2. Можливе

3. 1. Визначити Чи дефекація відсутня більше 48 годин. Дефекація 1 раз у 2-3 дні не являється запором і вважається фізіологічною; для нормальної роботи кишечнику необхідно дотримуватись раціонального режиму харчування, пити достатню кількість рідини, підвищити (по можливості) фізичну активність. Якщо так продовжити опитування.

2. Чи наявні у пацієнта один або декілька загрозливих симптомів. Якщо так відправти до лікаря.

3. Чи має місце прийом лікарських засобів:

• антациди, що містять сполуки алюмінію;

• антигістамінні засоби;

• антидепресанти;

• нейролептики та/або психотропні препарати;

• антагоністи кальцію;

• препарати заліза;

• ентеросорбенти;

опіоїди (кодеїн та інш.)

Якщо так – до лікаря, оскільки прийом лікарських засобів може викликати медикаментозний запор, необхідно звернутись до лікаря за консультацією і корекцією лікування

3. Чи мають місце системні захворювання сполучної тканини або інші захворювання, що зумовили знерухомлений стан пацієнта. Якщо НІ продовжити опитування.

4. Чи запор у пацієнта виникає постійно. Якщо так крім вживання проносних засобів необхідно дотримуватись рекомендацій, щодо немедикаментозного лікування запору (раціональне харчування, фізична активність тощо). Якщо ні лікування запору необхідно розпочинати із немедикаментозних методів; можливо призначити будь-який проносний лікарський засіб з урахуванням терміну розвитку проносної дії.

4. Препарати подорожника яйцевидного можуть зменшувати всмоктування інших препаратів (особливо засобів, що містять літій і залізо), тому проміжок між прийомами цих лікарських засобів повинен становити не менше 30-60 хвилин.

5. 5.1. Контактні проносні засоби

5.1.1. Бісакодил

5.1.2. Глікозиди сенни

5.1.3 Крушини кора

5.1.4 Ламінарії слані

5.1.5. Натрію пікосульфат

5.1.6. Рицинова олія

5.2. Засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту

5.2.1. Подорожник яйцевидний (блошиний)

5.3. Осмотичні проносні засоби

5.3.1. Лактулоза

5.3.2. Магнію сульфат

5.3.3. Макрогол

5.3.4. Макрогол + калію хлорид + натрію хлорид + натрію бікарбонат

5.4. Комбіновані проносні засоби

5.4.1. Крушина + деревій + кропива

5.4.2. Подорожник яйцевидний + сенна + солодка гола + терміналія хебула + троянди пелюстки + фенхель

5.4.3. Сенна + ревень + вугілля медичне активоване+сірка

29. В аптеку звернулася жінка 82 років, щоб придбати дигоксин згідно рецепту

лікаря.

1. Даний препарат відноситься до рецептурних, тому необхідно перевірити правильнімть виписаного рецепту, термін дії та дози.

2. Якщо рецепт виписаний праильно – відпустити лікарських засіб хворому.

3.- Діуретики (петльові та тіазидні діуретики, калієзберігаючі діуретики): гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіперкальціємія, спричинені діуретиками, можуть підвищити кардіотоксичність дигоксину та ризик розвитку аритмій. 

- Кортикостероїди, препарати кортикотропіну, карбеноксолон викликають втрату калію, затримку натрію і рідини в організмі. Як наслідок, підвищується токсичність дигоксину, ризик розвитку аритмій і серцевої недостатності.

- Препарати кальцію, особливо при швидкому внутрішньовенному введенні, можуть призвести до серйозної аритмії у дигіталізованих пацієнтів. Внутрішньовенні препарати кальцію посилюють токсичність глікозидів, тому їх сумісне застосування не рекомендується.

- Адреноміметичні засоби: адреналін (епінефрин), норадреналін, допамін, селективні агоністи β₂-рецепторів (включаючи сальбутамол), трициклічні антидепресанти, резерпін можуть збільшити ризик розвитку аритмій.

- Інгібітори АПФ і антагоністи ангіотензину II: можуть спричинити гіперкаліємію, що може зменшити зв’язування дигоксину в тканинах та призвести до більш високих сироваткових рівнів дигоксину.

4. Препарати калію. Під впливом препаратів калію небажані ефекти серцевих глікозидів зменшуються.

5. При тривалому застосуванні серцеві глікозиди кумулюються в організмі, тому для зменшення побічних дій на організм лікар може тимчасово замінити дигоксин на препарат іншої групи, але це компетенція лікаря, провізор НЕ може змінювати призначені лікарем препарати.

30. Пацієнт 75 років звернувся в аптеку з метою придбати цинаризин для

усунення болю голови. Під час розмови з провізором вияснено, що даний

препарат хворий приймає регулярно близько 3міс. за рекомендацією дружини,

проте головний біль зменшився незначно, натомість з’явився тремор рук,

голово кружіння.

1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

1. головний біль супроводжується раптовою появою неврологічних симптомів (порушення мови, зору, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушенням свідомості;

2. головний біль пов'язаний з травмою голови (якої давності), особливо якщо травма голови супроводжувалась втратою свідомості;

3. головний біль виник раптово, його інтенсивність сильніша ніж зазвичай або змінився характер і частота нападів хронічного головного болю;

4. головний біль триває 2-3 дні і посилюється;

5. головний біль виник в процесі захворювання, що супроводжується сильною лихоманкою;

6. головний біль супроводжується підвищенням тонусу потиличних м'язів (утруднення або неможливість дотягтися підборіддям до грудей);

7. головний біль супроводжується відчуттям тиску «зсередини-назовні», нудотою, запамороченням, потемнінням в очах, «мушками» перед очима, посилюється при напруженні, кашлі, зміні положення голови;

8. головний біль супроводжується відчуттям тиску, розпирання в області придаткових носових пазух;

9. головний біль супроводжується підвищеною чутливістю до гучних звуків, яскравого світла, підвищеною дратівливістю;

10. головний біль поєднується з болями в області серця;

11. головний біль поєднується з почервонінням очей, зниженням зору;

12. головний біль має характер пульсації;

13. головний біль супроводжується втратою (зниженням) чутливості в кінцівках;

14. головний біль з'явився після прийому (відміни) лікарського препарату;

15. головний біль у дітей.

2. НЕ можливе

3. Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікарні, так як присутні загрозливі симптоми, які вимагають компетенції лікаря. Також попередити хворого, що цинаризин (антигіпертензивний ЛЗ антагоніст Са), може провокувати головний біль, тому необхідно припинити прийом даного препарату.

4. У пацієнтів літнього віку під час тривалого лікування спостерігалися випадки посилення або появи екстрапірамідних симптомів (тремор, порушення координації рухів і рівноваги), іноді у поєднанні з депресивними станами. У таких випадках застосування цього засобу слід припинити.

5. Для сиптоматичного лікування застосовують:

Анальгетики та антипіретики (Кислота ацетилсаліцилова, Метамізол натрію, Парацетамол)

Нестероїдні протизапальні засоби (Ібупрофен)

Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики (Кислота ацетилсаліцилова + кислота амінооцтова, Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн)

32. До провізора звернулася годуюча мати з проханням відпустити їй омепразол і

метронідазол для комплексного лікування загострення виразкової хвороби 12-

палої кишки.

1. Визначити, шляхом опитування симптоми виразкової хвороби :

• Біль або дискомфорт в верхній частині живота (посилюються на голодний шлунок);

• Відчуття швидкого насичення;

• Відрижка, дискомфорт або здуття після прийому їжі;

• Печія;

• Нудота.

Відмовити у відпуску даних препаратів. Омепразол рецептурний препара, який проникає у грудне молоко, але його вплив на дитину невідомий, тому слід утриматися від годування груддю під час лікування препаратом., метронідазол також не можна застосовувати годуючим матерям.

2. Не можливе.

3. Направити хвору до лікаря для призначення лікування.

4. Антимікробна дія препарату Метронідазол підсилюється у комбінації з антибіотиками та сульфаніламідами.

5. Антациди (маалокс, гавіскон), гастроцитопротектори (сукральфат), репаранти (соркосерил)

32. Вагітна 26 років, термін вагітності 32 тижні, пред'являє скарги на

закладеність носа і болі у правому вусі та горлі при ковтанні. Стан погіршав 3 дні

тому, коли відчула слабкість, свербіж у горлі. Звернулася в аптеку за бісептолом,

мотивуючи це бажанням почати лікування “простуди”.

1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4. які ліки вже прийняті для полегшення стану

Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

1. важке дихання, неможливість промовити декілька слів між вдихами;

2. порушення ковтання;

3. різке збільшення піднебінних мигдалин, нальоти або виразки на мигдалинах;

4. яскраве «палаюче» почервоніння горла;

5. збільшення та болісність лімфовузлів;

6. підвищення температури тіла більше 38,5-39 С;

7. біль в горлі супроводжується шкіряною висипкою;

8. біль в горлі супроводжується сильним болем голови, болем у вухах, животі;

9. біль в горлі супроводжується зміненням кольору сечі;

2. Не можливе, Відмовити в покупці Бісептолу, так як не можна застосовувати в період вагітності та годування груддю.

3. Біль в горлі виник після надмірного тривалого навантаження на голосові зв’язки або тривалого перебування у прокуреному приміщенні, вдиханні хімічних речовин?

Якщо так, для полегшення стану можна порекомендувати препарат, який містить місцевий анестетик.

Якщо ні продовжити опитування:

Біль в горлі виникла:

• після переохолодження (та/або контакту з хворим на ГРВІ) і супроводжується іншими симптомами застуди (біль голови, риніт, лихоманка і т.ін.);

• під час вдихання холодного повітря?

Чи є у вас хронічний тонзиліт?

Якщо ні, Вам необхідно звернутися до лікаря.

Якща так, запитати чи є у вас скарги на:

• відчуття болю під час ковтання;

• осиплість;

• виражене почервоніння горла;

• видиме збільшення піднебінних мигдалин та поява нальоту на мигдалинах;

• припухлість, болісність лімфатичних вузлів;

• супутні шкіряні висипання;

• появу болю голови, болю у вухах, животі, грудній клітині;

• лихоманку (вище 39С), різку загальну слабкість, нездужання, блювання?

Ви вагітні? (жінкам)

Якщо так, звернутися до лікаря.

Якщо Ні, Вам можна порекомендувати будь-які препарати для симптоматичного лікування болю в горлі (таблетки, льодяники для розсмоктування, аерозолі і т.ін.)

Якщо через 2 доби покращення не відбудеться – треба звернутися до лікаря!

4. Необхідно уточнити такі симптоми:

біль в горлі при ковтанні, припухлість мигдалин, сірувато-жовтий наліт, збільшення лімфатичних вузлів.

5. Рослинні препарати

1. Нагідок квіти

2. Ромашка лікарська

3. Ісландського моху екстракт

4. Евкаліпту листя

5. Обліпихова олія

6. Хлорофіліпт

Інші засоби (Прополіс)

33. Вагітна 28 років, термін вагітності 30 тижнів, пред'являє скарги на ріжучий

біль під час сечовипускання, постійний ниючий біль в поперековій ділянці,

підвищення температури тіла до 38 0 С. Вищеописані симптоми спостерігаються

протягом 2 тижнів. При УЗД виявлені конкременти в обох нирках. В анамнезі -

пієлонефрит, з приводу якого раніше приймала уросульфан. Звернулася в аптеку

для придбання даного препарату.

1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

Загрозливі симптоми:

Висока температура (до 40 ° С), озноб, рясне потовиділення, біль у поперековій ділянці, головний біль, нудота, блювота.

2. Не можливе, для придбання даного препарату необхідне призначення лікаря.

3. Необхідна консультація лікаря, так як, конкременти в обох нирках вказують на сечокамяну хворобу і хвора знадиться на 30 тижні вагітності.

4. Встановлюється на підставі клінічних симптомів (зазвичай ниркова коліка), або результатів візуалізаційних досліджень (УЗД сечової системи — первинне візуалізаційне дослідження у пацієнтів з нирковою колікою в анамнезі, метод дослідження першого вибору у вагітних жінок) і загального аналізу сечі.

5. Лікар завжди складає програму за індивідуальним планом, з урахуванням всіх індивідуальних особливостей організму вагітної жінки.

При медикаментозній терапії призначаються препарати спазмолітичної дії, сечогінні (в основному збори трав, ниркові чаї), антибактеріальні ліки та уросептики. дДєти, яку лікар підбирає в залежності від складу конкременту, щоб виключити з раціону продукти, що провокують зростання і відкладення каменів. Це дозволить знизити концентрацію камене-утворюютчих хімічних складових в сечі, і як наслідок призведе до зупинки росту і розм'якшенню каміння, а також їх мимовільного виходу.

34. Вагітна 20 років (термін вагітності 8 тижнів), котра страждає бронхіальною

астмою І ст. важкий перебіг, звернулася в аптеку з метою придбати

протизапальний препарат для тривалого лікування астми, безпечний для плода.

1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

Загрозливі симптоми:

Вони включають напади задухи, задишку, сухий і надривний кашель, свистячі хрипи при видиху, біль в грудях. Кашель часто посилюється вночі, а вдень – відступає

2. Не можливе

3. Ввдмовити в покеупці препарату, так як, хвора вагітна і дане захворювання потребує компетенції лікаря і не може лікуватися самостійно.

4. Порушення показників зовн дихання, алергологічне дослідження, рентгенологічне дослідження, лабораторне дослідження (підвищення рівня IgE).

5. Курс лікування має призначати лікар: бета-адреностимулятори тривалої дії (сальметрол), для знаття приступу бета-адр короткої дії (сальбутамол,фенотерол,беротек). Для зняття тяжкого приступу призначають короткий курс (10-14 днів) системних глюкокортикоїдів.

35. Вагітна у ІІІ-му триместрі захворіла на пневмонію. Лікар призначив засіб з

групи фторхінолонів.

1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

Загрозливі симптоми пневмонії

• кашель

• утруднене дихання,

• висока температура тіла (39°),

• прискорене дихання,

• втягнення грудної клітки, коли при вдиханні повітря западає нижня частина грудної клітки (у здорової людини грудна клітки розширюється при вдиханні),

• свистячі хрипи під час дихання (частіше при вірусних інфекціях)

2. Не можливе

3. Відмовити у відпуску даного препарату, тому що фторхінолони протипоказані при вагітності.

4. Негативний влив на хрящову тканину

5. У разі нетяжких бактеріальних пневмоній, що супроводжуються виділенням гнійного мокротиння і болем у грудній клітці, слід віддавати перевагу лікуванню амінопеніцилінами (амоксициліном). При підозрі на пневмонію, спричинену внутрішньоклітинними збудниками, за наявності серед клінічних проявів непродуктивного кашлю, виражених симптомів інтоксикації та задишки доцільно призначати препарати групи макролідів (азитроміцин, спіраміцин).

36. У дитини 4 років виникають часті приступи ядухи, що супроводжуються

дистанційними свистячими хрипами.

1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

Дані симптоми вказують на бронхіальну астму.

Загрозливі симптоми: Вони включають напади задухи, задишку, сухий і надривний кашель, свистячі хрипи при видиху, біль в грудях. Кашель часто посилюється вночі, а вдень – відступає.

2. Не можливе

3. Необхідне направити хворого до лікаря, тому що дане захворювання не лікується ОТС-препаратами і потребує компетенції лікаря. Лікування повинно бути комплесне етіотропним і патогенетичним і полягає у знятті нападів та постійному контролі за перебігом захворювання.

4. бета-адреностимулятори тривалої дії (сальметрол), для знаття приступу бета-адр короткої дії (сальбутамол,фенотерол,беротек). Для зняття тяжкого приступу призначають короткий курс (10-14 днів) системних глюкокортикоїдів.

5. До сучасних інгаляційних систем належать дозовані аерозольні інгалятори, порошкові інгалятори, небулайзери і спейсери.

37. Молода мама звернулася з метою придбання антибактеріального ЛП для

фармакотерапії отиту. Сусідка порекомендувала левофлоксацин і тетрациклін,

можливо гентаміцин.

1. 1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2. Не можливе

3. Відмовити у відпуску даних препаратів, можна запропонувати перпарат для симптоматичного зняття болю, але для уточнення діагнозу і призначення необхідна консультація лікаря.

4. Левофлоксацин відносить до групи препаратів фторхінолонів, що призводять до дисплазії хрящової тканини у дітей. Тетрациклін не призначають дітям віком до 12 років, може спричинити постійну зміну кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий), терапію тетрацикліном слід здійснювати під наглядом лікаря. Гентаміцин (аміноглікозидний антибіотик) протипоказаний в даному випадку, тому що він має ототоксичну дію.

5. Пероральні анальгетики (ібупрофен або парацетамол) для зменшення болю у вусі, Топічні знеболювальні засоби , Антибіотикотерапія: препаратом вибору є амоксицилін. Тривалість антибіотикотерапії визначають з урахуванням віку дитини і тяжкості перебігу захворювання.

38. У дитини 3 років виник сухий кашель, закладеність носа, неспокій,

підвищення температури тіла до 37,5 о С.

1. Препаратами вибору є парацетамол і нурофен (ібупрофен) у дитячих лікарських формах (у розчині діють через 30-60 хв, у свічка через 3 год). Максимальна добова доза 60 мг/кг.

2. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

1. підвищення температури тіла вище 38°С;

2. підвищення температури супроводжується частим і важким диханням, кашлем, хрипами і свистом під час дихання, болями, порушеннями сечовиділення;

3. підвищення температури супроводжується сильним тремтінням, судомами, розладами свідомості;

4. підвищення температури супроводжується блюванням або діареєю;

5. підвищення температури супроводжується висипкою на шкірі;

6. субфебрільна температура (37°-37,5°С) тримається більше 1 тижня;