4.2.Підбір літератури

Студент, керуючись проблемами обраної теми, здійснює самостійний пошук необхідної літератури.

Потрібно пам'ятати: рекомендована в посібнику література є лише орієнтиром для самостійного пошуку літературних джерел.

Постійно з’являються нові публікації - насамперед в наукових часописах і збірниках, тому потрібно докласти значних власних зусиль для поповнення списку літературних джерел. Насамперед, варто ознайомитись з каталогами бібліотек, новими надходженнями до них, виділити наукові праці тих авторів, які працюють над науковими проблемами, пов’язаними з темою курсової роботи. При цьому бажано орієнтуватись як на вітчизняну, так і зарубіжну літературу.

Поряд із монографічною літературою, варто обов’язково ознайомитись із журнальними публікаціями останніх 2-3-х років. Радимо опрацювати такі українські часописи, як: Економіка України», «Фінанси України», «Банківська справа», російські - «Вопросы эономики», «Экономист», «Российский жономическии журнал», «Деньги и кредит», «Бизнес и банки» та інші, з яких вибрати необхідні статті і матеріали. Принагідне зауважимо, що в останніх річних номерах часописів дається перелік всіх публікацій даного року з вказівкою на номер жур­налу і його сторінки. Можна звернутись і до деяких серйозних газетних публікацій. З газет можна брати законодавчі акти економічного змісту, постанови Уряду, Укази Президента з економічних питань, нові обґрунтовані цифри, факти, матеріали.

Фактичні і статистичні дані минулих років містяться в таких статистичних щорічниках і довідниках, як «Народне господарство України», « Україна в цифрах», «Статистичний щорічник» довідниках інших країн.

Нарешті, допускається також використання підручників і навчальних посібників - насамперед зарубіжних авторів.

Однак потрібно пам’ятати: не допускається виконання курсо­вої роботи виключно за матеріалами підручників і посібників. Це допоміжна літератури. Основними джерелами мають бути наукові публікації.

Підібрана до теми література заноситься в окремі картки, на основі яких буде складено список використаної літератури. Варто додати, що в процесі вивчення літератури цей список буде постійно поповнюватись.

При складанні бібліографічного списку рекомендується користуватися бібліографічними каталогами, тематичними бібліографіями, переліками статей, опублікованих в економічних журналах. При цьому головне завдання студента - з величезної маси української і закордонної економічної літератури відібрати тільки ті книги, журнали і статті, у яких висвітлюються питання, що відносяться до обраної теми курсовий роботи. Бібліографічні каталоги є в кожній бібліотеці. Вони поділяються на систематичні, предметні і алфавітні. Рекомендується більше користуватися систематичними каталогами, тому що в них картки з назвами книг і статей розташовані за галузями знань. У систематичному каталозі виділений спеціальний розділ “Загальна економічна теорія (політична економія)”, у якому картки підібрані звичайно по розділах економічних наук, темах курсу. Студент при доборі літератури повинен знайти в систематичному каталозі зазначений розділ, а в ньому - тему, що відповідає його курсовій роботі, і виписати на картки потрібні йому книги і статті.

Вивчення літератури супроводжується її конспектуванням, тобто виписками окремих важливих теоретичних положень, цифр і фактів тощо з обов’язковим посиланням на сторінки. Таким чином формується робочий матеріал для написання курсової роботи. Потім він групується за окремими найважливішими проблемами, які складуть основні розділи плану роботи.

При вивченні літератури її перелік поповнюється за рахунок тих книг і публікацій, на які посилається автор праці, яка вивчається. Підготовчий період закінчується складанням плану майбутньої курсової роботи.

Вивчення періодичної літератури варто починати з робіт, опублікованих в останні роки які найбільше повно розкривають проблему курсової роботи, а потім уже переходити і до більш ранніх видань. Така послідовність вивчення літератури обумовлена не тільки глибоким реформуванням усіх сторін нашого життя в останнє десятиліття, але і тим, що економічна наука - наука творча, вона, як і будь-яка інша наука, не може стояти на місці, постійно розвивається і збагачується новими теоретичними положеннями, висновками, концепціями. При вивченні літератури можна рекомендувати робити виписки із книг і статей основних положень, теоретичних висновків, визначень, доказів, статистичних даних і т.п. Записи краще вести не в загальному зошиті, а на окремих листках. Зміст записів на кожному листі повинне відноситися тільки до одного питання роботи, з якого зроблені виписки. Листки записів варто згрупувати з питань теми і розташувати таким чином, щоб вийшло послідовне висвітлення досліджуваних питань. Добре складені виписки допоможуть студентові краще засвоїти зміст проблеми.

Для написання курсової роботи потрібні як літературні джерела, так і фактичні матеріали, на основі яких можна зробити обґрунтовані висновки про процеси, що відбуваються, і явища в економічному житті суспільства, про закономірності розвитку. До збору фактичного матеріалу варто підходити уважно. Виписувати потрібно тільки ті дані, що мають пряме відношення до теми, і не всі, а найбільш важливі, типові, що допомагають розкриттю пунктів плану теми. Після того як підібрана і вивчена література, складений план, підібраний і відповідним чином оброблений конкретний (цифровий) матеріал, можна приступати до написання курсової роботи. Це досить трудомісткий і відповідальний етап, тому що тут студент повинен виявити уміння самостійно мислити, аналізувати дані, робити узагальнення, висновки і конкретні пропозиції для практики господарювання. На цьому етапі можна конкретизувати план роботи, розбивати вузлові питання на пункти і підпункти.

При використанні фактичного матеріалу необхідно дотримуватися відомих правил, а саме:

• дані варто приводити до абсолютних (млн, руб., т, м, шт.) або відносних (%) показників і при їхніх порівняннях обов’язково в однакових вимірах;

• для доказу визначеної закономірності, тенденції потрібно навести не одну, а ряд цифр, що розкрили б сутність економічного процесу, Так, говорячи про ріст інфляції, потрібно навести дані її росту у відсотках за кілька місяців, а краще за ряд років;

• для наочності цифрові дані можуть бути зведені в таблиці, діаграми і графіки, тобто піддані обробці. Це залежить від самих матеріалів і змісту того питання, що вони виражають.

Варто, однак, пам’ятати, що використання фактичного матеріалу в курсовій роботі не повинне привести до переповнення її великою кількістю цифр. Необхідно прагнути до того, щоб даних було небагато, але новітніх, типових, виразних і переконливих.