ОВЕРШУТ:

Період часу, під час якого мембранний потенціал має позитивне значення.

Слідовий

деполяризаційний

потенціал

Слідовий

гіперполяризаційний

потенціал

РЕПОЛЯРИЗАЦІЯ:

Канали для Na зачинені, канали для К відчиняються. Іонні насоси повертають К в клітину, а Na у міжмембранний простір. Відновлюється мембранний потенціал.

СЛІДОВІ ПОТЕНЦІАЛИ:

Слідовий деполяризаційний потенціал – Виникає у зв’язку з наявністю залишкового току Na в клітину та накопиченням К в міжклітинних щілинах (повільний компонент реполяризації)

Слідовий гіперполяризаційний потенціал –

тимчасове зростання МП порівняно з покоєм, пов’язане з роботою К насосів (К в клітині більше, ніж вийшло при збудженні)

Способи реєстрації біопотенціалів:

Позаклітинні з Внутрішньоклітинні накладенням активного

електроду на поверхню

Позаклітинні з транскраніальним відведенням (ЕЕГ)

Нейрофізіологічні методи:

-Внутрішньоклітинна реєстрація активності нервових клітин (ПС та ПД);

-Позаклітинна реєстрація нейронної активності (ПД та ЕЕГ);

-Гістологічні (гістохімічні) – оцінка зміни активності клітин за накопиченням у них різноманітних речовин (амінокислот, білків та ін.)

ЗМІНА ЗБУДЛИВОСТІ В ПРОЦЕСІ ЗБУДЖЕННЯ.

Для виявлення спроможності формувати новий процес збудження на збудливу тканину наносять два послідовно діючих подразника в інтервалі часу, що відповідає:

1)ЛВ – МП (локальній відповіді – місцевому потенціалу);

2)Спайк-потенціалу (його висхіної та низхідної гілки)

3)СНП – слідовий негативний потенціал;

4)СПП – слідовий позитивний потенціал;

1.Під час локальної відповіді (місцевої деполяризації) збудливість декілька підвищена

– достатньо дії допорогового подразника для виникнення «спайк-потенціалу».

2.Періоду виникнення й розвитку піку «спайк-потенціалу» відповідає повна незбудливість клітини – абсолютна рефрактерність. Тканина не реагує навіть на надпорогові подразники. Довжина цієї фази співпадає з довжиною спайка ПД – 0,4-0,5 мс.

3.В умовах реполяризації збудливість поступово відновлюється й тканина може відреагувати, але тільки на надпорогові подразнаки – відносна рефрактерність.

ВЛАСТИВОСТІ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ:

•Виникає під дією порогових та надпорогових подразників (підпорядковується закону «все або нічого»).

•Виникає на фоні місцевої деполяризації (локальноїї відповіді), яка по величині повинна досягнути критичного рівня.

•Амплітуда не залежить від сили подразнення.

•Розповсюджується по всій мембрані без затухання.

•Обумовлений змінами іонної проникності мембрани (відкриттям та блокуванням іонних каналів).

•Не здатний до сумації.

•Довготривалість ПД в середньому значенні 1-3 мс, амплітуда – 110-120 мВ.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПС та ПД

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ В М’ЯЗОВИХ ТКАНИНАХ:

Потенціал дії в скелетних м'язових клітинах аналогічний потенціалу дії в нейронах. Потенціал спокою в них -90мВ, що більше, ніж потенціал спокою типових нейронів (-60 -70мВ). Потенціал дії м'язових клітин триває приблизно 2-4 мс, абсолютний рефрактерний період становить приблизно 1-3 мс, а швидкість провідності вздовж м'язів приблизно 5 м/сек.

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ В СЕРЦЕВИХ ТКАНИНАХ:

Потенціал дії клітин робочого міокарду складається з фази швидкої деполяризації, початкової швидкої реполяризації, яка переходить в фазу повільної реполяризації (фаза плато), і фази швидкої кінцевої реполяризації. Фаза швидкої деполяризації зумовлена різким підвищенням проникності мембрани для іонів натрію, що викликає швидкий вхідний натрієвий струм, який при досягненні мембранного потенціалу 30—40 мВ інактивується і надалі головну роль відіграють кальцієвий іонний струм. Деполяризація мембрани викликає активацію кальцієвих каналів, в результаті чого виникає додатковий деполяризуючий вхідний кальцієвий струм.

Вплив деяких речовин на потенціал дії:

•Батрахотоксин знайдений у деяких представників роду Листолаз. Стійко і необоротно підвищує проникність мембран для іонів Натрію.

•Понератоксин був знайдений в мурахах роду Paraponera. Блокує натрієві канали.

•Тетродотоксин знайдений в тканинах риб родини Скелезубові, з яких готують японський делікатес Фугу. Блокує натрієві канали.

•Механізм дії більшості анестетиків (Прокаїн, Лідокаїн) базується на блокуванні натрієвих каналів і відповідно на блокуванні проведенні імпульсів по чутливим нервовим волокнам.

•4-Амінопиридин — зворотньо блокує калієві канали, що подовжує термін потенціалу дії. Може використовуватися в терапії розсіяного склерозу.

•ADWX 1 — зворотньо блокує калієві канали. В умовах досліду полегшував перебіг гострого розсіяного енцефаломієліту у щурів.