- •Міністерство освіти і науки україни, молоді та спорту
- •Національний університет “ львівська політехніка“
- •Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
- •Методичні вказівки
- •I. Мета і завдання роботи
- •II. Зміст і оформлення роботи
- •III. Оцінка обстановки, яка склалася на ог у надзвичайній ситуації
- •3.1. Оцінка хімічної обстановки.
- •3.1.1. Визначають глибину зони можливого зараження(г).
- •3.1.2. Визначають площу зони фактичного зараження (Sф) хмарою нхр.
- •Результати оцінки хімічної обстановки
- •4.1 Оцінка захисної споруди за вмістимістю.
- •Розрахунок сховища.
- •4.2. Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження
- •4.3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
- •4.3.1. Норми (w норм.) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:
- •4.3.2. Послідовність оцінки:
- •V. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •5.1. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •5.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •5.2.1. Розрахують кількість людей в місті, що потрапили в зону фактичного зараження нхр:
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •VI. Графічний додаток
- •6.3. Графічне зображення зони хімічного зараження нхр.
- •Завдання №
- •А. Ситуація на ог характеризується такими параметрами:
- •Б. Можливі втрати населення внаслідок нс (викид нхр):
- •Розрахункові таблиці
- •Глибина зони можливого зараження нхр, км
- •Можливі втрати населення та працівників, що опинилися у зоні зараження нхр, %
- •Список літератури
Розрахунок сховища.
4.1.1. Визначають площу основних і допоміжних приміщень.
а) Загальна площа основних приміщень:
(4.1)
де: N - кількість основних приміщень;
Si - площа і-того приміщення.
б) Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):
(4.2)
де: М - кількість допоміжних приміщень;
Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.
4.1.2. Визначають вмістимість сховища за площею:
- при двоярусному розміщені ліжок:
(чол.) (4.3)
- при триярусному розміщені ліжок:
(чол.) (4.4)
де: 0,5 і 0,4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м2.
4.1.3. Визначають вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації:
(чол.) (4.5)
де: h - висота приміщення, м;
1,5 - норма об’єму на людину, м3.
Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об’ємом Мv , визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин.
4.1.4. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості):
(4.6)
де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).
Якщо Км 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну, якщо Км 1, кількості місць для розміщення людей недостатня і необхідно:
– вивчити можливість будівництва сховищ, які швидко зводяться (ШЗС);
– розшукати підвальні приміщення та інші заглиблені споруди ОГ, оцінити їх захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди.
4.2. Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження
a) Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл . Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і розраховується за формулою:
(4.7)
де: hi - товщина і-того захисного шару сховища;
Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища (табл. 8);
d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, (табл. 9).
Порівнюють розрахунковий коефіцієнт послаблення із нормативними вимогами до сховищ.
Якщо
< 1000,
то необхідно розглянути можливість підсилення його перекриття до необхідних норм (обов’язково розрахувати товщину шару додаткового перекриття).
4.3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв’язок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. В даній роботі розглядається оцінка тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.