного.

10. З XVI ст. писалася як йот, а крапки над літерою зникають.

11. Часто зображалася у вигляді двох вертикальних паличок.

12. Близька до сучасної.

13. Зберігає старе накреслення, близьке до сучасного.

14. У XVI ст. близька до латинської n, в XVII ст. - доu.

15. Пишеться або як О, або якω.

16. З XVI ст. з'являється пз навісом.

17. З XVII ст., крім звичайного, близького до сучасного, з'являється у вигляді грецької γ.

18. Найчастіше пишеться як сучасна, у вигляді дуги, іноді у вигляді вертикальної палички.

19. Крім традиційного написання, з'являється нове - у вигляді куточка.

20. У XV ст. зберігається зазвичай старе написання. Поступово затверджується і нове у вигляді вісімки з кінцями, загнутими догори.

21. У вигляді перекресленого овалу.

22. Близька до сучасної.

23. Зберігається традиційне написання, іноді - у вигляді латинської z.

24. З'являється написання, близьке до сучасного.

25. Близька до сучасної, іноді з XVII ст. має внизу петлю.

26. З XVII ст. хвостик з петлею пишеться часто справа.

27. В основному зберігається традиційне накреслення.

28. Поступово традиційне написання заміняється більш химерним.

29. У XVII ст. замість нижнього овалу з'являється петля.

30. Зберігається стара форма, але кілька ускладнена.

31. (Пояснень немає).

32. З XVI ст. з'являються нові форми у вигляді заголовної ез замкнутою нижньою петлею.

33. У XV -XVI ст. писалася як юс малий, з XVI ст. - як е з додатком попереду палички.

34. З XVII ст. пишеться у вигляді букви Р, пересіченій петлею.

35. (Пояснень немає).

Скоропис ХVI ст.

Скоропис ХVII ст.

З’єднання рядкової літери з рядковою у скоропису ХVII ст.

З’єднане написання виносної літери з виносною у скоропису ХVII ст.

З’єднане написання рядкової літери з виносною

Скоропис першої половини ХVIII ст.

Скоропис другої половини ХVIII ст.

Скоропис першої половини XIX ст.

Український скоропис другої половини ХVII ст.

З’єднане написання рядкової літери з виносною

Український скоропис другої половини ХVII ст.

Виносні літери

Письмо в’язю

Зразки письма в’язю

Поморська в’язь ХVII-ХVIII ст.

а		в		в
в		е		т
о		р		т
т		х		ъ
ы		ь		ва
вд		вл		не
нс		ню		об
то		тр		ка
кд		кл		ля
хь		ыя

Зразки тайнопису

Судебник 1497 р.

Л.1 Лета 7006-го месяца септемвриа уложил князь великий Иван Васильевич всея Руси с детми своими и с бояры о суде как судити бояром и околничим.

[1] Судити суд бояром и околничим. А на суде быти у бояр и у околничих диаком. А посулов бояром, и околничим, и диаком» от суда и от печалованиа не имати; також и всякому судие посула от суда не имати никому. А судом не мстити, ни дружити никому.

[2] А каков жалобник к боярину приидет, и ему жалобников от себе не отсылати, а давати всемь жалобником управа в всемь, которымь пригоже. А которого жалобника а непригоже управити, и то сказати великому князю, или к тому его послати, которому которые люди приказаны ведати.

[3] А имати боярину и диаку в суде от рублеваго дела на виноватом, кто будет виноват, ищеа или ответчик, и боярину на виноватом два алтына, а диаку осмь денег. А будеть дело ||

Судебник руской главы о розных судех.

1. О суде как судити бояром и околничим и дворецким и казначеем и дьяком.

2. Которой боярин иди дворецкой или казначей или дьяк просудитца, а обинит коголе по суду безхитростно.

3. Которой боярин или дворецкой или казначей или дьяк, взяв посул, не по суду обинит.

4. Которой дьяк без боярского, или без дворецкого, или без казначеева ведома запишет дело или нарядит список, взяв посул, не по суду.

5. Которой подьячей без дьячего приказу посула для запишет дело не по суду.

6. Кто виноватой солжет на боярина или на околничего, или на дворецкого, или на казначея, или на дьяка и на подьячего.

Лета 7000 пятдесят осмаго июня

Царь и великий князь Иван Васильевич в се а Русии с своею братьею из бояры сесь Судебник уложыл как судити бояром, и околничим, и дворецким, и казначеем, и дьаком, и всяким приказным людем, и по городом наместником, и по волостем волостелем, и тиуном и всяким судьям.

в земли, и как тот хлеб пожнет, и он с того хлеба или с стоачего даст боран два алтына; а по кои места была рож его в земле, и он подать цареву и великаго князя платит со ржы, а боярьского дела ему, за кем жыл, не делати. А попу пожылого нет, и ходити ему зон безсрочно воля. А которой крестианин с пашни продаст[ся] в холопи [в] полную, и он выйдет безсрочно ж, и пожылого е него нет; а которой хлеб его останется в земле, и он с того хлеба подать цареву и великаго князя дает, а не похочет подати платити, и он своего хлеба земленаго лишен.

А убьют ко[торо]го крестианина на поле в розбое или в ыном в котором в лихом деле, и дадут того крестьанина за государя его, за кем

з головы по две денги.

18

А приедет новой жилец в деревню и хочет землю делити всю в деревне, в полях, и в наволоках, и во всяких землях и угодьях, и путики повытно, по купчим, и где друг друга умерит, тут и умер взяти безубыточно. А с полос с назму не лести с уголка имати.

19

А где умерит подворною землею, и противо того имати земля любая, где захочет, опричь хмелника и садовныя земли.

20

А кой складник захочет на каково место двор ставить или ину хоромину, и ему поставить от далных хоромов в любое место,

Судебник руской главы о розных судех.

1. О суде как судити бояром и околничим и дворецким и казначеем и дьяком.

2. Которой боярин иди дворецкой или казначей или дьяк просудитца, а обинит коголе по суду безхитростно.

3. Которой боярин или дворецкой или казначей или дьяк, взяв посул, не по суду обинит.

4. Которой дьяк без боярского, или без дворецкого, или без казначеева ведома запишет дело или нарядит список, взяв посул, не по суду.

5. Которой подьячей без дьячего приказу посула для запишет дело не по суду.

6. Кто виноватой солжет на боярина или на околничего, или на дворецкого, или на казначея, или на дьяка и на подьячего.

Лета 7000 пятдесят осмаго июня

Царь и великий князь Иван Васильевич в се а Русии с своею братьею из бояры сесь Судебник уложыл как судити бояром, и околничим, и дворецким, и казначеем, и дьаком, и всяким приказным людем, и по городом наместником, и по волостем волостелем, и тиуном и всяким судьям.

А крестианом отказыватись из волости в волость и из села в село один срок в году: за неделю до Юрьева дни до осен­него и неделя по Юрьеве дни осеннем. А дворы пожилые платят в поле рубль и два алтына, а в лесех, где десять връст до хоромного лесу, за двор полтина и два алтына, А которой крестианин за кем жывет год да пойдет прочь, и он платит чет­верть двора; а два года поживет, и он платит полдвора; а три годы пожывет, и он платит три четверти двора; а четыре годы поживет, и он платит весь двор, рубль и два алтына. А пожилое зшати с ворот. А за повоз иматя з двора по два алтына; а опричь того пошлин на нем не имати. А останетца у кото­рого крестианина хлеб

в земли, и как тот хлеб пожнет, и он с того хлеба или с стоачего даст боран два алтына; а по кои места была рож его в земле, и он подать цареву и великаго князя платит со ржы, а боярьского дела ему, за кем жыл, не делати. А попу пожылого нет, и ходити ему зон безсрочно воля. А которой крестианин с пашни продаст[ся] в холопи [в] полную, и он выйдет безсрочно ж, и пожылого е него нет; а которой хлеб его останется в земле, и он с того хлеба подать цареву и великаго князя дает, а не похочет подати платити, и он своего хлеба земленаго лишен.

А убьют ко[торо]го крестианина на поле в розбое или в ыном в котором в лихом деле, и дадут того крестьанина за государя его, за кем

ГОСУДАРЕВА СУДЕБНИКА НОВОЙ ПРИГОВОР

В лета 7097-го июня в 14 день царь и великий князь Феодор Ивановичь всеа Росии приговорил и уложыл сей Судебник со отцем своим духовным святей­шим московским Иовом, патриархом всеа Росии, да с митрополитом новгороцким Александром, и со всеми князи, и з бояры, и со всем селенским собо­ром по прежнему уставу, и по указу, и по уложенью отца своего, благовернагои благочести­ва г о царя и великого князя Ивана Васильевича всеа Росии, и его братьи, и его прежних властей князей и бояр,

з головы по две денги.

18

А приедет новой жилец в деревню и хочет землю делити всю в деревне, в полях, и в наволоках, и во всяких землях и угодьях, и путики повытно, по купчим, и где друг друга умерит, тут и умер взяти безубыточно. А с полос с назму не лести с уголка имати.

19

А где умерит подворною землею, и противо того имати земля любая, где захочет, опричь хмелника и садовныя земли.

20

А кой складник захочет на каково место двор ставить или ину хоромину, и ему поставить от далных хоромов в любое место,

по всей моей Русской земле, по городом, и по селам, и по станом, и по волостем земли без суда и без управы судьям не держать ни часу, а про всякое дело суд давати нелжлвой и сыски. А погоные за беглыми и выписи давати в ыные уезды. А хто не даст погоные, и бег­лому сноровит, к он тем виноват. А под суд даватися, чей хто ни будь.

56

А где кого дань застанет, тут с него и имати поголовное, чем мир осудит, где хто дань даст, тому тут и судитися в том присуде.

Сторінка Соборного Уложення 1649 р.

Новгородське письмо ХII ст.

Новгородське письмо ХIII ст.

Азбука скорописного письма ХVII ст.

Лист Івана Скоропадського. 1709 р.