Способи оксигенотерапії при пневмонії
1. Через маску або лійку – швидкість подачі кисню 2-3 л/хв., дозволяє створити концентрацію О2 близько 25-34%.
2. Через кисневу палатку - швидкість подачі кисню 3-4 л/хв., дозволяє створити концентрацію О2 близько 25-40%.
3. Через носові канюлі (“вуса”) - швидкість подачі кисню 0,2-0,5 л/хв., дозволяє створити концентрацію О2 близько 40-50%.
Обов’язковою умовою оксигенотерапії є підігрівання та зволоження кисню.
Антибіотикотерапія при пневмонії
Лікування позагоспітальних пневмоній: 1. Пеніциліни:
Природні – бензилпеніцилін 100 000- 200 000 ОД/кг/на добу 4–6 раз парентерально;
Напівсинтетичні:
-ампіцилін, оксацилін 100-200 мг/кг/на добу 4–6 раз парентерально;
-амоксицилін 30-50 мг/кг/на добу 3 рази перорально;
-“захищені” пеніциліни (амоксиклав, ампісульбін)- краще за ступінчастою схемою.
2. Цефалоспорини І покоління (цефалексин, цефазолін) або ІІ покоління (цефуроксим) в дозі 50-200 мг/кг/на добу парентерально (для цефуроксиму можлива ступінчаста терапія).
Антибіотикотерапія при пневмонії
Лікування позагоспітальних пневмоній:
Ступінчаста схема лікування – перші 3-4 доби антибіотик вводять парентерально, потім переходять на його пероральний прийом. Схема розроблена для:
Амоксиклава - 3 доби- 100 мг/кг внутрішньовенно, потім внутрішньо по 20-50 мг/кг 4-5 днів;
Цефуроксима - 3 доби- 60 мг/кг внутрішньовенно, потім внутрішньо цефуроксим аксетил по 25-50 мг/кг 4-5 днів.
Пеніциліни та цефалоспорини ефективні при лікуванні
позагоспітальних пневмоній, викликаних Str. рneumoniae, H.influenzae, при пневмоніях, викликаних Chlamidia
pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae слід застосовувати макроліди.
Антибіотикотерапія при пневмонії
Лікування позагоспітальних пневмоній:
3. Макроліди:
14-ти членні: природні – еритроміцин, олеандоміцин – практично не застосовуються для лікування пневмоній, напівсинтетичні – рокситроміцин, кларитроміцин - 15 мг/кг/на добу за 2 прийоми;
15-ти членні: азитроміцин
3-денна схема лікування: 1-3 доба 10 мг/кг/на добу за 1 прийом перорально,
5-денна схема лікування: 1 доба 10 мг/кг/на добу за 1 прийом перорально, 2-5 доба 5 мг/кг/на добу за 1 прийом перорально.
16-ти членні: природні – спіраміцин 150 000 ОД/кг/на добу за 2 прийоми перорально, напівсинтетичні – мідекаміцин (макропен) 20-40 мг/кг/на добу за 3 прийоми.
Антибіотикотерапія при пневмонії
Лікування позагоспітальних пневмоній:
4. Фторхінолони ІІ (ципрофлоксацин), ІІІ
(левофлоксацин) чи ІV покоління (гатіфлоксацин) 15-30 мг/кг/на добу за 2 прийоми.
Застосовуються лише у дітей віком > 12 років.
5. При важкому перебігу “домашніх” пневмоній та неефективності попередніх антибіотиків застосовують цефалоспорини ІV покоління (цефепім) 50-200 мг/кг/на добу, карбопенеми (іміпенем, меропенем) 60 мг/кг/на добу.
Антибіотикотерапія при пневмонії
Лікування госпітальних пневмоній:
1.Напівсинтетичні пеніциліни: карбопеніциліни (карбеніцилін) 200-400 мг/кг/на добу, уреїдопеніциліни (азлоцилін, мезлоцилін) 75-200 мг/кг/на добу, “захищені” пеніциліни (амоксиклав) 100 мг/кг/на добу.
2.Цефалоспорини ІІІ покоління (цефтриаксон, цефоперазон, цефотаксим) або ІV покоління (цефепім)
вдозі 50-200 мг/кг/на добу.
3.Аміноглікозиди ІІ (гентаміцин, тобраміцин, сізоміцин 4-8 мг/кг/на добу або ІІІ покоління (амікацин 15-30 мг/кг/на добу, нетілміцин 5 мг/кг/на добу).
4.Фторхінолони ІІ (ципрофлоксацин), ІІІ (левофлоксацин) чи ІV покоління (гатіфлоксацин) 15-30 мг/кг/на добу за 2 прийоми.
5.Карбопенеми (іміпенем, меропенем) 60 мг/кг/на добу.
Антибіотикотерапія при пневмонії
Лікування госпітальних пневмоній:
При анаеробній інфекції застосовують комбінації 2-х антибактеріальних препаратів:
напівсинтетичні пеніциліни (азлоцилін, мезлоцилін)+ аміноглікозиди ІІІ покоління,
цефалоспорини ІІІ або ІV покоління+ аміноглікозиди ІІІ покоління,
карбопенеми (іміпенем, меропенем)+ аміноглікозиди ІІІ покоління,
цефалоспорини ІІІ або ІV покоління+ фторхінолони ІV покоління,
карбопенеми+ фторхінолони ІV покоління.
Можливе додавання 3-го антибіотику – метронідазолу 15 мг/кг/на добу внутрішньовенно.
При грибкових пневмоніях: флуконазол 3-6 мг/кг/на добу перорально або внутрішньовенно, амфотеріцин В 0,1-1,0 мг/кг/на добу внутрішньовенно крапельно.
При пневмоцистній пневмонії: бісептол 20 мг/кг/на добу перорально або внутрішньовенно.
Патогенетична терапія
Інфузійна терапія показана при:
Тяжкому та надтяжкому перебігу пневмонії;
Вираженому токсикозі, розвитку токсичних чи гнійних ускладнень;
Дефіциті ОЦК, порушенні мікроциркуляції внаслідок втрат рідини при задишці, гіпертермії.
а) Об’єм рідини 150-170 мл/кг/на добу+патологічні втрати.
Використовують плазму, альбумін, реополіглюкін по 10-15 мл/кг/на добу (загальний об’єм колоїдів до 1/3 добового об’єму), після чого вводять 5% глюкозу та сольову розчини зі швидкістю 5-15 крап./хв.
При розвитку кардіо-васкулярного синдрому об’єм рідини зменшують до 2/3 при СН ІІа ст., 1/2 при СН ІІб ст., 1/3 при СН
ІІІ ст.
Патогенетична терапія
б) корекцію КОС проводять при наявності контролю за її показниками (ВЕ). При відсутності даних про дефіцит основ (ВЕ) вводять 4% розчин NaHCO3
з розрахунку 2—4 мл/кг/добу.
в) препарати калію застосовують лише при його рівні в плазмі менше 3,5 ммоль/л – КСl з розрахунку 2-3 ммоль/кг/добу;
г) діуретики (особливо при нейротоксикозі, перевантаженні малого кола кровообігу, кардіо-васкулярному синдромі): фуросемід 1-3 мг/кг/на добу;
д) глюкокортикоїди (особливо при явищах шоку, набряку мозку, легень, ДВЗ- синдромі, серцевій недостатності) преднізолон 1-2 мг/кг/на добу 5-6 діб;
е) препарати, що покращують мікроциркуляцію (трентал 5-10 мг/кг/на добу, ксантинолу нікотинат 5-7 мг/кг/на добу);
є) метаболічні препарати (ККБ, вітамін С);
ж) інгібітори протеаз (при загрозі легеневої деструкції, ДВЗ) – контрикал 500- 1000 ОД/кг/на добу внутрішньовенно 5-6 діб;
з) гепарин (всім дітям на ШВЛ, при ДВЗ, деструкції) 50-100 ОД/кг/на добу внутрішньовенно або підшкірно;
і) відхаркуючі, жарознижуючі препарати.
Імунотерапія
При стафілококових пневмоніях:
Антистафілококова гіперімунна плазма 5-8 мг/кг/на добу внутрішньовенно;
Антистафілококовий імуноглобулін 20-40 АО/кг/на добу внутрішньовенно.
При затяжних пневмоніях:
Метилурацил, імунофан, протефлазид.