об’єктів один від одного. Визначення на знімку одного або іншого об’єкта часто викликає необхідність пошуку супутних елементів місцевості або інженерних споруд. Наприклад, на знімках майже неможливо камерально віддешифрувати сіножать та пасовище, форма, тон, і структура цих об’єктів практично однакова, але розміщення цих об’єктів дозволяє все таки їх розрізняти. Пасовище, як правило, розташоване в заплавах річок, на крутих пагорбах тощо. Сіножать розміщена на рівних місцях.

Відомо, що на пісковиках ростуть, головним чином, хвойні ліси. Так, за результатами дешифрування лісових масивів можна визначити характер ґрунтів, гумусу, ґрунтових вод та інших елементів середовища.

Взаємозв’язок об’єктів, як демаскуюча ознака виявляється в зміні прямих ознак під впливом дії одного об’єкта на інший. Так на болотах ростуть невисокі дерева з малими кронами, крім того, на болотах багато висохлих дерев.

Ознаки розташування та взаємозв’язку об’єктів часто використовують сумісно. Якщо по берегах річки, біля броду пролягає дорога або стежка і, якщо береги біля спуску до води розриті, то в цьому разі прямі ознаки, а саме – висота берега, тон відрізняються від сусідніх ділянок берега.

Особливу роль відіграє слід діяльності, тобто наслідки дії, які було виконано. Найбільше значення ця непряма ознака відіграє під час дешифрування характеристик штучних об’єктів: промислових, військових доріг, дамб тощо. Але, ця ознака відноситься і до природних утворень.

Так, використовуючи взаємодію води з берегом, визначають напрям течії річки та властивості ґрунтів.

7.4. Методи дешифрування знімків

Аерофотознімки визначають усі відомості про місцевість, які можна отримати по карті. Крім того, знімки дають можливість визначити деякі додаткові дані. Так, наприклад, аерофотознімки дають можливість значно повніше визначити прохідність місцевості, ніж це можна зробити по карті.

Прохідність місцевості залежить від наявності доріг, водоймищ характеру рельєфу тощо. Щоб правильно описати за допомогою аерознімків дорожню мережу, рельєф місцевості та інші фактори, що

166

впливають на прохідність місцевості, необхідно знати їх демаскуючі ознаки.

Під час дешифрування доріг слід враховувати деякі демаскуючі ознаки головного тону доріг.

1.Автострада має плавне заокруглення та широке полотно. За шириною проїзна частина автостради досягає 25–30 метрів. З краю дороги, як правило, розташовують канави, краї яких мають чітке округлення. Покриття на таких дорогах складається, як правило, з асфальту, гудрону або бетону та відображається світлим, майже білим тоном. Рух автотранспорту дуже жвавий, обов’язково двосторонній. З країв автостради розташовано телефонні та електричні лінії.

2.Удосконалене та звичайне шосе, має як і автострада, плавні заокруглення та достатньо довгі прямолінійні ділянки.

Таке шосе відрізняється від автостради кількістю проїзних смуг. За допомогою аерофотознімків характер покриття визначити важко, тому відрізнити автостраду від шосе майже неможливо.

3.Ґрунтові дороги та путівці відрізняються від шосе надзвичайно великою кількістю поворотів, розгалужень, нерівністю окреслень країв та непостійністю ширини частини проїзду. На вогкому ґрунті, як правило, дороги більш широкі, а на сухому – вузькі. Бокові канави зустрічаються дуже рідко і тільки на покращених ґрунтових дорогах.

Путівці надзвичайно залежать від рельєфу місцевості. Вони пробігають крізь гори, яри без значних виїмок та вдосконалених спусків, по косогорах. Мости, як правило, дерев’яні, вузькі, пристосовані для проїзду однієї автомашини. На аерофотознімках путівці зображаються світлим тоном. Якщо вони проходять крізь ліси, то бувають дуже вузенькі, так що віддешифрувати їх можна лише за входом та виходом з нього.

4.Залізниці бувають багатоколійні, моноколійні та вузько-

колійні.

Ширина вузької колії складає ~ 1000 мм, широка колія в західно-європейських державах – 1435 мм, у США та деяких державах Східної Європи – 1520 мм.

Головною демаскуючою ознакою залізниці є її прямолінійність із плавними заокругленнями та горизонтальністю. Тобто наявністю великої кількості насипів та виїмок. Присутність придорожніх споруд (будки, оглядові платформи тощо), наявність мостів та труб водовідведення.

167

Крім того, демаскуючою ознакою залізниці є її взаємодія з автодорогами – вони перетинаються, як правило, під прямим кутом. Суттєво різниця між залізницею та автомобільними дорогами полягає в тому, що залізниця більш прямолінійна.

Прохідність місцевості в значній мірі залежить від характеру її рельєфу. З метою визначення характеристик рельєфу необхідно знати висоти його елементів та крутість схилів. Ці дані може бути визначено по карті або оцінено безпосередньо за знімками під час стереоскопічного їх розгляду, хоча звичайний стереоскоп не дозволяє виконувати подібні вимірювання. Стереоскоп дозволяє визначити висоту дерев, глибину обривів, ярів тощо. Тому, детальне вивчення рельєфу неможливе без застосування стереофотограмметричних приладів, які дозволяють визначати висоту точок.

Дешифрування на аерофотознімках водних об’єктів, до яких належать річки, струмки, канали, ставки, озера тощо. У результаті того, що вода має незначну відбивну здатність, вона відображається темним тоном, який відрізняється від загального тону об’єктів. Але, слід враховувати, що тон зображення води може змінюватись залежно від глибини водоймища, наявності вітру та від положення сонця.

Найбільш характерні ознаки за якими визначається напрям течії ріки: острови загостреним кінцем направлені вниз за течією; притоки, що впадають у ріку, направлені під гострим кутом до течії; світлі вигнуті пасма піщаних обмілин випученою стороною завжди спрямовані вверх за течією; біля мостових устоїв, каменів та плотин спостерігаються пінисті потоки води, які спрямовані вниз за течією; лідорізи розташовують з того боку мосту звідки тече ріка.

Броди рік дешифрують за характером берегів та за шляхами підходу до води. Вони бувають, як правило, там де є спуски, які придатні для пішоходів та транспорту.

Властивості ґрунтів – дешифруються за допомогою непрямих ознак. Ґрунти розпізнають на аерофотознімках за породами дерев. На більш вологих ґрунтах ростуть листяні дерева. Шпилькові дерева, особливо сосна, ростуть частіше всього на піщаних ділянках або на торф’яних болотах, ялина – на підзолистих ґрунтах.

Стан шляхів сполучень, так само може виступати в якості непрямих ознак під час визначення властивостей ґрунтів. Наприклад, на вологих ділянках більш чітко викреслюються дорожні колії, частіше зустрічаються роз’їзди та об’їзди. На твердому ґрунті колії на дорозі мілкіші, об’їздів не буває.

168

Болото поділяють на прохідне, важко прохідне та непрохідне. Під час дешифрування боліт необхідно визначити межі болота та дати його характеристику. Характерних демаскуючих ознак болото не має, тому дешифрувати його дуже складно.

Прохідне болото зображається на аерознімках сірим тоном з дуже дрібним темним вкрапленням. На цьому болоті часто росте дрібний чагарник.

Важкопрохідне болото зображається на знімках, знятих у літню пору року, світло-сірим тоном з чорними смугами або плямами. На такому болоті дуже багато мочар (темних плям), обсяг яких досягає чверті всієї площі болота та ділянок, які заросли очеретом.

Під час дешифрування лісів необхідно визначити щільність розміщення, товщину дерев, а також їх породи.

Розмір лісових масивів визначають за контурами лісу, висоту дерев – за довжиною падаючої тіні.

Просіки на знімках відображаються вузькими світлими смугами, які проходять на рівних віддалях і перетинаються між собою під прямим кутом.

Населені пункти розпізнають за місцем їх розташування, за розмірами та адміністративним поділом.

У населених пунктах сільського типу знаходяться житлові та господарські будівлі, городи, сади, колодязі, громадські будівлі (церква, школа тощо). Житлові будинки можуть бути віддешифровані за їх розмірами, формою та взаємним розташуванням. На великомасштабних знімках розпізнають ганок, комин. Розташування вулиць залежить від характеру рельєфу. У населених пунктах, що розташовані на рівнинній частині – вулиці прямі, в горбинній та гірській місцевості – криволінійні.

Населені пункти міського типу поділяють на робітничі селища, міста, районного підпорядкування, невеликі за розмірами міста та міста обласного підпорядкування.

Робітничі селища мають прямолінійне розпланування, типові за формою та розмірами житлові будинки. Поблизу житлових будинків іноді розташовують господарські будівлі та городи. Робітничі селища розташовують поблизу промислових підприємств.

Районні міста відрізняються від населених пунктів сільського типу збільшеними розмірами будівель та більшою їх кількістю. На околицях районних міст розташовано дрібні підприємства місцевої промисловості. У більшості випадків через районні міста або поблизу

169

них пролягає шосейна дорога або залізниця. Якщо проходить залізниця, тоді обов’язковою буде залізнична станція.

Невеликі міста розташовано поблизу залізничних станцій, шосейних доріг або річних причалів. Центральну частину міста забудовано щільніше ніж околиці, де розташовано підприємства місцевого значення. Присадибні ділянки зустрічаються, частіше всього на околицях, розміри їх незначні.

Великі міста, або міста обласного підпорядкування, дешифрують за наявністю на околицях аеродромів, великих промислових підприємств, робітничих селищ, військових частин та різноманітних будівель господарського призначення. У центральній частині міста забудова дуже щільна, причому, будівлі багатоповерхові, скомпоновані квартали з правильним обрисуванням. Як правило, великі міста мають трамвайний або тролейбусний парки.

7.5. Дешифрування аграрних об’єктів

Розглянута загальна методика дешифрування знімків, тобто топографічне дешифрування, безумовно не може відтворити всю інформацію, яку несе знімок. Тому, паралельно з топографічним дешифруванням часто виконують тематичне дешифрування.

Тематичне дешифрування поділяють: військове; геологічне; ґрунтове; гідрологічне; лісове;

дешифрування льодової обстановки; аграрне.

Слід відзначити, що наведений перелік тематичного дешифрування далеко не повний. Практично кожна галузь діяльності може використовувати фотознімки і вирішувати за ними свої конкретні задачі. Отже, для кожної такої задачі мають бути і свої методи дешифрування.

Розглянемо більш конкретно аграрне дешифрування. З цією метою визначимо коло задач, які вирішуються за допомогою фотознімків. Усі ці задачі можна поділити на дві великі групи.

1.Методичне вивчення території з метою оптимізації використання земельних ресурсів.

2.Оперативне спостереження за станом аграрних об’єктів.

170

Задачі першої групи вирішують за допомогою складання спеціальних карт. Основою цих карт виступають топографічні карти, які складають, як правило, фотограмметричними методами. Але, знімки служать не тільки для створення карт, їх також використовують і для отримання спеціальної інформації.

Задачі другої групи вирішують за матеріалами аерокосмічного знімання. Головні задачі цієї групи:

•спостереження за станом сходів сільськогосподарських культур, їх розвитком, засміченням;

•прогнозування врожайності сільськогосподарських культур;

•визначення осередків захворювання рослин, шкідників та їх розповсюдження;

•спостереження за станом природних кормових угідь;

•спостереження за роботою меліоративних систем;

•спостереження за динамікою ерозійних процесів;

•визначення наслідків стихійного лиха.

Окрім окресленого кола задач за допомогою фотознімків може бути розв’язано деякі задачі пошукового характеру. Наприклад, інвентаризація земель, пошук ґрунтових вод тощо.

Головними специфічними об’єктами в аграрному дешифруванні є сільськогосподарські угіддя та межі землекористування. Результати дешифрування меж обов’язково узгоджуються з відповідними офіційними держактами, експлікаціями земель. А за їх відсутності залучаються офіційні особи, які вповноважені на це, складаються акти невідповідності, тобто результати дешифрування оформляються юридично.

Під час дешифрування розмежовують типи угідь: рілля, переліг, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження (сади, виноградники тощо).

Особливість дешифрування ріллі полягає в тому, що вона диференційно підходить до якісних характеристик. Тобто слід відокремлювати ріллю із зрошувальною мережею, лиманне зрошування, осушення, з умовним позначенням, затоплення під рисові чеки. Крім того, окремо виділяються ділянки засмічені камінням.

Таким же чином дешифрують переліг, сіножаті та пасовище. На пасовищах додатково дешифрують скотні споруди.

Аграрне дешифрування топографічних об’єктів має свої особливості. На знімках населених пунктів показують юридичні межі, будівлі окреслюють узагальнено, без функціонального призначення та якості. Ділянки землі в середині населеного пункту, які не зайняті під

171

садиби, дешифрують за їх фактичним використанням. Окремо дешифрують громадські господарські будівлі з позначенням їх меж. Так само, окреслюють межі сторонніх організацій (несільськогосподарські підприємства, школи, лікарні тощо). Усі об’єкти, які виділяють, необхідно супроводжувати пояснюючими написами.

Особливість аграрного дешифрування шляхів сполучень – обов’язкове виділення смуги відчуження. Угіддя в межах цієї смуги показують, як звичайно. Спеціальні будівлі виділяють загальним контуром.

Під час дешифрування судноплавних річок та каналів, так само, показують смугу відчуження й аграрні угіддя в її межах.

Одночасно з дешифрування аграрних об’єктів додатково оформляють документи:

•копії районних карт землекористування;

•списки землекористувачів із зазначенням площ закріплених земель та назв населених пунктів;

•викопіювання меж землекористувачів із планів держактів на право користування землею та ділянок сусідніх землекористувачів;

•відомості про останні зміни меж після видачі держактів;

•копії відомості координат кутових пунктів меж землекористування;

•копії офіційних документів про перевід ріллі або перелогу до менш цінного угіддя;

•дані про введення в експлуатацію осушувальних або зрошувальних систем та креслень виконавчого знімання;

•матеріали попереднього знімання.

Аграрне дешифрування є одним з найбільш складних видів. Виконується воно з обов’язковим виходом у поле.

7.6. Математичні методи дешифрування знімків

Фотографічне зображення можна розглядати як випадкове поле оптичної щільності. У такому випадку можна, з метою дешифрування знімків застосувати статистичні методи. На основі таких моделей зображень об’єктів розробляють методи відокремлення інформації, яку пізніше буде використано під час машинного дешифрування. Відокремлення інформації виконують на основі аналізу оптичної щільності зображення та його структури, а також з аналізу меж, що утворюються між об’єктами з різною оптичною щільністю.

172