- •1.Основні закони механіки та методи аналітичного опису механічних систем. Порівняльний аналіз механіки Ньютона, Лагранжа, Гамільтона
- •2. Закони збереження та їх зв’язок з фундаментальними властивостями простору і час
- •3. Динаміка поступального і обертального руху твердого тіла
- •4. Явища переносу (дифузія, в’язкість, теплопровідність)
- •Дифузія.
- •9. Теплопровідність.
- •10. Внутрішнє тертя(в’язкість).
- •5. Основні положення фізики фазових переходів
- •6. Функції розподілу Максвела-Больцмана, Фермі-Дірака, Бозе-Ейнштейна
- •7. Основні закони термодинаміки. Умови термодинамічної рівноваги.
- •8. Нерівноважні процеси в системі багатьох частинок. Одночастинкова функція розподілу. Кінетичне рівняння Больцмана
- •9. Електромагнітна взаємодія. Мікроскопічні та макроскопічні рівняння електродинаміки.
- •10. Електромагнітні хвилі. Хвильове рівняння. Плоскі та сферичні хвилі. Поляризація електромагнітних хвиль. Стоячі хвилі.
- •11. Взаємодія світла з речовиною: поглинання, пружне та непружне розсіяння, люмінісценція Поглинання світла
- •12. Дифракція світла і рентгенівського проміння: прояви і застосування
- •Дифракція рентгенівського випромінювання
- •13. Будова атомних оболонок. Механічні та магнітні моменти. Періодична таблиця елементів.
- •Орбітальні механічний та магнітний моменти електрона
- •14. Нульові коливання вакууму. Зсув Лемба
- •15. Основні рівняння квантової механіки; рівняння Шредінгера, Дірака, Паулі.
- •2. Стаціонарне рівняння Шредінгера
- •16. Методи квантового опису систем багатьох частинок: адіабатичне наближення, метод Хартрі-Фока
- •17. Квазічастинки в фізиці: фотони, поляритони, екситони, плазмони, магнони
- •18. Фізичні принципи роботи лазерів. Характеристики лазерного випромінювання.
- •Фізичні принципи лазерів
- •19. Фізична модель Всесвіту. Великий вибух та еволюція Всесвіту. Утворення елементарних частинок та хімічних елементів. Ранній Всесвіт (теорія інфляції)
- •Епоха нуклеосинтезу
- •Залишкове рівноважне випромінювання
- •Формування і еволюція великомасштабної структури
- •20. Елементарні частинки: лептони, мезони, баріони. Частинки та античастинки. Сильна взаємодія та структура адронів.
- •21. Кварки та глюони, їх основні характеристики. Кваркова структура баріонів та мезонів.
11. Взаємодія світла з речовиною: поглинання, пружне та непружне розсіяння, люмінісценція Поглинання світла
При проходженні світла через середовище частина його енергії переходить у внутрішню енергію (нагрівання тіла), або енергію вторинного випромінювання (фотолюмінісценція), що має інший спектральний склад. Це явище називається поглинанням світла і воно описується законом Бугера-Ламберта
, (1)
де коефіцієнт поглинання, І0 інтенсивність падаючого випромінювання. Для розчиненої речовини з концентрацією С коефіцієнт поглинання пропорційний концентрації
. (2)
Рівняння плоскої монохроматичної хвилі у поглинаючому середовищі можна записати у вигляді
або в експоненціальній формі
,
де
. (3)
Розсіяння світла або світлорозсіяння — недзеркальне відображення світла, як, наприклад, матовими поверхнями, або дисперсія — розкладання білих або взагалі складних кольорових променів на більш прості в таких явищах:
1) переломлення в прозорих тілах,
2) переломлення в тілах, що поглинають деякі промені (аномальна дисперсія),
3) дифракційний нормальний спектр,
4) обертання (молекулярне і магнітне) площини поляризації,
5) розбіжність оптичних променів різних кольорів в двоосних кристалах.
Пружне світлорозсіяння (англ. elastic light scattering) — світлорозсіяння, яке не супроводиться зсувом довжини хвилі порівняно з первинним випромінюванням. У випадку, коли центри розсіювання є малими в порівнянні з довжиною хвилі опромінення, пружне розсіювання називають розсіюванням Релея чи розсіювання Мі.
Непружне світлорозсіювання (англ. inelastic light scattering) — світлорозсіювання, яке супроводиться зсувом довжин хвиль внаслідок внутрімолекулярних переходів (ефект Рамана, флуоресценція).
Квазіпружне світлорозсіяння (англ. quasielastic light scattering) — світлорозсіяння, яке супроводиться зсувами довжин хвиль і розширенням ліній внаслідок процесів, залежних від часу.
Люмінесце́нція (рос. люминесценция, англ. luminescence, нім. Lumineszenz f) — нетеплове спонтанне випромінювання свiтла збудженною речовиною. Яскравість речовини, що люмінесцує, є вищою за яскравість теплового випромінювання чорного тіла з тією самою температурою у тому ж самому спектральному діапазоні. Тому люмінесценцію також називають холодним світлом. Речовина, у якій спостерігається люмінесценція, називається люмінофором.
Люмінесцентне випромінювання лежить у видимому, ближньому ультрафіолетовому і інфрачервоному діапазонах.
За типом збудження розрізняють :
- фотолюмінесценція - збудження світлом;
- радіолюмінесценція - збудження проникаючою радіацією;
- електролюмінесценція - збудження електричним полем і т.д.
За тривалістю світіння розрізняють:
- флуоресценцію - швидко загасаючу люмінесценцію;
- фосфоресценцію - тривалу люмінесценцію.
Люмінесценція знайшла широке практичне застосування. Яскравість люмінесценції та її високий енергетичний вихід дозволили створити люмінесцентні лампи з високим ККД, вона лежить в основі світіння екранів осцилографів, телевізорів, локаторів, застосовується в дефектоскопії .