- •Авторитаризм: визначення та суттєві риси.
- •Авторитаризм: поняття та форми.
- •Авторитарная монархия
- •«Старая» олигархия
- •«Новая» олигархия
- •Полуконкурентный авторитаризм
- •Социалистический авторитаризм
- •Военные режимы
- •Адміністративно-територійльний устрій: поняття та форми.
- •Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба.
- •Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •Виборча система сучасної України.
- •Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •Генеза та еволюція поняття "геополітика".
- •Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •2.1. Проблемы, возникающие в сфере взаимодействия природы и общества
- •2.2. Глобальные проблемы в сфере общественных отношений
- •2.3. Глобальные проблемы развития человеческой цивилизации
- •Головні функції політичних систем.
- •Головні характеристики традиційних політичних систем.
- •Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •Демократизація: виначення та основні моделі демократичних перетворень.
- •Демократичні політичні режими.
- •Джерела легітимності влади.
- •Етнічні процеси в сучасності: процеси диференціації та інтеграції.
- •Засоби боротьби з тероризмом.
- •Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •Інформаційно-кібернетичний підхід вивчення політичної системи.
- •Історичні форми демократії.
- •Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •Критерії загального виборчого права: історія і сучасність. Голосування: пряме і непряме. Цензи.
- •Легальність та легітимність політичної влади.
- •Методи вирішення політичних конфліктів.
- •Національна свідомість та національна ідея.
- •Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •Ознаки та основні функції держави.
- •Основні елементи політичної культури.
- •Основні концепції походження держави.
- •Основні поняття етнополітології: етнос, народ, нація, національна меншина.
- •Основні риси модернізованих політичних систем.
- •Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •Основні функції політики.
- •Партії в Україні: партійний спектр України.
- •Політика: поняття та типологія.
- •Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •Політична етика: визначення та зміст.
- •Політична ідеологія, поняття та типологія.
- •Політична модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Політична модернізація: сутність та типологія.
- •Політична поведінка особи, фактори, що її визначають.
- •Політична психологія: визначення, зміст, головні проблеми.
- •Політичне лідерство: поняття та типологія.
- •Політичне маніпулювання: поняття та мажі маніпулювання.
- •Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •Політичний процес: поняття, специфіка та структура.
- •Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •Поняття "об'єднання громадян", "громадська організація" та "громадське об’єднання" – їх визначення у науці та законодавстві.
- •Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •Поняття політичної еліти та типи політичних еліт.
- •Типы элит: по объему своих полномочий и уровню компетенции:
- •По степени своей интегрированности в политическую систему:
- •По характеру своего воздействия на массы:
- •По способу своего формирования и методам давления на общественное мнение:
- •Поняття та ознаки партії.
- •Поняття та принципи правової держави.
- •Поняття та структура політичних партій.
- •Поняття та типи політичної участі.
- •Поняття та функції політичних комунікацій.
- •Причини виникнення держави.
- •Причини та умови виникнення тероризму.
- •Ресурси політичної влади: різновиди, типологія.
- •Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
- •Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний.
- •Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •Системний підхід вивчення політичної системи.
- •Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •Структура політичної влади.
- •Структурні компоненти політичної системи.
- •Структурно-функціональний підхід вивчення політичної системи.
- •Суб'єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •Суб'єкти та об'єкти політики.
- •Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування.
- •Сутність виборчої системи і типологія виборів.
- •Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, телеологічний, конфліктний і консенсусний).
- •Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
- •Сутність соціальної держави.
- •Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
- •Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень.
- •Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).
- •Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •Тероризм як чинник сучасної політики.
- •Типи виборчих систем у світовій практиці. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •Типи партійних систем: їх характеристика
- •Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •Типологія легітимності політичної влади.
- •Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •Типологія політичних систем.
- •Форма правління: визначення та основні різновиди.
- •Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •Форми тоталітарних режимів.
- •Функції політичних партій.
- •Функції політичного лідера.
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної еліти.
- •Функціонування українських засобів масової інформації.
- •Характерні риси багатопартійності в Україні.
Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
Лидер (от англ. leader — ведущий, руководитель) — человек (группа), берущий на себя роль главы, руководителя какой-либо социальной группы, политической партии, организации, общества в целом; спортсмен, возглавляющий гонку.
Теория черт лидерства. Даже при быстром ознакомлении легко обнаружить ее связь с определенными теоретическими установками. Эта теория признает неповторимость характерных черт лидера, поэтому лидерство как социально-психологический феномен можно рассматривать посредством совокупности выдающихся черт личности, обеспечивающих лидерам возможность выдвинуться, занять ведущую позицию и удерживать власть в своих руках благодаря этим уникальным чертам. Существенный недостаток теории черт лидерства – положение о том, что способность быть лидером является врожденной чертой. Лидер наделен определенными чертами от рождения (другими словами, они перешли к нему генетически). Способность управлять свойственна ограниченному кругу людей, определяющих общественно-исторический процесс. Таким образом, оказалось, что лидер и лидерство есть продукт не конкретных социальных условий, ситуаций, отношений, а врожденный комплекс, биопсихических свойств, обеспечивающих наделенный этими свойствами человеку власть.
"Ситуационная теория лидерства" пришла на смену теории черт. Лидером группы, согласно этой теории, становится тот из ее членов, кто в данной конкретной ситуации обладает каким-либо качеством, необходимым в данной ситуации, и по этому качеству этот индивидум превосходит других. В другой ситуации лидером может стать другой индивид, в третьей – еще один и т.д. Необходимость иметь лидеру какие-то черты здесь не исключается, но лидер лишается какой-либо активности, его появление ставится в зависимость от случайностей ситуации, а сам он уподобляется «флюгеру». Сторонники этого подхода изучали довольно узкий круг явлений (например, разные задачи) и совсем игнорировали активность личности. Они считали, что человек является только функцией ситуаций, действует по обстоятельствам. Приверженцы поведенческого подхода считают, что любого человека можно сделать лидером на основе усвоения поведения других лидеров. Таким образом, в отличие от предыдущего подхода, поведенческий подход утверждает, что лидерами не рождаются, а становятся. Эффективное лидерство зависит от специфики ситуации. Одни лидеры в определенных ситуациях проявляют себя лучше других.
«Синтетическая теория лидерства» Своеобразным компромиссом указанных теорий представляется «синтетическая теория лидерства», популярная в советской социальной психологии. Лидерство рассматривается этой теорией как процесс организации межличностных отношений в группе, а лидер как субъект управления этим процессом. Изучать лидерство следует, начиная с целей и задач группы, не сбрасывая при этом со счетов структуру личности лидера. Но отличие лидера от других членов группы проявляется при этом не в наличии у него особых черт, а в наличии более высокого уровня воздействия.
Лидерство рассматривается как процесс, возникающий из специфического набора факторов среды – культурных и групповых.
+Концепция определяющей роли последователей (конституентов). Она трактует лидерство как особый тип отношений между руководителем и последователями. Феномен лидерства объясняется наличием у лидера последователей, а в более широком плане — конституентов, то есть всех субъектов политики, которые взаимодействуют с одним лидером и влияют на него: активистов, сторонников, избирателей. На первый план концепция последователей выдвигает анализ не самих лидеров или объективной ситуации, а потребностей и интересов окружения лидера, его последователей. Считается, что анализ состава последователей во многом помогает понять и предсказать политическое поведение лидера. Воспринимая лидера и ситуацию, последователи в конечном итоге определяют или отрицают само лидерство, группа сама выбирает устраивающего ее лидера. Причина лидерства, значит, коренится не в самом лидере, а в психологии и запросах его последователей.