11.7. Консолідована звітність

Необхідність

складання

консолідованої

звітності

Міжнародні стандарти передусім намагаються створити умови для надання користувачу фінансової звітності економічно правильного відображення розвитку подій. З цього випливає необхідність створення повної картини того, що відбувається. Одним з основних питань, що цікавлять користувача, є питання контролю. Користувачі і, в першу чергу, власники підприємства повинні бачити, ким контролюються відповідні активи підприємства (див. рис. 11.29). Це особливо актуально для сучасної України, де більшість компаній мають численні залежні товариства, через які ведеться значна кількість операцій.

Групи користувачів фінансової інформації, зацікавлених в консолідації фінансової звітності

гл Власники (бажають знати, чим же вони володіють насправді, чи не приховує керівництво від них які-небудь активи)

с\ Кредитори (хочуть впевненетись в тому, що позичені кошти використовуються за призначенням, загальний фінансовий стан групи дозволяє своєчасно відповідати за своїми зобов'язаннями)

D Керівництво підприємства (має потребу в інформації для визначення ефективності роботи групи в цілому)

D Державні регулюючі органи

D Податкові органи

U Правоохоронні органи (особливо актуально для України)

Рис.11.29. Групи користувачів фінансової звітності, зацікавлених в консолідації

фінансової звітності

Групи підприємств можуть організовуватись різними способами, що визначається юридичними та податковими вимогами. Міжнародні стандарти описують деякі причини, що обумовлюють привабливість використання груп підприємств для ведення бізнесу. Ці причини можна поділити на: податкові, економічні, юридичні, фінансові, безпеки тощо. До них, зокрема, належать: можливість розширення ринків; найефективніше використання ресурсів; усунення конкурентів; забезпечення стабільності поставок; зниження економічних ризиків; ліквідація циклічності. Окремо слід виділити

-509-

можливість отримати більшу економічну вигоду від групи, ніж від кожного елементу групи в сумі.

Групи повинні формуватись із збереженням формальної незалежності підприємств. Однак, не дивлячись на формальну свободу організацій, на практиці спостерігається високий ступінь залежності фінансового стану компаній. Більше того, рішення, які приймаються головним підприємством, обов'язкові для всіх членів групи. Як наслідок, ефективність роботи однієї компанії прямо залежить від фінансового стану інших. Наприклад, фінансування неприбуткових проектів може здійснюватись за рахунок прибуткових підприємств групи. Це призводить до того, що індивідуальна фінансова звітність окремої організації, що входить до групи (як головної компанії, так і залежних товариств), не спроможна надати повну картину її фінансового стану.

Таким чином, щоб користувач фінансової звітності міг прийняти економічно обгрунтовані рішення на основі інформації, що надається фінансовою звітністю, йому необхідна загальна картина, яку спроможна надати тільки консолідована звітність.

Міжнародні стандарти, що регулюють питання складання консолідованої звітності наведено в таблиці 11.20.

Таблиця 11.20. Міжнародні стандарти, які регулюють питання складання консолідованої звітності

Загальні поняття	МСБО
Консолідовані фінансові звіти	27.1-27.33; ПКТ-12
Асоційована компанія, облік	28.8-28.10
Визначення	27.6
Гудвіл при консолідації	22.4; 27.15 а)
Закордонні підприємства	21.30-21.35
Звіти про рух грошових коштів	7.38
Послідовність наведення у звітності частки участі контролюючого учасника в капіталі спільно контрольованого підприємства	- ПКТ-18
Зміна цін	15.4; 29.1; 29.35-29.36
Об'єднання компаній	22.3
Підприємства спеціалізованого призначення	ПКТ-12
Підприємства, які надають звітність у валюті країни з гіпєрінфляційною економікою	29.1; 29.35-29.36
Спільні підприємства	31.16-31.17; 31.25-31.37
Фінансові звіти закордонних підприємств на дату, іншу, ніж дата звітності материнської компанії	21.35

-510-

Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності

Створення

консолідованої

групи

При формуванні фінансової звітності групи підприємств передусім необхідно визначити коло підприємств, що підлягають консолідації (рис. 11.30).

Рис. 11.30. Способи формування груп підприємств

МСБО 22 "Об'єднання компаній" дає наступне визначення групи: "Група - об'єднання окремих підприємств в один економічний суб'єкт, яке відбувається в результаті приєднання одного підприємства до іншого, при цьому головне підприємство отримує контроль над чистими активами і операційною діяльністю інших підприємств".

Таким чином, питання про контроль є головним при визначенні підприємств, що входять до групи. При визначенні структури контролю обсяг прав володіння акціями не є вичерпним показником характеру взаємовідносин між підприємствами. Як наслідок, визначення, яке пропонується українськими правилами щодо підприємств, що підлягають включенню до складу групи, в силу формальності може упустити організації, які необхідно включити до складу групи за критерієм контролю, і навпаки, до групи можуть потрапити підприємства, що нею не контролюються. В той час, коли відповідно до українських правил включенню до групи підлягають всі суб'єкти, що формально контролюються головною компанією, міжнародні стандарти дозволяють виключати підприємства, придбані з метою подальшого перепродажу.

МСБО 27 трактує контроль як повноваження керувати фінансовою і операційною політикою іншого підприємства для отримання вигід від його діяльності (рис. 11.31).

-511-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Рис. 11.31. Класифікація залежних товариств за категоріями відповідно до МСБО

Випадки здійснення консолідації

Відповідно до міжнародних стандартів головне підприємство зобов'язане завжди надавати

консолідовану фінансову звітність, , за виключенням наступних випадків:

<=> головне підприємство є дочірнім підприємством іншої головної компанії, яка сама складає і публікує консолідовану фінансову звітність;

=> залежне підприємство придбане з метою перепродажу і буде продане протягом найближчого року;

■=> існують значні законодавчі обмеження, які не дозволяють перерозподіляти кошти всередині групи (наприклад, дочірнє підприємство не може переказувати кошти материнської компанії).

Відповідно до МСБО 27 материнська компанія, яка сама є дочірнім підприємством, що перебуває у повній власності (або практично у повній власності), не повинна подавати консолідовані фінансові звіти. За умови, що материнська компанія є підприємством практично у повній власності, вона одержує згоду власників частки меншості. Така материнська компанія має розкривати причини, з яких консолідовані фінансові звіти не були надані, разом з основами, за якими ведеться облік дочірніх підприємств в її окремих

■512-

Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності

фінансових звітах. У фінансових звітах необхідно також розкривати назву і відомості про місцезнаходження зареєстрованого офісу материнської компанії, що подає фінансові звіти.

Материнська компанія, яка випускає консолідовані фінансові звіти, має консолідувати всі дочірні підприємства (іноземні і місцеві) за винятком тих, дочірнє підприємство яких не включається до консолідації, якщо:

=> контроль вважається тимчасовим, оскільки дочірнє підприємство купується й утримується винятково з метою його подальшої реалізації у близькому майбутньому, або;

=> воно функціонує за умов жорстких довгострокових обмежень, які суттєво зменшують його здатність передавати кошти материнській компанії.

При підготовці консолідованого фінансового звіту фінансові звіти материнської компанії та дочірніх підприємств об'єднуються шляхом додавання відповідних показників за подібними статтями, такими як активи, зобов'язання, капітал, дохід та витрати. Щоб консолідовані фінансові звіти надавали фінансову інформацію про групу, як інформацію про єдине підприємство, необхідно зробити такі кроки:

=>• виключити балансову вартість інвестицій материнської компанії в кожне дочірнє підприємство і частку власного капіталу материнської компанії в кожному дочірньому підприємстві (за МСБО 22, який також описує підхід до будь-якого гудвілу, що виникає в результаті об'єднань);

=> визначити частку меншості в чистому прибутку консолідованих дочірніх підприємств за звітний період і коригувати відповідно до прибутку групи для одержання чистого прибутку, який можна віднести до власників материнської компанії;

=> визначити частку меншості в чистих активах консолідованих дочірніх підприємств і подати в консолідованому балансі окремо від зобов'язань та акціонерного капіталу материнської компанії. Частка меншості в чистих активах складається:

• із суми на дату первісного об'єднання, розрахованої згідно з МСБО 22;

• із частки меншості в зміні капіталу з дати об'єднання. У консолідованих фінансових звітах також слід зазначати:

=> перелік важливих дочірніх підприємств із зазначенням назви, країни реєстрації або розташування, пропорційну частку власності та, якщо вони відрізняються, пропорційну частку голосів у володінні;

=> причини, з яких дочірнє підприємство не консолідується;

1 71-192 - 513 -

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

<=> характер відносин між материнською компанією та дочірнім підприємством, якщо материнська компанія не володіє в дочірньому підприємстві, прямо чи непрямо, більшою половиною голосів;

<=> назву підприємства, в якому материнській компанії належить більше половини голосів, прямо або непрямо через дочірні підприємства, але яке через відсутність контролю не є дочірнім підприємством;

о вплив придбання та продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан, результати звітного періоду та на відповідні суми попереднього періоду на дату складання фінансової звітності;

с> характеристику методу, використаного для обліку дочірніх підприємств в окремих фінансових звітах материнської компанії.

Що стосується особливостей порядку проведення консолідації фінансової звітності в окремих країнах, то тут спостерігається наступна ситуація (табл. 11.21).

Таблиця 11.21. Порядок проведення консолідації'

Країна	Консолідація фінансової звітності
1	2
Великобританія	Практика складання та подання консолідованих звітів менш за все зазнала впливу 8-ої Директиви ЄС. В асоційованих компаніях застосовується метод капіталів, у всіх інших компаніях - метод злиття
Греція	Надання консолідованої звітності вимагається лише в тому випадку, якщо загальний розмір активів - 500 драхм; загальний оборот - 1000 драхм; кількість зайнятих працівників - 250 чол. Консолідація для дочірніх підприємств проводиться постатейно, для асоційованих членів - за обліком капіталу
Данія	Закон 1990 р. звільнив середні та малі групи від обов'язку надавати консолідовані звіти. Для складання звіту використовують метод придбання, для спільних підприємств - пропорційна консолідація
Ірландія	Консолідація проводиться за правилами, аналогічними британським, проте відміна полягає в тому, що не дозволяється застосовувати обліковий метод злиття
Іспанія	Консолідація здійснюється на постатейній основі. Для асоційованих компаній для консолідації' використовується метод капіталу, а для багатогрупових Холдингів - пропорційний метод
Італія	Практика складання консолідованих звітів невелика, через те, що основну масу підприємств складають малі та середні фірми. Форма надання консолідованих документів зазвичай співпадає з форматом звітності окремих компаній, але є дві відмінності: балансовий звіт повинен відображати частку участі дочірніх компаній; звіт про прибутки та збитки відображає функціональний аналіз собівартості
Люксембург	Консолідовану звітність надають дочірні компанії фінансових холдингів. Консолідація проводиться методом придбання - постатейно, хоча в окремих випадках дозволяється використовувати метод злиття

-514-

I

Розділ 11, Складання основних форм фінансової звітності

■ 1	2
Нідерланди	Для консолідації використовується метод придбання, у випадках, коли неможливо визначити окремого покупця, використовується метод "об'єднання інтересів". Для спільних підприємств застосовується пропорційна консолідація, для асоційованих компаній - метод капіталів
Німеччина	Консолідовані бухгалтерські звіти компанії подаються якщо: здійснюється фактичний контроль над однією або декількома компаніями, в яких вона володіє 20 % та більше акцій; компанія здійснює контроль, маючи більшість прав голосу, уклавши угоду про домінування або маючи можливості призначати або усувати членів ради директорів
Португалія	Консолідовані документи готуються постатейно і складаються з балансового звіту, звіту про прибутки та збитки і коментарів до цих звітів
Франція	Входять балансовий звіт "та звіт про прибутки та збитки. Групи можуть добровільно включати до складу цих документів звіт про зміни акціонерного капіталу та діаграму змін її фінансового стану. Асоційовані компанії консолідуються за методой обліку капіталів
Швеція	Застосовується консолідація методом придбання, але дозволяється використовувати і метод злиття. Метод обліку капіталу дозволений тільки в консолідованих звітних документах

Розглянемо детальніше особливості консолідації звітності в окремих країнах.

Іспанія. В Іспанії консолідація звітності груп компанії стала обов'язковою з моменту набуття чинності Закон про комерційну реформу (1989 р.). До цього тільки окремі типи компаній (наприклад, фінансові) повинні були складати таку звітність. Відповідно даного Закону, невеликі групи компаній можуть і не складати річну консолідовану звітність. Крім тогб, якщо група входить до складу ширшої групи, материнська компанія якої знаходиться в іншій країні-члені Європейського Співтовариства, то іспанська підгрупа не зобов'язана надавати консолідовану звітність.

Консолідована звітність відображає фінансові результати і фінансовий стан групи компаній, але її складання не має жодних юридичних чи податкових наслідків.

Встановлено три методи консолідації різних типів інвестицій материнської компанії:

1. повна консолідація;

2. метод власного капіталу;

3. пропорційна консолідація.

Дочірні компанії повинні користуватись методом повної консолідації, що передбачає інтеграцію всіх активів і пасивів, доходів і витрат дочірніх компаній з материнською; виявлення частки сторонніх інвесторів і відображення гудвілу, який виникає при першій консолідації кожної дочірньої компанії.

172-192 -515-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

Якщо материнська компанія має в розпорядженні більше 20 % голосуючих акцій дочірніх компаній або 3 % для компаній, акції яких котируються на біржі, такі інвестиції повинні консолідуватися з використанням методу власного капіталу.

Метод пропорційної консолідації можна використовувати для інвестицій, в яких материнська компанія бере участь спільно з іншими групами і спільно здійснює управління. Цей метод необов'язковий, замість нього можна використовувати метод власного капіталу.

Нідерланди. Офіційно консолідована фінансова звітність включається до приміток холдингової компанії. Однак її можна не складати у випадках коли:

<=> компанія є малим підприємством;

=> акції жодної компанії з групи не котируються на біржі;

<=> компанія не є кредитною установою;

■=> протягом шести місяців з початку фінансового року хоча б 10 % членів або держателів хоча б 10 % акцій компанії не подали жодних заперечень;

=> обсяг діяльності компанії незначний.

Також консолідація не обов'язкова для компаній, фінансову інформацію по яких можна отримати лише з витратами, які неможливо виміряти, або з затримкою, а також для компаній, які призначені для продажу. Саму холдингову компанію можна виключити з консолідації, якщо вона не здійснює іншої діяльності крім управління та фінансування компаній групи, а також коли керівництво групою здійснюється на умовах про спільну діяльність з іншою юридичною особою, яка не включена в консолідовану звітність.

У випадку спільних підприємств фінансові дані можуть включатися в консолідовану звітність пропорційно до частки участі, якщо це узгоджується з вимогою достовірного та сумлінного подання. В, інших випадках пропорційна консолідація не використовується. Якщо спільні підприємства не консолідуються, вони частіше відображаються з використанням методу власного капіталу, що відповідає вимогам МСБО, хоча останні віддають перевагу пропорційній консолідації.

Німеччина. В Німеччині консолідована фінансова звітність не є основою для нарахування податків або розподілу прибутків, але набуває все більшого значення у зв'язку із зростанням економічної інтеграції.

Головні компанії, розташовані в Німеччині, повинні подавати консолідовану звітність, якщо:

=> вони фактично контролюють підпорядковані компанії, володіючи більш ніж 20 % їх акцій;

-516-

Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності

<=> вони можуть здійснювати контроль над підпорядкованими компаніями, володіючи більшістю голосуючих прав, маючи право призначати або знімати директорів підпорядкованих компаній або уклавши угоду про домінування (англо-американська концепція контролю).

Однак із цих правил існує багато виключень. Так, для організацій, що не мають статусу юридичних осіб, розкриття інформації про залежні підприємства другого типу є необов'язковим. Вони мають можливість не включати підпорядковану компанію до консолідованої фінансової звітності, якщо:

■=> її частка незначна;

<=> її акції призначені виключно для перепродажу;

=> у звітний період права розпорядження активами дочірньої компанії були суттєво обмежені;

О необхідну для консолідації звітності інформацію не вдалося отримати у певний термін і без витрат, що перевищують розумні.

Нарешті, не дозволяється включення дочірніх фірм, що порушує принцип достовірності і сумлінності (це відбувається, наприклад, якщо сфери головної і дочірньої компаній різко відрізняються).

Особлива проблема при консолідації виникає з перерахуванням іноземної валюти. Ні Торговий Кодекс, ні 7-а Директива ЄС не визначають методу перерахування іноземної валюти. Немає в Німеччині і сїалої практики з даного питання, тому використовуються різноманітні методи (поточний або непоточний, монетарний або немонетарний, тимчасовий, курс на дату складання балансу тощо), і курсові різниці трактуються по-різному. Одні компанії компенсують вплив курсових різниць за допомогою коригування, інші дозволяють пряме відображення на їх рахунку прибутку чи збитку, треті, суворо дотримуючись принципу консерватизму (обачності), визнають збиток, але не прибуток,від коливань курсів.

Польща. В Польщі до складу консолідованої звітності входять: вільний баланс, зведений звіт про прибутки та збитки, зведений звіт про рух грошових коштів, доповнююча інформація (примітки до консолідованої фінансової звітності), спеціальний звіт про діяльність групи.

Для складання консолідованої фінансової звітності використовуються наступні методи: для дочірніх компаній - метод повної консолідації; для залежних - метод покупки.

Складання консолідованої фінансової звітності не є обов'язковим для будь-яких дочірніх та залежних підприємств, якщо: підприємство було придбане для продажу; частка, яку має підприємство у звітності фінансової

17** -517-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

групи, є незначною порівняно з іншими; контроль над підприємством обмежений часовими рамками (не більше 1 року) або іншим чином.

Із консолідованої звітності виключаються:

■=> дебіторська та кредиторська заборгованість;

■=> прибутки та витрати від економічних операцій між фірмами -учасниками консолідації;

•=> прибутки та збитки, які виникають від групових операцій;

^ дивіденди, оплачені або отримані від головного підприємства.

При консолідації фірми зобов'язані застосувати єдині методи оцінки і складання звітності. У випадках неможливості застосування в обліку єдиних методів перед процедурою консолідації повинно бути проведене їх коригування.

Консолідована звітність, складена в іноземній валюті, повинна бути представлена у злотих. ,

Додаткова інформація включає:

■=> перелік підприємств, які входять до фінансової групи;

■=> опис методів оцінки та калькуляції;

<=> аналіз залежності величини виручки як від реалізації, так і від видів діяльності та ситуації на ринку;

=> зміни, які відбуваються в фінансовій групі протягом звітного періоду.

Франція. В 1986 році в систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку Франції було внесено зміни з врахуванням 7-ої Директиви ЄС, що стосується складання консолідованої звітності (раніше звітність складалася тільки для окремих організацій), в зв'язку з розвитком національного ринку цінних паперів і встановленням специфічних вимог до звітності для організацій, що включаються до лістингу.

Практика ведення бухгалтерського обліку об'єднаними компаніями є різноманітною внаслідок відсутності формалізованих вимог. Компанії, що складають консолідовану звітність, в більшості випадків роблять це на добровільній основі і, відповідно, використовують ті облікові правила, які здаються їм зручнішими. Однак свобода вибору облікових методик не означає, що у Франції цілком відсутнє регулювання консолідації. До числа обов'язкових вимог належить, зокрема, правило, яке визначає, що компанії, над якими материнська компанія має виключний контроль, повинні бути відображені як дочірні компанії в обліку останньої. Виключний контроль може здійснюватися за допомогою володіння:

<=> прямою чи відносною більшістю голосів;

- 518 -

Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності

О прямою чи відносною більшістю голосів, що складає 40 %, якщо жоден із партнерів чи акціонерів не має більшої частини (у відсотках);

О контролюючим впливом, який є результатом угоди про управління чи іншої аналогічної угоди (за умови, що материнська компанія має частку в капіталі дочірньої компанії).

Дочірні компанії, характер діяльності яких суттєво відрізняється від характеру діяльності материнської компанії, можуть обліковуватись за методом часткової участі. Асоційовані компанії, на які материнська компанія суттєво впливає (при володінні 20 % та більше капіталу), також повинні проводити консолідацію за вказаним , методом. Спільні підприємства використовують метод пропорційної консолідації.

Таким чином, індивідуальні звіти відіграють головну роль у формуванні довгострокової інформації про дивіденди і податки, тоді як консолідована звітність містить лише додаткову інформацію економічного характеру.

До складу річного звіту включаються наступні форми: індивідуальні звіти материнської компанії; управлінський облік; звіти групи, якщо такі є; звіт про управління групою; звіт аудитора, призначеного за законом; звіт про використання прибутку, що пропонується на розгляд на щорічних загальних зборах акціонерів, а також їх резолюція на запропонованому варіанті розподілу прибутку.

Форми консолідованого балансу і звіту про прибутки та збитки відповідають вимогам Директив ЄС. У звіті про прибутки та збитки повинно бути виділено: операційні доходи і витрати; фінансові доходи і витрати; екстраординарні статті; податки.

Група компаній складає звіт про зміни акціонерного капіталу, показуючи його динаміку за три роки. Однак ні в балансі, ні в примітках до звітності не наводяться відомості про те, як був сформований акціонерний капітал (число випущених акцій, премія на акцію). Детальніша інформація міститься в звітності материнської компанії.

Консолідований звіт про рух грошових коштів складається непрямим методом з виділенням інвестиційної та фінансової діяльності.

В примітках до консолідованої звітності наводяться найменувати і місце розташування дочірніх компаній.

Швейцарія. В Швейцарії, якщо корпорація більшістю голосів або іншим способом контролює інші компанії, вона повинна складати консолідовану фінансову звітність. Щоб не складати консолідовану звітність, корпорація разом з дочірніми компаніями протягом двох наступних років не повинна

17* -519-

Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах

перевищувати два з трьох показників: загальна сума активів - менш ніж 10 млн. швейцарських франків, обсяг реалізації - 20 млн. швейцарських франків, середньоспискова кількість працівників - 200 чоловік за рік.

Якщо пайові цінні папери компанії котируються на біржі, вона повинна складати проміжний звіт за шість місяців кожного року, який повинен включати інформацію, що дозволяє оцінити динаміку бізнесу і результати діяльності компанії, відображати фактори, які значно вплинули на фінансовий стан компанії, а також причини утворення надзвичайних доходів і витрат. Цей звіт складають на основі тих же принципів обліку, що і річну бухгалтерську звітність, але він не підлягає аудиту.

В примітках до консолідованої фінансової звітності наводиться значний обсяг інформації: сума гарантій і застави; заборгованість по лізингових угодах, які не відображаються в балансі; заборгованість перед пенсійними фондами; проценти і строки погашення облігацій, які були випущені; операції з власними акціями; збільшення капіталу. Крім того, компанії, акції яких котируються на біржі, повинні надавати інформацію про осіб і паї основних акціонерів тощо.

Примітки до консолідованої фінансової звітності повинні включати також принципи консолідації, опис принципів оцінки та їх зміни, інформацію про масштаби консолідації, розподіл обсягу реалізації по регіонах та видах діяльності.

Згідно з вимогами Фонду рекомендацій з бухгалтерського обліку і звітності єдиним методом консолідації є метод повної консолідації. Але швейцарські компанії дотримуються загальноприйнятих правил консолідації. Дочірні компанії, які контролюються материнською компанією, консолідуються з використанням методу повної консолідації. Асоційовані компанії, де материнська компанія володіє прямо або непрямо 20 % голосів і більше, обліковуються за методом власного капіталу. Компанії, в яких материнська компанія володіє не менше 20 % голосів, відображаються за методом собівартості.

Консолідовану фінансову звітність в Швейцарії можна складати за первісною або поточною вартістю. Остання може грунтуватися на реальній поточній вартості, відновлювальній вартості або на аналогічних витратах. Єдиною умовою є одноманітність і узгодженість.

Якщо звичайна звітність окремих компаній використовується в основному всередині країни, то на-відміну від неї консолідована звітність великих компаній здебільшого призначена для користувачів за кордоном. Саме до неї висуваються суворі вимоги міжнародних стандартів.

-520-

Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності