3. Механізм держави

Кожна держава створює різноманітні організації для здійснення своїх завдань і функцій, які у юридичній науці називають механіз­мом держави.

Механізм держави - це система органів, органі­зацій, інших державних інститутів, які складають її організаційну основу та беруть безпосередню участь у здійсненні завдань і функцій держави.

До механізму держави входять:

• органи державної влади;

• громадянство;

• територіальний устрій;

• бюджетна, грошова, банківська системи;

• Збройні сили та інші військові формування;

• державні символи тощо.

Апарат держави - це система усіх державних ор­ганів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.

Основними принципами діяльності державного апарату України є:

• демократизм;

• національна рівноправність;

• законність;

• суверенність;

• розподіл повноважень органів держави;

• поділ влади;

• соціальна справедливість;

• гуманізм і милосердя;

• поєднання переконання і примусу;

• гласність, відкритість, врахування громадської думки тощо.

Основними елементами, що складають державний апарат, є органи державної влади.

Орган держави - структурно організований елемент державного механізму, наділений владними повно­важеннями та необхідними матеріальними засобами для здійснення завдань, пов’язаних із реалізацією тієї або іншої функції держави.

Державний орган характеризується наступними ознаками:

• виявляє державну волю;

• в його розпорядженні є державне майно, необхідне для реалізації його повноважень і функцій;

• фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету;

• виступає від імені держави;

• має свою компетенцію.

Ст. 6 Конституції України визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, вико­навчу та судову.

Отже, до системи держаних органів України належать: зако­нодавчий орган - Верховна Рада України; глава держави - Президент України; органи виконавчої влади, що поділяються на вищі (Кабінет Міністрів України), центральні (міністерства, державні комітети), місцеві (обласні і районні, міст Києва й Севастополя державні адміністрації).

Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їх виконавчі органи є самостійною системою об’єднань громадян у громадському суспільстві.

Делеговані органами державної влади державні повноважен­ня здійснюються також виконкомами й головами сільських, се­лищних, міських (міст районного та обласного підпорядкуван­ня) рад.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, криміна­льного, а також конституційного судочинства. Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину сис­тему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом кон­ституційної юрисдикції в Україні. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Система судів загальної юрис­дикції відповідно до Конституції України будується за принци­пами територіальності і спеціалізації. Законом України „Про судоустрій” визначено таку систему судів загальної юрисдикції: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України; Касаційний суд України; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України.

Відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окре­мих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

У самостійну систему органів держави виокремлюються кон­трольно-наглядові органи України. До них належать Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори, податкові, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.

Компетенція органу чи посадової особи – це сукупність прав і обов’язків, що їх має державний орган чи посадова особа як уповноважений орган держави в процесі виконання державних функцій.

Державні підприємства — вид державних організацій, які без­посередньо реалізують функції та завдання держави у сфері ма­теріального виробництва.

Державні установи — вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері не­матеріального виробництва. До них слід віднести установи у сфері культури, освіти, охорони здоров’я тощо.