- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту украіни
- •Донецьк ДонДуу 2012
- •Структура дисципліни «фінансовий аналіз» 4
- •Література
- •Передмова
- •Структура дисципліни «фінансовий аналіз»
- •Заліковий модуль 1. Теоретичні засади, сутність і методи фінансового аналізу Змістовий модуль 1. Значення і теоретичні засади фінансового аналізу
- •Місце і роль фінансового аналізу в системі економічного аналізу
- •1.2. Мета і задачі фінансового аналізу
- •Мета фінансового аналізу в залежності від різних партнерських груп, зацікавлених в його результатах
- •Класифікація методів і прийомів економічного аналізу
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Види й напрямки економічного аналізу
- •1.5. Фінансовий стан підприємства як об’єкт фінансового аналізу
- •Що треба розуміти під терміном «аналіз фінансово-господарської діяльності»?
- •Змістовий модуль 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2.1. Основні джерела інформації
- •2.2. Принципи складання фінансової звітності
- •2.3. Користувачі результатами фінансового аналізу
- •Цілі фінансового аналізу для різних груп користувачів
- •2.4. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
- •2.5. Прийоми, методи і моделі аналізу фінансової звітності
- •Основні методи аналізу фінансової звітності
- •Заліковий модуль 2. Детальний аналіз деяких сторін діяльності підприємства Змістовий модуль 3. «Аналіз майна підприємства»
- •3.1. Аналітична характеристика майна підприємства, його структура і класифікація
- •Аналіз динаміки та структури майна підприємства
- •Структура активів підприємства на кінець року
- •Розв’язання:
- •Процес розрахунку активів підприємства
- •3.3. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.4. Загальна оцінка вартості майна
- •Загальна оцінка вартості майна підприємства, грн.
- •Оцінка складу майна підприємства за структурними складовими, грн.
- •Показники зносу основних засобів
- •Розв’язання:
- •Розрахунок показників зносу основних засобів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Змістовий модуль 4. Аналіз оборотних активів
- •4.1.Сутність оборотного капіталу і класифікація оборотних коштів.
- •Загальна класифікація оборотних активів
- •Процес руху обігових коштів
- •4.2.Кругообіг оборотних коштів та показники оборотності оборотного капіталу
- •Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
- •Розв’язання:
- •4.3.Методи визначення потреби в оборотних коштах.
- •Розв’язання:
- •4.4.Джерела формування оборотних активів та їх середній показник
- •Розв’язання:
- •4.5. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •Змістовий модуль 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємств
- •5.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємств
- •Класифікація капіталу підприємства
- •Аналіз структури капіталу підприємства
- •Шаховий баланс підприємства
- •Різницевий шаховий баланс підприємства
- •5.4. Аналіз власного капіталу підприємства
- •Функції власного капіталу
- •Структура власного капіталу підприємства
- •5.5. Аналіз позикового капіталу підприємства
- •Довгострокові зобов’язання
- •Поточні зобов’язання
- •Змістовий модуль 6. Аналіз грошових потоків
- •6.1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
- •6.2. Аналіз просування грошових коштів
- •Основні показники,які використовуються при аналізі грошових потоків
- •6.3. Аналіз дебіторської заборгованості та оцінка оборотності дебіторської заборгованості
- •6.4. Оптимізація грошових потоків підприємства
- •1. Синхронізація грошових потоків.
- •2. Прискорення процесу надходження грошей.
- •3. Контроль за витратами грошових коштів.
- •4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів.
- •Заліковий модуль 3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств
- •7.1. Поняття платоспроможності та ліквідності
- •Розкриття поняття «платоспроможність» різними вченими
- •7.2. Розрахунок показників ліквідності
- •Оцінка динаміки основних показників ліквідності
- •7.3. Розрахунок показників платоспроможності
- •Оцінка динаміки платоспроможності підприємства (у частках одиниці).
- •7.4. Аналіз ліквідності балансу підприємства
- •Аналіз ліквідності балансу пат «Азовзагальмаш»
- •7.5. Шляхи підвищення рівня ліквідності підприємства
- •Розв’язання:
- •Варіант 8. «Аналіз фінансової стійкості підприємства»
- •8.1. Значення фінансової стійкості
- •8.2. Чинники, що впливають на фінансову стійкість
- •8.3. Види фінансової стійкості
- •8.4. Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства
- •Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)
- •Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства при приватизації
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Класифікація типу фінансового стану підприємства
- •8.5. Особливості організації та управління фінансовою стійкістю на підприємстві
- •Змістовий модуль 9. Аналіз кредитоспроможності підприємств
- •Сутність кредитоспроможності і класифікація ризиків
- •Розв’язання:
- •Методи аналізу ризику
- •Розв’язання:
- •9.4. Способи зниження ризику
- •Розв’язання:
- •9.5. Оцінювання кредитоспроможності підприємства
- •Розв'язання:
- •Змістовий модуль 10. Аналіз ділової активності підприємства
- •10. 1. Сутність та характеристика ділової активності
- •10.2. Показники ділової активності підприємства
- •Показники ділової активності підприємства
- •10.3. Оцінка основних показників ділової активності підприємства
- •Показники ділової активності пат «Галактон»
- •10.4. Рейтингова оцінка підприємства
- •Вихідні дані для рейтингової оцінки
- •Рейтингова оцінка методом еталонного підприємства
- •Заліковий модуль 4. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 11. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємств
- •Сутність, показники прибутку та рентабельності, що використовуються у фінансовому аналізі
- •11.2. Значення прибутку й задачі аналізу прибутку
- •Розв’язання:
- •11.3. Аналіз оподатковуваного прибутку
- •Вплив чинників на зміну суми оподатковуваного прибутку
- •11.4. Аналіз податків з прибутку
- •11.5. Аналіз формування чистого прибутку
- •11.6. Аналіз розподілу чистого прибутку
- •Дані про використання чистого прибутку, млн. Грн.
- •Розрахунок впливу факторів першого рівня на розмір відрахувань в фонди підприємств
- •11.7. Економічна характеристика показників рентабельності
- •11.8. Джерела інформації, які використовуються для аналізу прибутку та ренбальності
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Розв’язання:
- •Задача 3
- •Розв’язання:
- •3. Єщенко о. Витрати виробництва. Прибуток. [електронний ресурс] / Олександр Єщенко //.Сучасна економіка http://library.If.Ua/book/64/4660.Html
- •Змістовий модуль 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства
- •12.1. Сутність і класифікація інвестицій
- •12.2. Загальна характеристика аналізу інвестиційної діяльності підприємства
- •12.3. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •Розвязання:
- •Розвязання:
- •Розвязання:
- •12.4. Ефективність реальних інвестицій
- •Оцінка терміну окупності
- •Розвязання
- •Статистичні дані компанії
- •Мрv проектів
- •Ймовірності станів галузі
- •Можливий npv
- •12.5. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
- •Розрахункові дані амортизованої собівартості інвестиції з премією
- •Змістовий модуль 13. Комплексне оцінювання фінансового стану
- •13.1. Сутність, мета і значення комплексного фінансового аналізу
- •13.2. Показники комплексного аналізу фінансового стану
- •13.3. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка підприємств
- •Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності
- •Фінансова ситуація 1
- •Завдання
- •Фінансова ситуація № 2
- •Завдання
- •Висновки
2.5. Прийоми, методи і моделі аналізу фінансової звітності
Фінансову звітність можливо аналізувати різноманітними прийомами.
До економіко-логічних прийомів належать:
порівняння;
деталізація;
групування;
середніх величин;
відносних величин;
балансовий прийом;
горизонтальний (у часі);
вертикальний (структурний) аналіз;
трендовий аналіз;
аналіз абсолютних і відносних різниць;
факторний аналіз;
розрахунки пайової участі.
До економіко-математичних прийомів, які найчастіше використовують у процесі фінансового аналізу, можна віднести:
інтегральний;
графічний;
кореляційно-регресійні прийоми [12].
Найважливішим спеціальним прийомом фінансового аналізу є порівняльний, або просторовий, аналіз. Суть прийому порівняння полягає в порівнянні фінансових показників звітного періоду з їх плановим значенням (норматив, норма, ліміт) із показниками попереднього періоду. Для того щоб на основі результатів порівняння можна було зробити правильні висновки, необхідно забезпечити відповідність показників та їх однорідність. Відповідність аналітичних показників пов’язана із відповідністю календарних строків, методів оцінки, умов роботи, інфляційних процесів.
Для того, щоб величини, які порівнюються, були зіставні та якісно однорідні, потрібно забезпечити:
порівнянність календарних періодів часу при вивченні динаміки показників (за кількістю днів, місяців);
єдність оцінки (нейтралізація цінового чинника);
єдність кількісних і структурних чинників (для цього порівнювальні якісні показники, наприклад собівартість, переводять на однакову (фактичну) кількість і структуру).
Обов’язковою умовою зіставлення порівнювальних показників є єдність методики їх розрахунків, оскільки бувають випадки, коли показники плануються за однією методикою, а для їх фактичного визначення застосовується інша методика [8].
Деталізація як прийом широко використовують при аналізі чинників факторів і результатів господарської діяльності в часі та місці (просторі). За допомогою цього прийому виявляють позитивні та негативні дії окремих чинників, результати впливу яких, як правило, взаємно протилежні.
Групування як засіб розподілу сукупності на однорідні за ознаками елементи застосовують в аналізі для того, щоб розкрити зміст середніх підсумкових показників і впливу окремих одиниць на ці середні.
Прийом середніх величин краще відображують суть процесу, що відбувся, закономірності його розвитку, ніж більшість окремо взятих позитивних та негативних відхилень. Середні величини широко застосовують при проведенні аналізу, особливо при вивченні масових явищ, таких як середній виробіток, середні залишки запасів продукції тощо. Використовують середньоарифметичні та середньохронологічні зважені.
Прийом відносних величин (відсотки, коефіцієнти, індекси) дають змогу глибше зрозуміти суть і характер відхилення від базового показника. Відносні величини особливо необхідні для вивчення динаміки показників за ряд звітних періодів. Зростання чи зниження показника розраховують відносно єдиної бази, прийнятої за вихідну, або відносно ковзаючої бази, тобто до попереднього показника.
Балансовий прийом застосовують у тому разі, якщо потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких мають бути рівними. Найбільш поширеним є прийом балансових оцінок. Його використовують при аналізі фінансового стану підприємства та застосовують для перевірки повноти і правильності зроблених розрахунків щодо визначення впливу окремих чинників на загальну величину відхилення за показником, що вивчається. У всіх випадках, коли дія чинника самостійна, хоча й пов’язана з іншими чинниками, підсумок розмірів впливу окремих чинників має дорівнювати величині загального відхилення по показнику в цілому. Відсутність цього рівняння свідчить про неповне виявлення або наявність помилок при розрахунках рівня впливу окремих чинників.
Горизонтальний (у часі) аналіз передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду. Він дає змогу виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В основу цього аналізу покладено обчислення базисних темпів зростання балансових статей чи звіту про фінансові результати підприємства.
Найбільш типовими формами горизонтального аналізу є:
порівняння фінансових показників звітного і минулого періоду;
порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками за планом;
порівняння фінансових показників за низку минулих періодів. Метою такого аналізу є виявлення тенденцій змін окремих показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства.
Вертикальний (структурний) аналіз спрямований на визначення структури фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. Вертикальний аналіз подає фінансову звітність у вигляді відносних величин, які характеризують структуру узагальнюючих підсумкових показників. Обов’язковим елементом аналізу слугують динамічні ряди цих величин, що дає можливість передбачати та прогнозувати структурні зрушення в складі господарських коштів і джерел їх покриття.
Найпоширенішими є такі форми вертикального (структурного) аналізу:
вертикальний (структурний) аналіз активів. У процесі цього аналізу визначають співвідношення (чистку) оборотних та необоротних активів; склад оборотних і необоротних активів, які використовують, склад активів підприємства за ступенем їх ліквідності, склад інвестиційного портфеля тощо;
вертикальний (структурний) аналіз капіталу передбачає визначення частки власного та позикового капіталу, склад власного і позикового капіталу, які використовують, за видами та склад позикового капіталу за строковістю зобов’язань тощо;
вертикальний (структурний) аналіз грошових потоків. У процесі цього аналізу в складі загального грошового потоку виділяють усі грошові потоки по оперативній (виробничій), фінансовій та інвестиційній діяльності. Кожен із цих видів грошових потоків, у свою чергу, може бути більш глибоко структурований за окремими складовими [10].
Трендовий аналіз спрямований на порівняння кожної позиції звітності з низкою періодів, що передують, і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів окремих періодів.
Існує прямий (власне аналіз), коли результативний показник дроблять на складові та зворотний (синтез), коли його окремі елементи об’єднує загальний результативний показник.
Прийом послідовного вилучення чинників (ланцюгових підстановок) застосовують для розрахунків величини впливу окремих чинників у загальному комплексі їх дії на рівень сукупного фінансового показника. Цей метод використовують у тих випадках, коли зв’язок між показниками можна виразити математично у формі функціональної залежності. Суть прийому ланцюгових підстановок полягає в тому, що, послідовно змінюючи кожен звітний показник базисним, усі інші показники розглядаються як незмінні. Така зміна дає змогу визначити ступінь впливу чинника на сукупний фінансовий показник. Число ланцюгових підстановок залежить від кількості чинників, що впливають на сукупний фінансовий показник. Розрахунки починають з початкової бази, коли всі чинники дорівнюють базисному показнику, тому загальне число розрахунків на одиницю більше від кількості визначаючих чинників. Ступінь впливу кожного чинника встановлюють послідовним відніманням: з другого розрахунку віднімається перший, з третього — другий тощо.
Використання прийому ланцюгових підстановок потребує суворої послідовності визначення впливу окремих чинників. Ця послідовність полягає в тому, що насамперед визначають ступінь кількісних показників, які характеризують абсолютний обсяг діяльності, обсяг фінансових ресурсів, обсяг доходів та витрат, після цього — якісних показників, які характеризують рівень доходів та витрат, ступінь ефективності використання фінансових ресурсів.
Прийом відносних різниць полягає в тому, що попередньо визначають абсолютну або відносну різницю (відхилення від базисного показника) за чинниками, що вивчають, і сукупним фінансовим показником. Потім це відхилення (різниця) по кожному чиннику перемножують на абсолютне значення інших взаємопов’язаних чинників. При вивченні впливу на сукупний показник двох чинників (кількісного і якісного) прийнято перемножувати відхилення по кількісному чиннику на базисний якісний чинник, а відхилення по якісному чиннику — на звітний кількісний чинник.
Прийом абсолютних різниць використовують для розрахунку чинників у тих випадках, коли результативний показник можна подати у вигляді множення кількох показників. Вплив окремих чинників розраховують множенням різниці між фактичним та плановим (базисним) показниками на абсолютне значення іншого (інших) показників.
Прийом відносних різниць (по різниці відсотків, коефіцієнтів) застосовують у тому разі, якщо результативний показник можна представити як перемноження чининків (співмножників). Розрахунок окремих чинників виконують множенням різниці у відсотках рівня виконання плану по двох взаємопов’язаних показниках на абсолютний рівень результативного показника, що планується.
Прийом ланцюгових підстановок та прийом різниць є різновидністю прийому, який отримав назву «елімінування». Елімінування — логічний прийом, який застосовують при вивченні функціонального зв’язку, при якому послідовно виділяється вплив одного чинника і виключається вплив усіх інших.
Прийом пайової участі (пропорційного ділення приросту) використовують для деталізації чинників 1-, 2- і n-го порядків, вплив яких на результативний показник виражається не абсолютною сумою, а відносними показниками. Для розрахунку чинників визначають коефіцієнт пайової участі Kg як відношення приросту результативного показника до суми змін факторних. Рівень впливу окремих чинників на результативний показник розраховують множенням суми зміни цих чинників на коефіцієнт пайової участі [12].
Основні прийоми аналізу фінансової звітності представлені на рис. 2.3.
Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - його об’єктивної оцінки та впливу можливостей підвищення ефективності функціонування - можуть застосовуватись різні методи аналізу.
Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.
В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.
-
П рийоми аналізу фінансової звітності
Економіко-логічні прийоми п орівняння; деталізація; групування; середніх величин; відносних величин; балансовий прийом; горизонтальний (у часі); вертикальний (структурний) аналіз; трендовий аналіз; аналіз абсолютних і відносних різниць; факторний аналіз; розрахунки пайової участі. |
|
Економіко-математичні прийоми і нтегральний; графічний; кореляційно-регресійний; прийоми.
|
Рис. 2.3. Прийоми аналізу фінансової звітності
За класифікацією розрізняють неформалізовані й формалізовані методи аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок та сценаріїв; психологічні; морфологічні; порівняльні; побудови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць. Ці методи застосовують в основному для прогнозування стану об’єкта на перспективу в умовах неповно використаної інформації, неможливості обліку всіх чинників, спрощеної уяви про явища економічної дійсності, тобто в умовах часткової або повної невизначеності. Стан невизначеності характеризує відсутність будь-яких конкретних даних про можливі напрями розвитку дій та про вірогідність здійснення кожного з них у майбутньому. Ці методи характеризуються певним суб’єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності. Основні з них такі: арифметичних різниць; ланцюгових підстановок; відсоткових чисел; дисконтування; диференційний; балансовий; логарифмічний; виокремлення ізольованого впливу факторів; інтегральний; простих та складних відсотків та ін.
У процесі фінансового аналізу також широко застосовують традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки) та математико-статистичні (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних компонентів) [8]. Використання видів, прийомів і методів фінансового аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового аналізу підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.
Основні методи аналізу фінансової звітності представлені у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5