6.2.2. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є індивідуальні домашні письмові роботи з дисципліни “Європейська інтеграція” – реферати за заданою тематикою; систематичність та активність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, що контролюється викладачем на контактних заняттях; а також рівень виконання модульних завдань.

2.1. Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 25 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Шкала оцінювання письмових домашніх робіт студентів заочного факультету становить: 0, 6, 8; 10 балів, захист роботи у «День заочника» або на консультації оцінюється в 15 балів.

Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:

Критерії	Максимальна кількість балів
Дотримання вимог оформлення завдання	2
Достатня кількість використаних наукових джерел	2
Опрацювання сучасних статистичних баз	2
Повнота розкриття теми дослідження	2
Обґрунтованість зроблених висновків	2
Всього	10

Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів з дисципліни “Європейська інтеграція ”

1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.

2. Сутність, особливості та мотивація етапів євроінтеграції.

3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.

4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.

5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).

6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».

7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.

8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.

9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.

10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.

11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.

12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.

13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.

14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).

15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.

16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.

17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.

18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.

19. Фінансова конвергенція в ЄС.

20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.

21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.

22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.

23. Авіабудівна промисловість Франції.

24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.

25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.

26. Детермінанти «кельтського економічного дива».

27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.

28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.

29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.

30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.

31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.

32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.

33. Інституційні основи зближення України з ЄС.

34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.

35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.

36. Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.

2.2. Систематичність та активність роботи студента над вивченням програмного матеріалу дисципліни контролюється викладачем на контактних заняттях. Під час проведення контактних занять з викладачем (16 год.) застосовується дві основні форми контролю: активність на контактному занятті та модульний контроль. Контактне заняття для студентів заочної форми навчання покликане актуалізувати навчальний матеріал з дисципліни та підготувати студентів до модульного контролю та підсумкового контролю у вигляді іспиту. Активність та успішність роботи студентів підчас контактного заняття оцінюється у максимум 25 балів (зміст контактних занять наведено у п. 2.2.3). Формалізованій оцінці підлягає виконання двох модульних завдань.

Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

Для студентів заочної форми навчання з курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (по 5 балів за кожне з завдань) із 50 балів, якими оцінюється поточна робота студентів заочної форми навчання.

Зміст та критерії оцінки модульних завдань наведені у п. 1.2.

2.3. Результати контролю знань студентів, які отримали 0 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну систему та шкалу ECTS. В разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

3. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ знань студентів денної та замовної форм навчання є письмова екзаменаційна робота, яка включає:

- для студентів денної форми навчання − п’ять питань;

- для студентів заочної форми навчання – п’ять питань.

Оцінювання екзаменаційної роботи здійснюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів. При цьому, при підсумковому контролі, кафедрою визначено наступні критерії оцінювання знань студентів:

відмінному рівню (10 балів) − відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

доброму рівню (8 балів) − відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

задовільному рівню (6 балів) − відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;

незадовільному рівню (0 балів) − відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

4. КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ базується на зведенні результатів поточного та підсумкового контролів у загальну семестрову оцінку студента з врахуванням особливостей за формами навчання.