7. Контроль і ревізія розрахункових і кредитних операцій.

Задачі, джерела інформації, нормативні акти та напрямки контролю.

План

1. Задачі ревізії розрахункових і кредитних операцій.

2. Джерела інформації при ревізії розрахункових і кредитних операцій.

3.Способи вивчення операцій при ревізії розрахункових і кредитних операцій.

1. Предметом аудиту і ревізії операцій із зобов'язаннями є господарські процеси та операції, пов'язані з розрахунками з постачальниками і підрядниками, з персоналом, бюджетом і позабюджетними фондами, іншими кредиторами, а також відносини, що виникають при цьому між сторонами.

2. Джерелами інформації для аудиту і ревізії операцій з довгостроковими і поточними зобов'язаннями е

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку довгострокових і поточних зобов'язань (див. табл. 9.1).

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов'язань (див. табл. 9.2).

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Звітність.

Основними джерелами інформації для здійснення контролю операцій із зобов'язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі-продажу, накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти приймання робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки-фактури, ігп/оісе, що підтверджують митну вартість товару);

транспортні накладні (СМК., залізничні накладні, авіанакладні, коносаменти, товарно-транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перерахуванні заборгованості) тощо.

Джерелами інформації для проведення перевірки операцій по розрахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листки з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, розрахункові і платіжні документи, касові документи, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку, Головна книга і баланс

3. Аудит і ревізію операцій з зобов'язаннями доцільно розпочинати з інвентаризації. Метою проведення інвентаризації довгострокових і поточних зобов'язань е встановлення правильності розрахунків з кредиторами, обгрунтованості сум кредиторської заборгованості, виявлення реальності заборгованості перед персоналом підприємства з оплати праці і за іншими операціями.

Об'єктами інвентаризації виступають дані щодо стану розрахунків по зобов'язаннях на певну дату, а також кошти кредиторської заборгованості, в розрахунках за невідфактурованими поставками, розрахунків за недостачами і втратами, з персоналом підприємства, за претензіями, одержаними кредитами та позиками.

Інвентаризація розрахунків з бюджетом, постачальниками і підрядниками та інших зобов'язань полягає у виявленні по відповідних документах залишків заборгованості і ретельній перевірці обгрунтованості сум, що обліковуються на цих рахунках. Комісія встановлює терміни виникнення зобов'язань по рахунках кредиторів, їх реальність і осіб, що винні в пропущенні строків її погашення.

Специфіка процесу інвентаризації полягає в тому, що поряд з суто бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій законодавчо-правовим нормам. В ході проведення інвентаризації кредиторської заборгованості комісія повинна:

• оформити виписки, що вказують на реальне існування кредиторської заборгованості, та надіслати їх всім кредиторам підприємства. Підприємства-кредитори зобов'язані протягом 10-ти днів з дня одержання цих виписок підтвердити таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу;

• вимагати від постачальників надати розрахунково-платіжні документи за невідфактурованими поставками (після перевірки бухгалтерією підприємства таких поставок). Постачальниками надаються відповідні документи або заявляється про відсутність заборгованості. Якщо надання документів неможливе, постачальники повідомляють про причини цього.

Якщо розбіжності за рахунками, виявлені під час проведення інвентаризації на дату складання балансу не усунено або вони залишились нез'ясованими, то кожна сторона визнає правильними і відображає в балансі ті суми заборгованості, які підтверджуються даними бухгалтерського обліку.

Комісія повинна обов'язково узгодити з установами банків і податковими органами суми ^ •= за розрахунками з ними,

При інвентаризації розрахунків інвентаризаційні описи слід складати в розрізі кожного виду заборгованості: нормальна, сумнівна, безнадійна, - і по шифрах бухгалтерських рахунків.

Якщо в ході інвентаризації виявлено суми кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, до акту інвентаризації додається довідка, в якій комісія відображає: ,

• осіб, які відповідають за внутрішній контроль операцій із зобов'язаннями;

• реквізити кредиторів, за розрахунками з якими строки позовної давності минули;

• дати, причини, підстави виникнення і суми вищезазначених заборгованостей.

При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і покупцями слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат через неправильне застосування прейскурантів, помилково занесені суми за нестримане майно або отримане від інших підприємств.

В ході проведення інвентаризації по розрахунках з робітниками і службовцями перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

По документах встановлюється тотожність розрахунків з банком, іншими організаціями; пред'явлення позовів на стягнення в примусовому порядку дебіторської заборгованості; суми заборгованості по недостачах, розтратах і розкраданнях та заходи, прийняті до її стягнення; суми кредиторської і депонентської заборгованості, по яких минув строк позовної давності, борги по недостачах, розтратах і розкраданнях, у стягненні яких відмовлено судом внаслідок необґрунтованості позову, а також внаслідок неплатоспромежності боржників. Відповідні суми повинні бути списані з балансу у встановленому Від своєчасності розрахунків залежить ^ успіх здійснення усієї виробничої та фінансової діяльності будь-якого підприємства, що пов'язані з розрахунковими взаємовідносинами.

Для вирішення поставлених перед аудитором і ревізором завдань, перевірку рекомендується починати з розрахунків із постачальниками та підрядниками, після чого перевіряються розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування та іншими кредиторами. Завершується перевірка дослідженням кредитних операцій.

В ході документальної перевірки розрахункових і кредитних операцій, контролер, насамперед, повинен ознайомитися з переліком підприємств, а також з прізвищами осіб, з якими підприємство, що перевіряється, веде розрахунки, вивчити динаміку кредиторської заборгованості і встановити, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з'ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

Документальну перевірку розрахункових і кредитних операцій проводять у такій послідовності:

1. За даними аналітичного обліку (рахунки 50-68) виявляють суми кредиторської заборгованості. Для цього контролер повинен запросити у кредиторів підтвердження про належні їм суми.

2. Звіряють залишок заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємозвірки розрахунків з постачальниками і підрядниками.

3. Перевіряють записи з кожного виду розрахунків у регістрах, а також документах, які послужили підставою для цих записів. Таку перевірку потрібно проводити за кожним рахунком і місяцем послідовно, тобто кожний запис аналітичного рахунку кожної суми того чи іншого виду розрахунків потрібно звірити з документами, а також із записами в Головній книзі з відповідними кореспондуючими рахунками.

4. Перевіряють законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості.

Нижче наведено особливості аудиту і ревізії розрахунків з постачальниками і підрядниками, за податками і платежами, за страхуванням, з оплати праці за іншими операціями, операцій з довгостроковими і короткостроковими позика.

Контроль розрахунків з підзвітними особами.

План

1. Джерела інформації при контролі розрахунків з підзвітними особами.

2. Послідовність і напрями контролю при ревізії розрахунків з підзвітними особами.

1. При здійсненні такої перевірки ревізор керується Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон, затвер­дженою наказом МФУ № 59 від 13.03.98.

Для вивчення методики контролю треба використати набуті знання з методики бухгалтерського обліку стосовно документаль­ного оформлення операцій та відображення в облікових реєстрах на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з розра­хунками підприємства, які здійснюються через підзвітних осіб.

Спочатку на ревізованому підприємстві треба ознайомитися з організацією і видами розрахунків через підзвітних осіб, обумов­леними специфікою виробничої діяльності. Як джерела інформа­ції та об'єкти ревізії бухгалтерія підприємства подає для контро­лю ревізорові зброшуровані в окремі справи по місяцях чи кварталах року журнал 1 і первинні документи до них, а по розрахунках — додатково журнал № 1, Касову книгу.