Лекція № 29 Тема: Оксіуратози і спіруратози

1. Оксіуроз (оксіуріоз) коней

2. Телязіоз врх

1. Оксіуроз коней.

Збудник: шилохвіст -- oxiuris equi.

Хворіють: коні, осли, мули, зебри.

Місце локалізації: товстий кишечник.

Реєструються: повсемісно.

Морфологія: самець -- 1,5 см. Самка -- 15,7 см. Самець має бульбус. Яйця покриті чотиришаровою скарлупою.

Біологія: геогельмінт.

с амка	а нальний отв.	Р озчоси на хво	тварина
яйця приклеює	інвазійні (2-3 доби)	корм, вода	ст.зр.ф.

Живуть оксіуруси недовго.

Епізоотологія: хворіють лошата від 6 міс до 1 року, старі тварини також, максимально хворіють в кінці зими, весною.

Патогенез: механічна, токсична, інокуляторна.

Клінічні ознаки: розчоси на корені хвоста, дерматити, екземи в проміжності і стегнах. Схуднення, блідість слизових оболонок, кал не сформований, з слизистими плівками.

Діагноз: розчоси. Досліджують зішкрібки з періанальних складок -- для цього дерев’яну палочку змочують в 50% р гліцерину, зіскрібок вміщують на предметне склр в каплю розбавленого гліцерину або води, накривають покривним і досліджують під мікроскопом. Фекалій досліджують методом Фюллеборна. Підтверджує діагноз пат розтин.

Лікування:

Піперазин -- 0,1 г/кг з кормом 2 р через 24 год.

Фенбендазол (фенкур, панакур, бровадазол)

Фебантел, тетрамізол гранулят 20%

Мебенвет гранулят 10 %

Профілактика: ділянку проміжності кожен день протирають вологими тряпками, потім тряпки кип’ятять. Проводять профілактичну дегельмінтизацію. Предмети догляду дезинфікують кип’ятком. Не згодовувати грубі корма та сіно з підлоги. Хворих коней ізолюють від здорових. Проводять дезінвазію підлоги, годівниць та предметів догляду окропом або 3-5 % карболової кислоти ксилонафту, лізолу. Стіни денників білять вапном. Хворих коней дегельмінтизують 3-4 рази з інтервалом 1-1,5 міс.

2. Телязіоз врх.

Це нематодозне захворювання, яке викликається збудниками: telazia rodezi -- паразит, в кон’юктивальному мішку і під 3 повікою; telazia guloza і telazia skrabini в протоках слізних залоз і носослізному каналі.

Морфологія: величина -- 1-2 см. У родезії -- груба поперечна посмугованість. І велика ротова капсула. У самців т.скрябіні -- короткі спікули.

Біологія: дифінітивний господар ВРХ, проміжний -- муха корівниця.

с амки	с льози	м уха коров.	2 -4 тиж	твар
лич. 1 стад.	Внутрішн. вугол ока	2р линяють	інвазійні (2-4 тиж)	ст.зр.форма.

Живуть телязії біля року.

Епізоотологія: це сезонне захворювання. Зараження відбувається на пасовищі. Літ мух з травня до осені. Джерело розповсюдження ВРХ. Перші випадки захворювання в кінці травня. Максимум серпень -- вересень.

Патогенез: механічна, інокуляторна.

Клінічні ознаки: в 1 стадії -- світлобоязнь, сльозотеча, кон’юктивіт. 2 стадія -- слизисто-гнійний кон’юктивіт, кератит, блефарит -- запалення і набряк повік. 3 стадія помутніння і язви на рогівці, втрата зору, більмо.

Діагноз: клінічні ознаки, промивання очей 3% розчином борної кислоти за допомогою спринцівки та дослідження під мікроскопом рідини, що витікає з очей.

Лікування: промивання очей водним розчином йоду 50-70 мл. Склад розчину: 1 г йоду, 2 г йодистого калію, 2 л води 2-3% борної кислоти -- 50-75 мл. Емульсії іхтіолу і лізолу на риб’ячому жирі по 2-3 мл на око. 3% розчин бури.

Профілактика:

дегельмінтизація ВРХ в квітні і листопаді.

Обприскування ВРХ інсектицидами -- 2% р-р хлорофосу. 1-2% емульсія діброму, ціодрину, бутоксу. Стійлове утримання худоби. Молодняк ВРХ у спеку утримують у приміщеннях. У вуха тваринам ставлять бірки з піретроїдами. Телят поточного року не дегельмінтизують.