Змістовий модуль 7. Історія та сучасний етап розвитку ізомистецтва в україні Лекція 13. Сучасне ізомистецтво України

Образотворче мистецтво сучасної України. Образотворче мистецтво української діаспори. Основні українські періодичні видання з питань розвитку візуальних мистецтв. Основні форми культурного процесу в царині візуальних мистецтв (київський Арт–майдан, всеукраїнські фестивалі, бієнналє, пленери тощо).

Текст лекції

Образотворче мистецтво 20–початку 30-х рр. також відзначалося наявністю великої кількості напрямів, шкіл та угруповань. У цей час створюються художні угруповання: Асоціація революційного мистецтва (АРМУ), Товариство художників імені К.Костанді в Одесі, Асоціація художників Червоної України (АХЧУ), Об’єднання сучасних митців України. Працюють такі визначні майстри, як М.Бурачек, І.Їжакевич, Ф.Кричевський, М.Самокиш, Г.Світлицький, К.Трохименко, О.Шовкуненко, М.Бойчук, І.Падалка, В.Седляр, П.Волокидін, І.Труш, О.Новаківський тощо.

Традиції книжкової графіки заклав Г.Нарбут. Чимало художників у 20-і рр. працювали у жанрі сценографії, оформлюючи театральні спектаклі (О.Хвостенко-Хвостов, О.Екстер, А.Петрицький). Переважно монументальним живописом займався М.Бойчук, професор Київського художнього інституту, та його учні: І.Падалка, В.Седляр, О.Павленко, які у своїй творчості намагалися уникати зайвих деталей, поєднували національні традиції з художньою мовою авангарду. Плідно працюють живописці Ф.Красицький, І.Їжакевич, О.Новаківський тощо.

У цей час розвивається скульптура. Було створено пам’ятники Т.Шевченку у Москві (1918, С.Волнухін), Петрограді (1918, Я.Тільберг), Ромнах (І.Кавалерідзе), Одесі, Катеринославі, Чернігові. Величний монумент поету-гуманісту і філософу Г.Сковороді у 1922 р. зведено у Лохвиці на Полтавщині ( І.Кавалерідзе). Розпочинає творчу діяльність О.Архипенко (1887–1964), який виїхав за кордон, де став однією з найпомітніших постатей у мистецтві авангарду („Жінка, яка зачісується”), „Постать”, „Ступаюча жінка”). На жаль, скульптура радянського часу мала виразні політично-агітаційні риси, що позначалося на художньому рівні творів.

Так, у 20-ті рр. ХХ ст. завдяки політиці українізації, поштовх якій дала ще національно-визвольна боротьба попереднього часу, культура в Україні зробила важливий крок на шляху подолання провінційності та комплексу „малоросійства”; органічно включалася у світовий художній процес, творила значні художні цінності. Але нова культура, яка опиралася на комуністичні ідеали, заперечувала інші духовні цінності, і це призводило до трагічних явищ у культурному житті.

У 30-х рр. після постанови ЦК ВКП (б) „Про перебудову літературно-художніх організацій” (1932) мистецькі об’єднання були розпущені, а натомість створені організації митців, що підтримували ідейно-політичну платформу Компартії. Розпочинаються масові репресії. Покінчив самогубством М.Скрипник, якого звільнили з посади. З арештом у травні 1933 р. М.Ялового починаються репресії проти діячів культури м. Харкова. Заарештовані та відправлені у табори кілька сотень письменників, художник М.Бойчук та його послідовники, було репресовано ряд науковців, церковних діячів, ліквідовано значну кількість НДІ, насамперед, гуманітарного профілю. У 20-х рр. була сформована самобутня художня культура, яка майже цілком була знищена в 30-ті рр. “Започатковане в 20-х роках після революційних соціальних і національних катаклізмів Відродження української культури стало розстріляним Відродженням і на кінець 30-х років жанрово-стильова, формальна різноманітність попереднього десятиліття була зведена до єдиної соцреалістичної “ноти”, навзагал вимальовувалася похмура картина ідеологічного диктату, схематизму, кон’юктурності, коли навіть поодинокі непересічні особистості виступали блідими тінями самих себе”.

Процес відродження української культури, що розгорнувся у 20-х рр., на жаль, був дуже рано перерваний. Під загрозою репресій у різний час деякі митці та вчені виїжджають за кордон (О.Олесь, В.Винниченко, Є.Маланюк, Ю.Клен, О.Теліга, О.Ольжич, О.Кошиць, Д.Антонович, Д.Чижевський та ін.) та своєю діяльністю сприяють посиленню інтересу світової громадськості до української культури.

В 1990-ті роки склалися художні тенденції, для яких характерне виражене у полемічній формі протиставлення себе колишнім традиціям творчості, так само як навколишнім соціальним стереотипам у цілому. Вони отримали назву авангардизм. Як і напрями модернізму, авангард був націлений на радикальне перетворення людської свідомості засобами мистецтва, на естетичну революцію, яка зруйнувала б духовну косність існуючого суспільства, при цьому його художньо-утопічні стратегії і тактика були набагато більш рішучими, анархічно-бунтарськими.

Не задовольняючись створенням вишуканих "вогнищ" краси і таємниці, що протистоять низинній матеріальності буття, авангард ввів у свої образи грубу матерію життя, "поетику вулиці", хаотичну ритміку сучасного міста, природу, наділену потужною творчо-руйнівною силою, він не раз декларативно підкреслював у своїх творах принцип "антимистецтва", відкидаючи тим самим не тільки колишні, більш традиційні стилі, але й усталене поняття мистецтва в цілому. Постійно вабили авангард "дивні світи" нової науки і техніки з них він брав не тільки сюжетно-символічні мотиви, але також багато конструкцій та прийомів. З іншого боку, у мистецтво дедалі активніше входила "варварська" архаїка, магія давнини, примітив і фольклор (у вигляді запозичень з мистецтва негрів Африки і народного лубка). Світовому діалогу культур авангард надав небачену гостроту. Перетворення охопили усі види творчості, але ізомистецтво постійно виступало ініціатором нових рухів. Майстри постімпресіонізму зумовили найважливіші тенденції авангарду; його ранній фронт намітився груповими виступами представників фовізму і кубізму.

Кубізм - це модерністська течія в образотворчому мистецтві (переважно в живописі), зародився в першій чверті XX століття. Виникнення кубізму відносять до 1907, коли П. Пікассо написав картину "Авіньйонські дівиці" (у даний момент картина знаходиться в Музеї сучасного мистецтва, Нью-Йорк), незвичайну за своєю гострою гротескності: деформовані, огрубіння фігури зображені тут без будь-яких елементів світлотіні і перспективи, як комбінація розкладених на площині об’ємів. Слово "кубісти" вперше вжив у 1908 франц. критик Л. Восель як глузливе прізвисько художників, що зображують предметний світ у вигляді комбінацій правильних геометричних об'ємів (куба, кулі, циліндра, конуса).

Велика частина вітчизняних колекціонерів збирає живопис 19-20 століття і особливо радянський живопис. Таке захоплення пов'язане з низкою ризиків. Роботи цього періоду дорогі, тому трапляються випадки крадіжок і підробок - за останні десять років з музеїв та приватних колекцій вкрали 1000 витворів мистецтва. До того ж, експерти нагадують, що ринок радянського живопису в Україні уже давно виснажений - попит набагато перевершує пропозицію. У той же час молоді колекціонери, власники галерей і аукціонних домів почали колекціонувати, виставляти та продавати роботи сучасних українських художників. Якісну роботу цього періоду можна купити з рук у майстерні самого художника за порівняно притомні гроші.

10 найдорожчих українських художників 1945-1989. У цьому полі може бути непросто новачкам без відповідної мистецької підготовки. Арт-дилери зізнаються, що їм подекуди важко розбиратися в сфері сучасного мистецтва.Річ у тім, що в радянському живописі ціну картини визначає ім'я художника та розмір роботи, а її естетична цінність зумовлена канонами академізму. В сучасному українському мистецтві ціноутворення цими показниками не обмежується - тут важитиме жанр, форма презентації роботи, участь у вітчизняних і міжнародних виставках і аукціонах, суми офіційних продажів, нагороди на конкурсах, впізнаваність і публічність художника тощо. Потужним чинником формування ціни на вітчизняного художника-сучасника є робота галереї, з якою він співпрацює. Якщо галерея якісно просуває та розкручує "свого" художника, регулярно возить його на міжнародні ярмарки, виставки й аукціони, то ціни на його роботи доволі швидко поповзуть угору. Галеристи та дилери допомогли "Українській правді. Життя" упорядкувати приблизний топ-10 найдорожчих на українському ринку сучасних українських художників (названі ціни є "естімейтами", тобто нижньою межею, з якої починається торг на аукціоні). Варто зазначити, що цей список є винятково неканонічним і вкрай мінливим. З огляду на фактори ціноутворення, тут можливі карколомні несподівані зміни.

Олександр Ройтбурд. Найдорожчий сучасний український художник. Роботи Ройтбурда галеристи вважають дуже цінними з мистецької точки зору. Також фахівці в один голос нагадують про міжнародне визнання цього художника - його роботи є в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Найвища задокументована ціна на роботи Ройтбурда - 97 тисяч доларів "Прощавай, Караваджо" на аукціоні Phillips de Pury & Company у червні 2009 року. Наразі це найдорожчий офіційно задокументований аукціонний продаж картини сучасного українського художника.В Україні нижня цінова межа на роботи Ройтбурда складатиме від 15 до 30 тисяч доларів. "Прощавай, Караваджо" - 97 тисяч доларів."Портрет. Дами. В білому" - 27-32 тисяч доларів

Василь Цаголов. Київський художник, добре відомий закордоном. Брав участь у міжнародних виставках, його роботи непогано продаються на зарубіжних аукціонах. Картину Василя Цаголова з циклу "Офісна любов-2" купили за 53600 доларів на аукціоні Phillips de Pury & Company на початку червня 2009 року. Того ж року на Sоthеbу's картину Цаголова "Зайчик" придбали за 41 тисячу доларів. Це офіційно задокументовані продажі. На українському ринку існують також неофіційні продажі "з рук у руки". Інсайдери подейкують, що картину "Кого боїться Хьорст" один український колекціонер придбав десь за 100 тисяч доларів. Галеристи розповідають, що за картинами Цаголова зараз буквально стоїть черга. Його робіт на ринку зараз немає, попит випереджає пропозицію - щось купити зараз можна лише на "вторинному" ринку, адже більшість українських колекціонерів купили роботи Цаголова ще у 2000-ні. "Зайчик" – 41 тисяча доларів. "Кого боїться Хьорст" – близько 100 тисяч доларів. "Шантаж"  – 35-40 тисяч доларів

Олександр Гнилицький. Київський художник, у 2007 році представляв Україну на Венеціанському бієнале. Мав успіх на зарубіжних аукціонах. Наприклад, у червні 2009 року на аукціоні Phillips de Pury & Company роботу Олександра Гнилицького "Небо. Олегівська" продали за 41 250 доларів. Гнилицький помер у листопаді 2009 року - перед тим він довго хворів на рак шкіри. Розповідають, що в останні місяці хвороби художника у деяких київських галереях на якийсь час "заморозили" продаж його картин. Цинічно, але правда: картини мертвих художників коштують дорожче, ніж картини їхніх живих колег. Галеристи говорять, що на ринку робіт Гнилицького тепер майже немає - картини, що належать родині художника, не продаються. Відтак вони дорожчатимуть - на "вторинному" арт-ринку роботи Гнилицького зараз могли б коштувати як мінімум 35-40 тисяч. "Небо. Олегівська" – 41 250 доларів. "Уліс" – 25-35 тисяч доларів.

Арсен Савадов. Український художник-концептуаліст працює в багатьох жанрах. Тривалий час працював у парі з Юрієм Сенченком. До речі, останній - один з патріархів українського сучасного мистецтва, але останнім часом на ринку його робіт немає. Роботи Савадова висять у Державному Російському музеї (Санкт-Петербург, РФ), Московському музеї сучасного мистецтва (Москва, РФ), Музеї сучасного мистецтва (Любляна, Словенія), Музей Джейн Вурхіс Зіммерлі (Нью-Джерсі, США). У червні 2009 року на аукціоні Sоthеbу's його картину "Караїмське кладовище" купили за 16,4 тисячі доларів. На українському ринку фотографії Савадова коштуватимуть від 10-15 тисяч доларів, його живопис у кілька разів дорожчий - від 45 тисяч доларів за картину метр на півтора. "Караїмське кладовище" – 16,4 тисячі доларів.

Ілля Чічкан. Чи не наймолодший у "десятці" гравців вищої цінової ліги. На розцінки на його роботи впливає активна участь у вітчизняних і міжнародних виставках і аукціонах, участь у Бієннале 2009 року. До речі, до рекорду Ройтбурда у 2009 році, рекордсменом продажів на аукціонах був саме Чічкан. У червні 2008 року на аукціоні Phillips de Pury & Company його роботу "It" купили за 70 тисяч доларів. В Україні його роботи коштуватимуть від 17-20 тисяч доларів. "З життя комах" – 25 тисяч доларів.

Максим Мамсіков. Київський художник, виставлявся закордоном - у Росії, Німеччині, Франції. Непогано продається на зарубіжних аукціонах, прикрашає стіни офісів і спалень багатьох українських колекціонерів. У червні 2009 на аукціоні Phillips de Pury & Company картину Максима Мамсікова "Морський бій" купили за 35 тисяч доларів. У червні 2009 на Sоthеbу's картину "Морський пейзаж" продали за 16,4 тисяч доларів. На українському ринку роботи Мамсікова коштуватимуть від 10 тисяч доларів.

Сергій Братков. Український фотограф, представник Харківської школи фотографії. Працював разом із Борисом Михайловим у межах Fast Reaction Group. Ціни на його роботи високі, оскільки Братков багато виставляється закордоном, цього року він мав індивідуальну виставку в Pinchuk Art Centre, у 2008 – ретроспективну виставку в Winterthur Fotomuseum у Швейцарії. У 2007 Братков представляв Україну на Венеціанській бієнале. "Обмін валют" – 7-10 тисяч доларів.

Борис Михайлов. Правдивий патріарх української фотографії, родоначальник Харківської школи фотографії. Його перша виставка відбулася ще в 60-ті. З того часу фото Михайлова впевнено крокує світом - його роботи можна знайти не лише в складі приватних колекцій, а й у колекціях світових музеїв у Парижі, Нью-Йорку, Лондоні, Амстердама, Берліна. Борис Михайлов єдиний на пост-радянських теренах отримав премію "Хазельблад" - Нобель для фотографів. В українських аукціонних домах його фотографії коштуватимуть від 10 тисяч доларів. Із серії "Футбол"– 7-10 тисяч доларів.

Оксана Мась. Українська художниця з Одеси. Працює в різних жанрах. Незацікавлений українець міг бачити її роботи бодай на афішах - цього року на вулицях можна було побачити зображення її роботи "Діва Марія", складеної з 15 тисяч писанок. На Sоthеbу's у 2009 році Мась виявилася рекордсменкою - її роботу купили за 55, 2 тисячі доларів, тобто вдвічі дорожче за естімейт. На українському ринку картини Оксани Мась коштуватимуть від 20 тисяч доларів. DRIVE 9 – 55,2 тисячі доларів.

Олег Голосій. Український художник, помер у 1993 році у віці 28 років. За цей час встиг взяти участь у виставках у Росії, Франції, Німеччині, Англії.На ринку його роботи коштуватимуть від 20 тисяч доларів, хоча за словами галеристів, за його картини колекціонери віддавали набагато більше - по 100-250 тисяч доларів. "6 Слонів" – 35-40 тисяч доларів.

Завдання для самостійної роботи

1. Авангардизм в українському живописі (В. Пальмов, В. Меллер, В. Єрмилов, А. Петрицький).

2. Модернізм в українському образотворчому мистецтві (М. та Т. Бойчуки, В. Сед-ляр, О. Павленко та ін.).

Завдання для семінарського заняття

1. У чому полягає зміст культури постмодерну?

2. Особливості розвитку української художньої культури у XX ст.

Методичні рекомендації

Рекомендовано поділити семінарські заняття на дві частини: теоретичну (обговорення доповідей в аудиторії) та практичну (відвідування музею сучасного мистецтва).

Література

1. Історія української літератури ХХ століття. У 2 кн. Кн. 1.: 1910-1930-ті роки: Навч. посібник/За ред. В.Г.Дончика.-К.: Либідь, 1993.-784 с.

2. Мистецтво України. Каталог. Київ. 2002. – С.34.

3.Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ—ХХІ століть / Ін-т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України. — К.: ВХ[студіо], 2008. — 237 с.: іл.

4. Нариси з історії образотворчого мистецтва України XX ст.: у 2 кн. / Ін-т пробл. сучас. мистец. АМУ; [редкол.: В. Д. Сидоренко (голова) та ін.]. – К. : Інтертехнологія, 2006.

5. Художники Прикарпаття”. К.:Мистецтво1989.

6.Алексеев С.С. О колорите.– М.: Изобразительное искуство”, 1974.