Висновки
Ринок
праці являє собою елемент ринкової
економіки, економічну категорію, що
характеризує систему соціально-трудових
відносин
із приводу задоволення потреби
економіки в робочій силі
й реалізації громадянами права на працю,
здійснюваних
на основі попиту на робочу силу
й пропозиції
робочих місць.
Соціальний
захист - це система законодавчих,
економічних, соціальних і
соціально-психологічних гарантій,
що
надає
працездатним громадянам рівні умови
для підвищення свого добробуту за
рахунок особистого
трудового внеску, економічний
самостійності й підприємництва, а
непрацездатним
і соціально уразливим верствам населення
переваги у використанні суспільними
фондами споживання, у прямій матеріальній
підтримці у вигляді посібників,
стипендій й інших виплат.
Суб'єктами
соціального захисту виступають всі
громадяни, а не тільки ті, що в силу
об'єктивних обставин втратили
роботу (безробітні),
пенсіонери, хворі, інваліди й т.д.
Таким
чином, фактори
соціального ризику для працездатних і
слабозахищених
верств населення визначаються
перешкодами, що виникають на шляху
задоволення їхніх потреб і реалізації
інтересів. Диференціація факторів
соціального ризику для цих верств
населення вкрай необхідна, тому що
заходу
для його попередження носять різноплновий
характер і відрізняються цілями й
засобами
їхнього досягнення. Це, у свою чергу,
дозволяє розмежувати поняття соціального
захисту для непрацездатних і слабозахищених
верств населення й для працюючих.
Література [5,7,9,10,11,12]