VIII. Отримані/повернуті відсотки
IX. Прикінцеві положення
X. Грошові кошти-нетто від інвестиційної діяльності
(І +/- // +/- III +/- IV +/- V +/- VI +/- VII +/- VIII)
С. Надходження грошових коштів від фінансової діяльності
/. Отримання/сплата довгострокових банківських кредитів
II. Отримання/сплата довгострокових позик, емісія/викуп облігацій чи інших цінних паперів
III. Отримання/сплата короткострокових банківських кредитів
IV Отримання/сплата короткострокових позик, емісія/викуп облігацій чи інших цінних паперів
V. Виплати дивідендів та інші витати на частку власників
VI. Виплата зобов язань відповідно до умов фінансового лізингу
VII. Вплив емісії акцій та власних часток, а також: доплат до капітану
VIII. Сплачені/повернуті відсотки
IX. Інші положення X. Грошові кошти-нетто від фінансової діяльності
(І +/- II +/- III +/- IV +/- V +/- VI +/- VII +/- VIII +/■ IX)
D. Зміна стану грошових коштів-нетто (А +/- В +/- С) Е. Грошові кошти на початок поточного року
-496-
Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності
Методика складання
звіту про рух
Грошових коштів
Методика та послідовність складання звіту про рух грошових коштів, надання в МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" є наступною (рис. 11.26).
Рис. 11.26. Послідовність складання звіту про рух грошових коштів
При складанні звітності про рух грошових коштів від операційної діяльності МСБО 7 передбачає використовувати:
а) прямий метод, за яким розкриваються основні види валових грошових надходжень і валових грошових видатків;
б) непрямий метод, за яким чистий прибуток чи збиток коригуються до величини чистої зміни грошових коштів, за виключенням впливу негрошових операцій і операцій, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
На рис. 11.27 надано методику складання звіту про рух грошових коштів за двома цими методами.
У відомостях про рух грошових коштів від операційній діяльності в звіті про рух грошових коштів міжнародні стандарти та СФО 95 США рекомендують, щоб підприємства використовували прямий метод, так як при цьому користувачі фінансової звітності можуть легше передбачити майбутні обсяги руху грошових коштів.
Необхідно відмітити, що в Україні згідно з П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" з двох методів перевагу було віддано непрямому методу розрахунку потоків грошових коштів. Разом з тим необхідно відмітити, що різниця у використанні прямого й непрямого методів стосується тільки розділу операційної діяльності. *'
-497-
убіжних країнах
Згідно з прямим методом, інформацію про основні класи валових надходжень грошових коштів і валових виплат грошових коштів можна отримати:
а) з облікової документації підприємства;
б) в звіті про прибутки та збитки шляхом коригування продажу, собівартості реалізованої продукції (дохід у вигляді відсотків та подібний дохід, витрати на сплату відсотків та подібні витрати для фінансової установи), а також інших статей щодо:
<> змін протягом періоду в запасах, дебіторській та кредиторській заборгованості; і
=> інших негрйшових статей;
-498-
Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності О інших статей, для яких вплив грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.
Згідно з непрямим методом, чистий рух грошових коштів від операційної діяльності визначається шляхом коригування чистого прибутку або збитку відповідно до впливу: *
а) змін протягом звітного періоду в запасах, дебіторській та кредиторській заборгованості від операційної діяльності;
б) негрошових статей, таких як амортизація, забезпечення, відстрочені податки, нереалізовані прибутки та збитки від обміну валют, нерозподілений прибуток від асоційованих компаній і частка меншості;
в) усіх інших статей, для яких вплив грошових коштів є рухом грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.
МСБО 7 дозволяє складати звіт про рух грошових коштів на нетто-основі, тобто, якщо рух грошових коштів від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності виник в результаті:
а) надходження і виплати грошових коштів за дорученням клієнтів, коли рух грошових коштів відображає діяльність клієнта, а не діяльність підприємства (акцепт і виплата депозитів до запитання банку; кошти, які інвестиційне підприємство утримує для клієнтів; орендна плата, яку одержують за дорученням власників майна або їм сплачують);
б) надходження і виплати грошових коштів за статтями, згідно з якими обіг є швидким, суми великими, а строки погашення короткими (аванси та виплати за: основну суму боргу клієнтів, які використовують кредитні картки; придбання та реалізацію інвестицій; інші короткострокові позики, наприклад, такі, строк погашення яких становить три місяці або менше).
Рух грошових коштів, який виникає від операцій в іноземній валюті, визначається у валюті звітності підприємства із застосуванням до суми в іноземній валюті такого курсу обміну валюти звітності на іноземну валюту, що існував на дату руху грошових коштів.
Сукупний рух грошових коштів, який виникає від придбання чи реалізації дочірніх підприємств або інших господарських одиниць, розкривається окремо і класифікується як інвестиційна діяльність.
Отже, як бачимо, звіт про рух грошових коштів в більшості зарубіжних країн не є обов'язковою формою і частіше подається в складі інформації приміток до фінансової звітності.
-499-
Бухгалтерський
облік у зарубіжних країнах
11.5. Звіт про зміни
у власному капіталі
Звіт про зміни у власному капіталі надають переважно акціонерні товариства відкритого типу. На відміну від українського законодавства, міжнародні стандарти не відносять звіт про зміни у власному капіталі до обов'язкового пакету звітності. В Росії такі зміни відображаються у примітках до фінансової звітності та обов'язково подаються господарськими товариствами. Звіт про зміни у власному капіталі повинен містити наступні числові показники (табл. 11.17). Таблиця 11.17. Склад звіту про зміни у власному капіталі в Росії
Величина капіталу на початок звітного періоду
Збільшення капіталу - всього .
в тому числі: : ~^
є> за рахунок додаткового випуску акцій
<=> за рахунок переоцінки майна
*3 за рахунок приросту майна
О за рахунок реорганізації юридичної особи (злиття, об'єднання)
■* за рахунок доходів, які відповідно до правил бухгалтерського обліку та звітності
відносяться безпосередньо на збільшення капіталу
Зменшення капіталу — всього
втому числі: *
■=> за рахунок зменшення номіналу акцій
■=> за рахунок зменшення кількості акцій
є» за рахунок реорганізації юридичної особи (розподіл, виділення)
■=> за рахунок витрат, які відповідно до правил бухгалтерського обліку та звітності відносяться безпосередньо на зменшення капіталу
Зміни у власному капіталі підприємства за період між двома датами балансу відображають збільшення (зменшення) його чистих активів протягом періоду за допомогою конкретних принципів оцінки, прийнятих і розкритих у фінансових звітах. Загальна сума змін у власному капіталі відображає загальну суму отриманого прибутку або збитку від діяльності підприємства протягом певного періоду, в т. ч. в результаті операцій пов'язаних з розрахунками з акціонерами (внесення капіталу, виплата дивідендів).
Першу групу змін можна описати як операції капітального характеру з власниками компанії та операції, пов'язані з розподілом частини прибутку на користь власників.
Друга група змін пов'язана зі зміною емісійного доходу та кожного резерву, включає в себе прибутки (збитки), які знаходять відображення безпосередньо у звіті про прибутки та збитки, а також частину прибутків (збитків) підприємства, яка визнається як зміни в капіталі, аналогічно до першої групи.
Основне призначення звіту про зміни у власному капіталі - відобразити прибутки (збитки), які визнаються як зміни в капіталі. До них належать прибутки (збитки), що виникають в результаті:
- 500 -
Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності
=> переоцінки основних засобів, інвестицій;
=> виникнення курсових різниць від перерахунку фінансової звітності іноземних підрозділів, дочірніх підприємств.
Відповідно до МСБО 1 підприємство має подавати звіт про зміни у власному капіталі, у якому наводиться:
=> чистий прибуток або збиток за певний період;
=> кожна стаття доходів та витрат, прибутку або збитку (яка згідно з вимогами інших стандартів визнається безпосередньо у складі власного капіталу) і загальна сума за цими статтями;
■=> кумулятивний вплив змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок, розглянутих згідно з базовими підходами в МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці";
■=> капітальні операції з власниками та виплати дивідендів, власникам;
=> сальдо накопиченого прибутку (збитку) на початок певного періоду та на дату балансу, а також зміни за період;
■=> узгодження балансової вартості кожного класу власного капіталу, премії за акціями та всі забезпечення на початок і на кінець періоду, розкриваючи кожну зміну окремо.
Звіт про зміни у власному капіталі, зазвичай, має вигляд таблиці, в якій узгоджується сальдо кожного компонента власного капіталу на початок і кінець періоду, включаючи всі перераховані вище статті. Альтернативою є подання окремого компоненту фінансових звітів, у якому визнаються лише перші три статті, решта наводяться в примітках до фінансових звітів.
Як правило, звіт має наступний вигляд (рис. 11.28)
Рис. 11.28. Складові звіту про зміни у власному капіталі
МСБО 8 вимагає, щоб при визначенні чистого прибутку або збитку за період до звіту про зміни у власному капіталі включалися всі статті доходів та витрат, визнаних протягом періоду (якщо будь-який інший стандарт бухгалтерського обліку не вимагає або не дозволяє інше). Інші стандарти вимагають, щоб прибутки та збитки (наприклад, від дооцінки та уцінки), а також певні курсові різниці визнавалися безпосередньо як зміни власного капіталу разом з капітальними операціями, пов'язаними з власниками підприємства та виплатами дивідендів власникам. Оскільки при оцінці змін у фінансовому стані підприємства між двома датами балансу важливо враховувати всі прибутки та збитки, МСБО 8 вимагає складання звіту, який
-501-
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах
висвітлює загальну суму прибутків і збитків підприємства, включаючи ті, які визнаються безпосередньо в розділі власного капіталу.
В такій формі звіт складається індивідуальними приватними підприємствами. Для партнерств (товариств) та корпорацій він має дещо інший вигляд. У звіті про власний капітал товариств необхідно надати інформацію про капітал кожного власника; чистий прибуток, що припадає на частку кожного власника; відсотки, що нараховуються на капітал та цого вилучення, та про заробітну плату власників (якщо всі ці моменти передбачені договором (угодою) про партнерство). Для корпорацій в цьому звіті необхідно розкривати інформацію про кількість дозволених до випуску, випущених та таких, що знаходяться в обігу, акції; викуплені акції; додатковий капітал; накопичений нерозподілений прибуток тощо, тобто всю інформацію, що стосується власного капіталу компанії. Така інформація надається не у формі окремого звіту, а у примітках до фінансової звітності.