2.2. Рівень новизни товару.

Термін “новий товар” не стандартизований. Але єдине тлумачення цього терміну важливе як для споживачів, так і для спеціалістів. Без точного розкриття поняття “новий товар” не можливо слідкувати та правильно оцінювати процеси оновлення асортименту, задоволення попиту.

Слово “новий” багатозначне. Це і вперше зроблений, той, що нещодавно з’явився або такий, що прийшов на зміну попередньому чи просто наступний. Відповідно під “новинкою” розуміється і товар другого сорту, і товар, який нещодавно з’явився на ринку, а також невідомий раніше продукт. Така багатозначність поняття – відображення реально існуючої різноманітності властивостей та характеристик нового товару.

Відомо не менше 50 трактувань поняття “новий товар”. Вони мають в основному або вузьке одностороннє спрямування (наприклад, з позицій виробника) або, навпаки, носять абстрактний характер (як товар, що задовольняє потребу). Викликає незгоду підхід, за яким товар вважається новим доти, доки його споживання не досягне половини рівня раціональної норми, а також спроба встановити конкретний термін (два роки, три роки і т.д.), протягом якого товар слід вважати новим. Не достатньо обґрунтованим є також підхід, відповідно до якого товар вважається новим, якщо його придбало менше 50% потенціальних покупців.

Можна виділити три основні підходи до визначення поняття “новий товар”.

1. Виходить з тимчасового критерію: до нових відносять будь-який виріб, який знов випускається. Критерій новизни в цьому випадку – не якісна своєрідність продукції, а час його впровадження у виробництво.

2. Базується на вимогах щодо ділення критерію відмінності нового товару від його аналогів та прототипів. В якості такого критерію пропонують використовувати принцип задоволення товарами раніше невідомої потреби. Новим товаром називають також будь-яку прогресивну зміну, яка відрізняє товар від раніше відомого. Ці зміни можуть стосуватися сировини, матеріалів, конструкції, технології, зовнішнього оформлення тощо.

3. Базується на наступному: слід виходити не з єдиного критерію, а з визначеної їх сукупності, що характеризує ті або інші сторони новизни товару. При цьому можна виділити, наприклад, чотири рівня новизни товару:

1. зміна зовнішнього оформлення при дотриманні існуючих споживних властивостей;

2. часткова зміна споживних властивостей за рахунок вдосконалення основних технічних характеристик, але без принципових змін технології виготовлення;

3. принципова зміна споживних властивостей, що вносить суттєві зміни в спосіб задоволення відповідної потреби;

4. поява товару, що не має аналогів.

Новий виріб – це серійний або масовий виріб, виробництво якого вперше освоєно на підприємстві.

Новий товар – це новий продукт, який з’явився на ринку і відрізняється від існуючих товарів подібного призначення за якимось параметром споживних властивостей.

Новий предмет споживання – новий товар, який надійшов у сферу споживання, має більше високий рівень якості порівняно з іншими товарами і забезпечує більш повне задоволення потреб.

Товар ринкової новизни – це товар, який задовольняє нову потребу у визначений час.

Розглянемо можливі варіанти товарів ринкової новизни:

Модифікація товару;

Модернізація товару;

Адаптація товару до зміни потреб ринку;

Створення нового товару.

Значну складність становить визначення різниці між модифікованим та модернізованим товаром. Модифікація товарів – це зміна сфери застосування товару, а модернізація – це покращення основних споживних властивостей товару.

Ознака	Модифікація	Модернізація
Сфера застосування	Змінюється	Розширюється
Споживчі властивості	Суттєво не змінюються	Значно покращується, підвищується технічний рівень
Виробництво типової продукції	Однорідна	Зміна попереднього виробу

До адаптації товарів до зміни потреб ринку належать:

• зміна ринкової ціни під впливом попиту;

• зміна ринкового сегмента;

• зміна часу виходу на ринок;

• зміна технології виробництва.

До створення нового (нововведення) належать:

• принципова зміна технічного принципу дії;

• поява нової функції споживання товару, що не має аналогів.

Важливо знати час, коли товар має ринкову новизну. Для цього необхідно вивчити його життєвий цикл. Схему життєвого циклу товару ринкової новизни показано на рис.

Таким чином, товар має ринкову назву у фазах виходу на ринок та продажу, коли придбається споживачами – “новаторами”. У міру того, як основними споживачами стають споживачі – “послідовники”, товар ринкової новизни поступово переходить до традиційного.

Основним критерієм визначення ринкової новизни товару є ступінь новизни:

• якісно новий (70% і більше новизни);

• новий вид (20 - 70% новизни);

• незначна новизна (менше як 20% новизни).

Методика визначення ступеню новизни побутових товарів розроблена ВНДІ технічної естетики

Зарубіжна практика показує, що підприємство, яке протягом 5 років випускає одну й ту ж саму продукцію і не підготовлене до переходу на випуск продукції “споживчої новизни”, втрачає конкурентоспроможність. Фірми США отримують 30-50% прибутку за рахунок товарів-новинок.

Необхідна умова випередження конкурентів – скорочення періоду проектування нового товару.

Формування споживчої новизни товару починається на етапі наукового аналізу патентних документів, статей, тобто інформації про завтрашні товари. Підрахунки західних експертів показали, що затримка в отриманні патентної інформації на один день коштує такій фірмі як “Дженерал електрик” 1 млн. доларів.

Джерелом нових ідей є не лише досягнення вчених і винахідників, а й глибоке вивчення ринку потреб. Від 20 до 40% ідей виникають в службах маркетингу.

Головна умова ефективного оновлення асортименту – інвестиції в розроблювальні новинки. Вкладання коштів – половина справи. Головне, щоб в результаті впровадження новинок був отриманий ефект – інновація. Аналіз економіки таких країн як США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція показав, що нововведення і новаторство є одним з основних джерел їх конкурентних переваг на світовій арені.

Основна частка товарів-новинок – це оновлені товари, які, завдяки вищому рівню споживних властивостей, повніше задовольняють потреби, що склалися.

Оновлення у виробництві складнотехнічних товарів відбувається в більшості випадків за рахунок впровадження досягнень оборонної промисловості; застосування в товарах нижчого класу новинок, які раніше використовувались в товарах вищого класу (“люкс”, Hi-Fi, Hi - End).

Основний фактор оновлення у виробництві товарів легкої промисловості – мода. Найреволюційніші зміни виникають завдяки застосуванню нових сировини та матеріалів (лайкра).

Новизна товарів з естетичною функцією характеризується їх оригінальністю, яка визначається, в свою чергу, типажем виробу.