2. 1. У кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2. Як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3. Яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання.

Загрозливі симптоми: запор супроводжується підвищенням температури тіла; наявність домішки крові в калі та болі при дефекації; сильний біль у животі; різке здуття живота; запор супроводжується нудотою, блюванням, запамороченням, головним болем, зміною кольору шкіри (блідий або сіруватий); зниження ваги тіла

3. Не можливе

5. Оскільки прийом лікарських засобів може викликати медикаментозний запор, необхідно звернутись до лікаря за консультацією і корекцією лікування

10, Хворий на хронічний гломерулонефрит, ХНН І ст. скаржиться на постійні болі в епігастрії. За порадою знайомого звернувся в аптеку з метою придбати алмагель як антацидний засіб.

1. З чим можна пов’язати погіршення стану пацієнта?

Можлива виразка шлунка та дванадцятипалої кишки.

2. Складіть алгоритм бесіди з пацієнтом з метою визначення загрозливих симптомів та синдромів.

Чи є печія? (якщо є, то як довго?)

Який тип болю?

Як довго продовжується біль?

3. Чи можливе самолікування у цьому випадку ?

Можливе тільки у випадку якщо печія.

В данному випадку можлива виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

4. Чи здійсните Ви відпуск даного ЛЗ?

Так, але також направлю хвогоро до лікаря

5. Які препарати протипоказані в даній клінічній ситуації?

Гіркоти, жовчогінні, ферментні, замінники соляної кислоти

11. Хворий С., 67 років, страждає хронічною серцевою недостатністю. Одержує

дигоксин щодня в дозі 1 табл. (0,25 міліграм) 3 рази на день. На 10-у добу

лікування появились нудота, блювання, перебої в ділянці серця, головні болі.

1. Кумуляція, глікозидна інтоксикація

2. 1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання.

3. Не можливе

4. Припинити прийом серцевих глікозидів на деякий час, замінити їх препаратами іншої групи, також під впливом препаратів калію небажані ефекти серцевих глікозидів зменшуються.

5. Неможна поєднувати з препаратами кальцію – підвищується токсичність препарату

12. Хворий П., 40 років страждає ревматичною хворобою серця з ІІІ ст.

активності, з приводу якої в стаціонарі призначили: делагіл 0,25 г на ніч,

індометацин по 0,025 г 4 рази на день, біцилін-5 по 1500000 ОД дом'язово 1 раз

в 4 тижні. Через 2 тижні після початку терапії у хворого з'явився біль в

епігастральній ділянці помірної інтенсивності.

1. Індометацин (НПЗЗ) інгібує ЦОГ 1-2, що може приводити до болю в животі і виразці шлунку. Також при тривалому застосування Делагілу можливо виникнення сильного болю в животі.

2.1. У кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

2. Як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3. Яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання.

3. Не можливе

4. Терапію починають з курсу біциліну-5. НПЗЗ призначають при легкому і середньому ступені або затяжному перебігу хвороби. Одним із препаратів НПЗЗ яким надають перевагу є похідні індолоцтової к-ти (індометацин), загальна тривалість терапії повинна становити 9-12 тижнів. Амінохінолінові препарати (делагіл) застосовуються при затяжному, рецидивуючому перебігу ревматизму.

Протягом терапії потрібно поступово знижувати дози Індометацину (до 75 мг на день) і Делагілу .

5. Направити хворого до лікаря

13. Хворий С., 50 років скаржиться на біль, почервоніння, набряк правого

колінного суглоба, підвищення температури тіла до 38 0 С. Вважає себе хворим 6

років. За цей період було більше 10 гострих епізодів артриту кожних 7-10 днів,

при цьому обидва колінні суглоби вражалися по черзі. Аналіз крові -

лейкоцитів 15х10 9 /л; у сечі - рівень сечової кислоти 0,75 ммоль/л (норма 0,21-

0,45 ммоль/л).

1. Подагра – зумовлена порушенням пуринового обміну і відкладанням сечокислих сполук у тканинах, що призводить до розвитку запальних, деструктивних змін, найчастіше суглобів.