Висновки

Таким чином, підводячи підсумки сказаному вище варто зробити деякі висновки. Щоб не створювалося таких ситуацій, тренер повинен добре знати психіку своїх підопічних. Недоцільно за всяку ціну прагнути опанувати запропонованою кількістю елементів у тактичній або фізичній підготовці. Іноді здається, що команда фізично добре підготовлена, але вона, однак, не справляється з наміченою тренувальною роботою в тім темпі, як це потрібно. Це є сигналом того, що команда частково психічно виснажена. Завжди краще, повторити складні вправи, які команда добре виконує, і відпрацьовувати точність виконання, темп, або збільшити число повторень, чим відпрацьовувати нові варіанти, аналогічні по характері.

Кожен тренер повинен вивчати досвід, накопичений у світовому волейболі. Ми думаємо, що застій українського волейболу обумовлений тим, що була забута невіддільна в цей час частина тренувального процесу - психологічна підготовка. У цій області в нас є більші резерви, але, на жаль, у нас мало, тренерів, які займаються цією проблемою. Тому необхідно, приділяти їй більше уваги, постійно висвітлювати неї на семінарах тренерів, тому що в сучасному волейболі фізичну й техніко-тактичну зрілість команди тренер може використати тільки за умови, що він добре знає психічний стан своїх гравців.

Подальші дослідження передбачається направити на практичне підтвердження інших проблем психологічної підготовки волейболістів високого класу.

Список використаних джерел:

1. Айрапетьянц Л.Р. Волейбол.//Учебник для высших учебных заведений. – Ташкент, 2006г. – 382 с.

2. Айриянц А.Г. Волейбол / Айриянц А. Г. - М: ФиС, 1976. - 158 с.

3. Борисов О.О. Основи теорії методики викладання волейболу і футболу/Борисов О.О.-К.: вид-во ПП «Люскар», 2004. -664 с.

4. Вайцеховский С.М. Книга тренера. - М.: ФиС, 1971. - 194 с.

5. Волейбол. Справочник. - М.: ФиС, 1984. -124 с.

6. Волейбол в школе/ Голомазов В.А. Ковалев В.Д. Мельников А.Г.. - М.: ФиС, 1985.- 125 с.

7. Волейбол: учебник для высших учебных завидений физической культуры/ Беляев А.А., Беляев А.В., Железняк Ю.Д., Карполь Н.В. - М. «СпортАкадемПресс». 2002. -368 с.

8. Голомазов В.А. Волейбол в школе/ Голомазов В.А.,- М: 1976. -110 с.

9. Галіздра А. Волейбол. Правила змагань. - Рівне, 2001.

10. Загорский Б.И., Залетаев И.П., Пузырь Ю.П. Физическая культура. - М.: Высшая школа, 1989. – 320 с.

11. Железняк Ю.Д. Юный волейболист.// Учебное пособие для тренеров. – М.:. Физкультура и спорт, 1988. – 294 с.

12. Железняк Ю.Д.. К мастерству в волейболе/ Железняк Ю.Д.. - М: ФиС, 1983.- 224 с.

13. Коробейников Н.К., Михеев А.А., Николаенко Н.Г. Физическое воспитание.// Учебное пособие для средних специальных учебных заведений. – М: Высшая школа, 1984. – 84 с.

14. Клещев Ю,Н., Фурманов А.Г. «Юный волейболист», - М.: ФиС, 1979.

15. Ковалев В.Д. «Спортивные игры», - М.: «Просвещение», 1988.

16. Клещев Ю.Н. Волейбол/ Клещев Ю.Н.. - М.: ФиС, 1983. - 94 с.

17. Клещев Ю.Н.. Волейбол/ Клещев Ю.Н., Айриянц А.Г.-М.: ФиС, 1983.- 270 Методические рекомендации по моделированию учебно- тренировочного процесса юных волейболистов /Затворнецкий Ю.Г., Федюшин В.П., Хапко В.Е.. - М.: ФиС, 1978. - 68 с.

18. Лапутин А.Н.. Обучение спортивным движениям /Лапутин А.Н.. - К.: „Здоров'я", 1986.-214 с.

19. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. - Львів: Штабар, 1997.- 207 с.

20. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров'я, працездатність. - Львів, 1993.- 131 с.

21. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ. культуры - М.: ФиС, 1991.- 543 с.

22. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре.- М., 1986.

23. Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших класах: Учебное пособие.- К.: Рад. школа, 1989.-128 с.

24. Оптимизация тренировочного процесса волейболистов: методические рекомендации/ Касаткин А.Н., Максименко Г.Н., Короп М.Ю. -М.: ФиС 1984.-144 с.

25. Перельман М.П.. Специальная физподготовка волейболистов/ Перельман М.П.. - М.: ФиС, 1969.-134 с.

26. Пермяков Н.Н.. Направленность тренировочных действий в волейболе/ Пермяков Н.Н.. - М.: «Высшая школа», 1989. - 116 с.

27. Пименов М.П.. Волейбол. Специальные упражнения/ Пименов М.П.. - К.: 1993. -192 с.

28. Платонов В.Н.. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте /Платонов В.Н. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 544 с.

29. Платонов В.М. Фізична підготовка спортсмена/ Булатова М.М. . - К.: Олімпійська література, 1995.- 342 с.

30. Специальная физподготовка волейболистов /Демчишин А. Д., Мозола Р. С., Панишко Ю. М.. - М.: „Радянська школа". 1992. - 83 с.

31. Спортивна енциклопедія. - М., 2000. - 367с.

32. Спортивные игры: Совершенствование спортивного мастенства / Жележняк Ю.Д., Портнов Ю.Д., Савин В.П.. -: 2004. - 400 с.

33. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання. - Тернопіль: Збруч, 2000.- 183 с.

34. Фидлер М. «Волейбол», - М.:ФиС, 1972.

35. Фурманов А.Г. «Начальное обучение волейболистов», - Мн., 1976.

36. Фурманов А.Г. «Волейбол», - М.:ФиС, 1983.

37. Фурманов А.Г. «Студенческий волейбол», - Мн.:Выш.школа, 1983.

Додаток 1

Готуючи команду до змагань, враховують такі основні моменти:

1. Бажано звільнити спортсменів напередодні гри від зайвого навантаження, підтримати їхнє бажання взяти участь у змаганнях і здобути перемогу.

2. Допомогти гравцям у вирішальний момент сконцентрувати і виявити свої найкращі якості для досягнення перемоги. Вміло обрана тактика гри, знання можливостей суперника відіграють важливу роль у досягненні успіхів.

3. Уже під час комплектування груп — майбутніх волейбольних команд — враховують особливості характеру кожного гравця.

Для розвитку вольових якостей рекомендуються такі вправи:

1. Гра двох команд, одна з яких веде рахунок в два очка (2:0,3: 1, 4: 2 тощо).

2. Для того, щоб мати право на подачу, команда має двічі підряд успішно завершити атаку.

3. Одній з команд перед партією дається перевага в рахунку (5:0, 7:0, 9:0 і т.д.).

4. Якщо гра проходить мляво, без елементів боротьби, то гравцям дають завдання виконувати вправи з фізичної і технічної підготовки. їх можна виконувати між партіями або спеціально зупинити для цього гру.

5. Перед початком кожної партії проведення розминки 5—8 хв.

6. Заміна малоактивних гравців або тих, які допускають помилки. Волейболісти, що не беруть участі в тренувальній грі, перебувають за межами майданчика і виконують спеціальні (додаткові) завдання тренера.

7. Гру проводять протягом певного часу (15—20— 25 хв). Виграє команда, яка набере більше очок.

8. Під час товариської зустрічі гравцям дають завдання не просто перемогти, а домогтися певного рахунку в партіях.

9. Гра в складних метеорологічних умовах, наприклад, під дощем, при сильному вітрі тощо.

 Наполегливість, витримка й самовладання при подоланні труднощів у оволодінні складними прийомами техніки й тактики гри, сумлінне виконання фізичних вправ, єдиноборство з рівним чи сильнішим суперником загартовують волю й формують характер гравця.

Психологічні якості формуються не тільки під час тренування й змагань. У процесі виховання враховують особисті інтереси індивідуума, його смаки, уподобання, характер роботи, навчання тощо.

Група волейболістів тільки тоді стане справжньою командою, здатною успішно виступати у змаганнях, коли їх об'єднують спільні спортивні завдання, єдність думок і поглядів на різні життєві питання.