4. Особливості організації протипаразитарних заходів у господарствах з численним поголів’ям тварин

Особливості організації протипаразитарних заходів у господарствах з чис­ленним поголів'ям тварин. В Україні є багато великих спеціалізованих госпо­дарств по відгодівлі свиней, великої рогатої худоби, птиці. Проведення протипара­зитарних заходів у таких комплексах пов'язане з певними особливостями. Ветери­нарно-санітарні заходи необхідно здійснювати таким чином, щоб захистити тварин від занесення і розповсюдження збудників інвазійних хвороб. Потрібно суворо сте­жити за плановим систематичним проведенням профілактичних обробок.

Одним із головних заходів профілактики гельмінтозів є внутрішньогалузева спеціа­лізація ферм щодо віку, племінного і продуктивного призначення тварин та птиці. Щоб не допустити контакту між різними видовими і віковими групами тварин, спе­ціалізовані ферми мають бути віддаленими на певну відстань. На території ферм забороняється тримати котів і собак (крім сторожових). Останніх обов'язково вак­цинують проти сказу та періодично дегельмінтизують.

Обслуговуючий персонал комплексу повинен регулярно проходити медичний ог­ляд. Осіб, хворих теніозами або іншими інвазійними хворобами, спільними для лю­дини і тварин, до роботи на фермах не допускають.

Значно поліпшує санітарний стан господарств створення обладнаних гноєсховищ та впровадження механізованих засобів видалення з ферм гною. Весною з появою мух (температура повітря 10'С і вище) необхідно проводити дезинсекцію примі­щень. Невід'ємною частиною ветеринарно-санітарних заходів є дератизація — зни­щення гризунів, які здатні переносити збудників деяких інвазійних та інфекційних хвороб (наприклад, трихінел, балантидій).

Роль ветеринарних заходів в охороні здоров'я людини від антропозоонозів.

Є значна кількість інвазійних хвороб, спільних для тварин і людей. Наприклад, лю­дина може заразитися збудниками теніїдозів при вживанні в їжу свинини і ялови­чини, інвазованих цистицерками; ехінокозу — при заковтуванні яєць стьожкового гельмінта, що паразитує у м'ясоїдних тварин; опісторхозу — при поїданні незнезараженої риби з метацеркаріями.

З метою запобігання вживанню людиною м'ясних і рибних продуктів, уражених гельмінтами, працівники ветеринарної медицини проводять ветеринарно-санітар­ний огляд м'яса тварин і риби. Заходи у боротьбі з інвазійними хворобами тварин відіграють істотну роль в оздоровленні населення від антропозоонозів. Успіх бо­ротьби з цими хворобами залежить передусім від творчої співдружності та тісних контактів працівників ветеринарної медицини та медицини.

5. Вчення академіка к. І. Скрябіна про девастацію.

Девастація - комплекс заходів, спрямованих на винищення збудників хвороб на всіх фазах його життєвого циклу всіма доступними способами механічної, фізичної, хімічної і біологічної дії або на біологічне вимирання їх. Девастація- новий принцип радикального знищення гельмінтів та інших збудників заразних хвороб. Це не захист від паразитів, не оборона, а активний наступ на них.

На відміну від девастації, профілактика є методом захисту, що передбачає недопускання контакту тварин і людини з інвазійним началом і запобігання зараженню їх заразними хворобами.

Розрізняють девастацію тотальну й парціальну.

Тотальна девастація- знищення збудників інвазійних та інфекційних хвороб на значній території країни, з одночасним створенням у природі таких умов, в яких вони не могли б існувати. Приклади тотальної девастації збудників деяких паразитарних хвороб: ліквідація малярії у людини в СРСР, решти в Середній Азії, ценурозу овець - у Бухарській області Узбекистану, гіподерматозу ВРХ - в Естонії.

Парціальна девастація - різке скорочення кількості збудників заразних хвороб в окремих географічних зонах та адміністративних областях (краях).