- •1.Походження та сутність держави.
- •2. Поняття та ознаки держави.
- •3.Правова держава та її ознаки
- •4. Форма державного правління
- •5. Форма державного устрою
- •6. Державний режим: поняття та види
- •7. Функції держави
- •8. Механізм та апарат держави
- •9. Поняття та ознаки права.
- •10. Правова норма та її структура
- •11. Поняття та структура правовідносин
- •12. Система права
- •13. Джерела права
- •14. Систематизація нормативно-правових актів
- •15. Поняття, ознаки та види правопорушення
- •16. Юридична відповідальність: підстави та види
- •17. Поняття та джерела конституційного права
- •18. Основні конституційні права та обов’язки людини і громадянина України
- •19. Поняття та загальні принципи громадянства в Україні.
- •20. Підстави виникнення громадянства України та обмеження щодо його набуття
- •21. Підстави припинення громадянства України.
- •22. Система органів влади в Україні
- •23. Конституційно- правовий статус Верховної Ради України.
- •24. Конституційно-правовий статус Президента України.
- •25. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України
- •26. Система органів виконавчої влади в Україні
- •27. Судова влада в Україні
- •28. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •29. Поняття, предмет та метод адміністративного права
- •30. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави
- •31. Адміністративні стягнення та їх види
- •32. Поняття та принципи державної служби в Україні.
- •33. Правовий статус державного службовця України
- •34. Предмет та метод фінансового права.
- •35. Система та джерела фінансового права
- •36. Організація та органи фінансового контролю
- •37. Податки і збори та їх види.
- •38. Предмет та метод цивільного права України.
- •39. Фізична особа як субєкт цивільних правовідносин
- •40. Правоздатність та дієздатність фізичної особи
- •41. Юридична особа як субєкт цивільних правовідносин.
- •42. Поняття та строки позовної давності.
- •43. Поняття права власності. Форми власності в Україні
- •44. Підстави набуття та припинення права власності.
- •45. Захист права власності у цивільному праві
- •46. Поняття, види правочинів у цивільному праві.
- •47. Поняття зобовязання та підстави його виникнення
- •55. Поняття та порядок укладання трудового договору.
- •56. Зміст трудового договору.
- •57. Строки випробовування при прийнятті на роботу
- •58. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •59. Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •60. Колективний договір: поняття та порядок укладання
- •61. Трудова дисципліна та дисциплінарна відповідальність
- •62. Матеріальна відповідальність працівників та її види
- •63. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання
- •64. Поняття та ознаки злочинів.
- •65. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •66. Кримінальне покарання та його види
- •68. Посадові злочини: поняття та види
- •69. Поняття та джерела міжнародного права
- •70. Субєкти міжнародного права
- •71. Поняття, принципи та джерела земельного права
- •72. Екологічні права та обов’язки громадян України.
- •1.Походження та сутність держави.
- •2.Поняття та ознаки держави.
10. Правова норма та її структура
Нормы права – общеобязательные, формально-определенные правила поведения, которые устанавливаются государством с целью регулирования общественных отношений и обеспечиваются его организационной, воспитательной и принудительной деятельностью.
Правовая норма регулирует группу количественно неопределенных общественных отношений; применяется неоднократно; дейтсвует непрерывно; ее действия прекращаются в установленном законодательном порядке. Она не только содержит формально-обязательное правило поведения, но и определяет условия ее осуществления и меры ответственности за ее нарушения, т.е. имеет определенную структуру.
По своей структуре каждая норма включает в себя 3 элемента (части):
1. гипотезу
2. диспозицию
3. санкцию
Гипотеза содержит перечень условий при которых норма действует
В диспозиции основной частью нормы формируется само правило поведение, определяется взаимные права и обязанности участников регулируемого данной нормой общественного отношения.
Санкция указывает на те правовые последствия, которые возникнут при соблюдении сформулированного диспозиции правила (штраф)
11. Поняття та структура правовідносин
В процессе реализации права, возникаю правоотношения, урегулированное правом, общественные отношения, участники которых наделены субъективными правами и юридическими обязанностями.
Источники правоотношений:
1. Они возникают, прекращаются или изменяются только на основе правовых норм. Нет нормы права - нет и правоотношений. Они представляют собой какую-то единство, целостность.
2. Правоотношения - это взаимный связь между субъекта ¬ мы, вследствие которого они наделяются взаимными юридическими правами и обязанностями, которые в правовой науке принято называть субъективными. Эта связь и есть правоотношение, в рамках которых праву одной стороны соответствует обязанность другой и наоборот.
3. Правоотношения - это всегда двусторонний или много сторонний связь. В большинстве правоотношений каждый из участников одновременно имеет право и несет обязанность.
4. Правоотношения имеют волевой характер. Это проявляется двояко. Во-первых, через нормы права отображается государственная воля, во-вторых, в силу того, что правоотношения не могут наступить без волеизъявления их участников, по крайней мере одного из них. Необходимый волевой акт или действие, которое дает начало правоотношениях.
5. Правоотношения охраняются и гарантируются государством.
6. Правоотношения отличаются строгой определенностью сторон, т.е. субъектов, и персонификации их прав и обязанностей. Правоотношения - это всегда конкретные отношения кого-то с кем-то.
Структуру правоотношений образуют:
1. субъекты правоотношений
2. объекты
3. содержание
Субъектами являются граждане, организации, государство как носители юридических прав и обязанностей. Гражданин может стать участником правовых отношений, если он является носителем таких юридических свойств, как правоспособность и дееспособность.
Правоспособность – это способность лица иметь субъективные права и нести юридические обязанности.
Дееспособность – это способность лица осуществлять свои юридические права и обязанности личными действиями.
Содержание правоотношения – это субъективные права и юридические обязанности его участников.
Объект правоотношения – это материальные и нематериальные блага, для использования которых устанавливаются государство взаимные юридические права и обязанности субъектов.