- •1. ЦЕНТРАЛЬНА ПРОЕКЦІЯ ТА АЕРОФОТОГРАФІЯ
- •1.1. Центральна проекція
- •1.2. Будова фотоапаратів. Аерофотоапарати (АФА)
- •1.3. Фотохімічні процеси
- •Контрольні запитання
- •2. АЕРОФОТОЗНІМАННЯ
- •2.1. Основні принципи аерофотознімання
- •2.2. Складання проекту аерофотознімання
- •Таблиця 2.1
- •Таблиця 2.2
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •2.3. Оцінка якості аерофільмів
- •2.4. Спеціальні види знімання
- •Таблиця 2.7
- •2.4.1. Рентгенівське зображення та його властивості
- •2.4.2. Спектрозональне знімання
- •2.4.3. Інфрахроматичне знімання
- •2.4.4. Радіолокаційне знімання
- •Контрольні питання
- •3.1. Знімок як центральна проекція
- •3.2. Системи координат і елементи орієнтування аерофотознімків
- •3.4. Напрямні косинуси
- •3.5. Масштаб аерознімків
- •3.7. Задачі, що вирішуються за допомогою знімків
- •Контрольні запитання
- •4.2. Трансформумання знімків
- •4.3. Інші способи трансформування знімків
- •4.4.Фотоплани і фотосхеми
- •Таблиця 5.2.
- •Лінійно-кутова система
- •6.3.Автоматичні системи
- •Таблиця 6.1
- •6.5. Цифрова модель місцевості та методи її формування
- •Контрольні питання
- •7.2. Класифікація дешифрування
- •7.4. Методи дешифрування знімків
- •Контрольні питання
- •8.1. Основні положення фототеодолітного знімання
- •8.2. Робочі формули фототеодолітного знімання
- •Контрольні питання
- •9. ПОНЯТТЯ ПРО КОСМІЧНУ ФОТОГРАММЕТРІЮ
- •9.2. Фотометрія космічних знімків
- •9.3. Фотограмметрія космічних знімків
- •10.1. Принцип дії приладів із зарядковим зв′язком
- •10.2. Будова цифрових камер та їх параметри
- •10.3. Будова системи ASCOT
- •Контрольні питання
- •11. ЗАСТОСУВАННЯ ФОТОГРАММЕТРІЇ В ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННІ
- •11.1. Застосування матеріалів аерофотознімання під час державного обліку земель та внутрігосподарського землевпорядкування
- •Таблиця 11.1
- •11.3. Меліорація сільськогосподарських земель
- •11.4. Використання аерознімків для коректування планів землевпорядкування
- •11.5. Оновлення топографічних карт
- •11.6. Використання матеріалів аерофотознімання під час встановлення та поновлення меж
- •11.7. Застосування фотограмметричних методів для проектування сільських населених пунктів та систем водопостачання і водовідведення
- •Таблиця 11.2
- •11.8. Вибір масштабу топографічної основи під час проектування сільських населених пунктів
- •11.9. Планування сільських населених пунктів залежно від висоти перерізу рельєфу на топооснові
- •11.10. Облік земель і вибір масштабу плану
- •11.1.1. Основні вимоги, які постають при виборі території майбутнього населеного пункту
- •11.1.2. Розрахунок величини населеного пункту
- •11.1.3. Проектування систем водопостачання і водовідведення в сільських населених пунктах
- •11.1.4. Каналізація
Формалізацію процесу дешифрування знімків пов’язано з побудовою точної теорії дешифрування, яка дозволить автоматизувати цей процес.
Дешифрування знімків можна характеризувати як процес послідовного переходу від інформації про форму об’єкта, яку можна визначити відомими методами, до інформації про його зміст. Якісний метод вивчає зміст об’єктів, а кількісний – їх форму. Тому, виявлення суті не можливе без виконання вимірювань та використання кількісного методу. Звідси виходить, що дешифрування об’єктів як конкретна реалізація процесу їх вивчення, має спиратись на діалектичну єдність якісного та кількісного методів досліджень.
Структура зображення об’єкта є найбільш інформативною ознакою, крім того, структура зображення порівняно легко формалізується. В автоматизованих системах ця ознака описується, як правило, у числовому вигляді. Цифрове моделювання повинно бути виконане таким чином, щоб повну характеристику об’єкта було подано з мінімальним об’ємом обчислювальних робіт.
Використання такого методу дешифрування знімків забезпечує вже зараз дуже високий відсоток у межах 80 % розпізнавання населених пунктів, та інших об’єктів. Безумовно, що цей відсоток із часом буде збільшуватись.
Контрольні питання
1.У чому полягає основна задача дешифрування знімків?
2.У чому принципова різниця між прямими та непрямими ознаками дешифрування?
3.Чи існують об′єкти, які можна віддешифрувати використовуючи тільки прямі ознаки?
4.За якими ознаками можна віддешифрувати заболочені луки?
5.За якими ознаками можна віддешифрувати тваринницький
двір?
6.За якими ознаками можна віддешифрувати завод з обробки деревини?
7.Яку додаткову інформацію про об′єкт можна визначити за його тінню?
8.Яким чином дешифруються межі земельних ділянок?
9.Які ознаки допомогають під час дешифрування сільськогосподарських об′єктів?
173