- •Розділ з матеріали для загальноосвітніх навчальних закладів
- •II. Земельна ділянка
- •III. Основні приміщення
- •IV. Природне та штучне освітлення. Організація і вимоги до зорової роботи учнів
- •4.2. Штучне освітлення
- •V. Повітряно-тепловий режим
- •VI. Вентиляція та опалення
- •VII. Водопостачання та каналізація
- •VIII. Обладнання основних приміщень
- •IX. Оргацізація навчально-виховного процесу
- •X. Організація харчування
- •Організація медичного обслуговування
- •V. Вимоги безпеки праці й виробничої санітарії до організації трудового навчання й літніх практичних робіт учнів у сільськогосподарському виробництві
- •IV. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) біології та лаборантської
- •Освітлення
- •V. Вимоги безпеки під час проведення занять з біології
- •5.5. Правила безпеки під час проведення практичних занять
- •VI. Вимоги до зберігання матеріалів та інструментів, небезпечних для здоров’я учнів
- •VII. Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб
- •II. Нормативні посилання
- •V. Вимоги безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики
- •Вимоги безпеки під час роботи з проекційною апаратурою
- •5.2. Вимоги безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів
- •VI. Права, обов’язки та відповідальність посадових осіб
- •II. Нормативні посилання
- •III. Загальні положення
- •Пожежна безпека
- •Загальні вимоги
- •Правила безпечної роботи з кислотами і лугами
- •Правила безпечної роботи з органічними розчинниками
- •5.5. Правила електробезпеки
- •Зберігання токсичних речовин
- •Подання першої (долікарської) медичної допомоги потерпілим
- •7.2. Перша допомога при опіках
V. Повітряно-тепловий режим
Чистота повітря в приміщеннях школи забезпечується:
відповідністю кількості дітей його нормованій наповнюваності;
регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих і зв’язуючих речовин;
використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).
Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а рекреації на уроках. Коефіцієнт аерації повинен бути не меншим 1/50.
Зимою під час уроків можна тримати відкритими фрамуги при променевому, панельному або підлого-стелевому опаленні.
При проведенні гігієнічної оцінки повітряно-теплового режиму у приміщеннях слід враховувати: питому площу, об’єм приміщення, коефіцієнт аерації, тривалість провітрювання приміщень, систему вентиляції, режим її роботи і технічне обслуговування, режим прибирання приміщень і його характеристику, попередження заносу пилу в будинок його зв’язування.
При лабораторних дослідженнях необхідно виміряти: температуру повітря у приміщеннях, з урахуванням зовнішньої; відносну вологість; швидкість руху повітря; радіаційну температуру; концентрацію С02, СО та інших хімічних речовин (відповідно використаним будівельним матеріалам); вміст пилу і бактеріальне забруднення. Лабораторні виміри проводити у динаміці на протязі учбового дня, а саме: перед першим уроком і в кінці учбового дня.
В приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40— 60%; температура в залежності від кліматичних умов: в класах і кабінетах 17—20°С; в майстернях по обробці металу і дерева 16— 18°С, в спортивному залі 15—17°С; в роздягальнях при спортивному залі 19—23°С; в актовому залі, кіноаудиторії не нижче 17— 20°С; в бібліотеці, кабінетах 16—18°С; в спальних приміщеннях 18—20°С; в умивальних 20—23°С; в вестибюлі, гардеробі 16— 19°С; в туалетах 17—21°С; в душових не нижче 25°С.
При наявності люфт-клозету необхідно:
регулярно топити піч;
—забезпечити хорошу тягу через вигріб (полум’я сірника енергійно втягується у вигріб — це може бути при справному стані люку вигрібної ями, люк вигрібу і двері люфт-клозету щільно закривають);
—улаштування додаткової витяжної вентиляції через вигріб
заборонено;
—виливати у вигріб воду з-під умивальника і після прибирання приміщень також забороняється.
VI. Вентиляція та опалення
Критеріями нормування повітряного обміну приміщень шкільних будівель слід приймати динаміку температури, відносної вологості повітря, рівня його бактеріального забруднення, кількості пилу, концетрацію С02, константу зникнення від’ємних іонів.
Для шкіл найкращою слід рахувати вентиляцію не- підігрітим повітрям. Мала швидкість руху холодного повітря навіть при меншій аерації приміщень більш сприятлива, ніж значна швидкість при вентиляції підігрітим повітрям. Коливання температури і відчуття руху повітря позначаються позитивно на самопочутті дітей і стимулюють їх вазомоторні реакції, сприяють загартуванню організму. Найбільш доцільним є пасивний неорганізований приплив непідігрітого повітря при обов’язковій активній витяжці.
В навчальних приміщеннях необхідно організовувати широку аерацію та децентралізовану подачу непідігрітого повітря з обов’язковою канальною витяжною вентиляцією на натуральному або механічному приводі. Аерацію класів можна проводити тільки при наявності променевого опалення та південній орієнтації приміщень. При неорганізованому притоку повітря через фрамуги і кватирки (при висоті приміщення 3 м), аерація класів в присутності учнів практично виключена при температурі атмосферного повітря 0°С.
При використанні у школах децентралізованої припливної вентиляції з подачею непідігрітого повітря з настильним потоком його на стелю, повинні бути виконані наступні вимоги:
щільна герметизація вентиляційного устаткування з пристіночними блоками;
—забезпечення опалювальною системою оптимальних температур повітря в приміщенні (18—20°С);
—виключення можливості відриву потоку холодного повітря від стелі.
Для цього світильники ламп розжарювання слід розміщувати збоку від повітряного потоку, а стрічки люмінесцентних — перпендикулярно до зовнішньої стіни. У кожному класі слід установити два агрегати загальною потужністю 480 м3/год при температурі зовнішнього повітря не нижче -15°С.
Така система найбільш відповідає при комбінуванні опалювання з децентралізованою системою вентиляції (подача непідігрітого повітря). Повітряне опалення з централізованою припливною вентиляцією можна передбачити в реконструйованих об’єктах. При централізованій припливній вентиляції в системі повітряного опалення, припливні отвори розміщують або над класною дошкою, або в стіні напроти під стелею. Інших опалювальних пристроїв, приладів не повинно бути. Канали вентиляції відсутні. Повітря із класів поступає (за рахунок постійного тиску через нещільності вікон, під дверима) в рекреації, а потім у витяжні канали санвузлів. У кожне навчальне приміщення повинно подаватися не менше 600—800 м3 повітря за 1 годину (20 м3 на одного учня), температура повітря, яке поступає до класу, не повинна перевищувати 45°С.
У вихідні дні температура факела повітря повинна бути до 30°С. При температурі зовнішнього повітря нижче -15°С, температура факела +20°С у лінійних класах і до 32°С — у крайніх.
Припливні отвори повітрянозабірних шахт розміщують над покрівлею будівлі. Атмосферне повітря за допомогою механічного приводу (електромотор) подається в приточну камеру, підлягає кондиціюванню, очистці та зволоженню в кондиціонері, розміщеному в підвальному чи напівпідвальному поверхах, потім через металеві та гіпсобетонні канали у внутрішніх стінах будівлі до навчальних приміщень. При температурі навколишнього повітря до 15°С температура факела повинна складати для лінійних класів -21—22°С, а в крайніх — від 23 до 26°С. При зовнішній температурі нижче -15°С температуру факела у крайніх класах слід підвищити до 25—30°С.
Для оптимізації використання системи повітряного опалення слід передбачити:
перепускні устаткування для зменшення напору і видалення повітря із класів в рекреацію навчальних приміщень при позитивних зовнішніх температурах;
—збільшення площі витяжної вентиляції і використання механічного приводу в санвузлах для збільшення витяжки і зменшення кількості повітря, яке знаходиться в рекреації 3-го поверху;
зменшення кількості обігрівальних приладів у рекреаціях, де температура повітря була дуже високою;
—проектування систем, які працюють тільки на припливному режимі;
—розрахункову температуру факела +30°С при подачі на учня повітря 15—16 м3 за годину.
Простота системи дозволяє регулювати подачу тепла залежно від температури повітря та інсоляції.
Використовувати парові котли для опалення шкільних будівель заборонено.
6.7.0палювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщеннях слід закривати легкою дерев’яною решіткою. При розміщенні опалювальних приладів у стінах, підлозі температура стін повинна бути 33—38°С, підлоги — 18,5—28°С, підвіконня — 40—45°С, стелі — 29—32°С при температурі повітря у приміщенні 21 °С і вище. Найбільш раціонально розміщувати опалювальні прилади у стелі і підлозі. При цьому варіанті забезпечується рівномірний температурний режим для всього приміщення.
Пічне опалення допускається тільки в одноповерхових будівлях шкіл. Топка обладнується в коридорі.
Забороняється встановлювати залізні печі.
Щоб не забруднювати повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються, коли повністю вигорить паливо і не пізніше як за дві години до приходу учнів. При пічному опаленні температура опалювального дзеркала не повинна перевищувати 90°С, а добовий розмах температури — 3°С. Розміщення топливників та засувів передбачається тільки в допоміжних приміщеннях.
Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачити для таких приміщень: класних кімнат та кабінетів при відсутності повітряного опалення; лабораторій, актових залів, майстерень, спортивних залів, басейнів, тирів, їдалень, медпунктів, кіноапа- ратної, санвузлів.
У школах з кількістю учнів до 200 можна передбачити вентиляцію без організованого механічного припливу. Подача припливного повітря у виробничі приміщення харчоблоку слід проводити через обідній зал в об’ємі не меншому 20 м3/год на одне посадочне місце. Видалення повітря із харчоблоку здійснюється через виробничне приміщення. Подача припливного повітря в кіно- апаратну допускається організовувати від припливної системи актового залу — лекційної аудиторії при умові підключення повітропроводу, який іде в кіноапаратну, до припливної системи залу нижче рівня підлоги кіноапаратної.
Видалення повітря з навчальних приміщень слід передбачити через рекреації і санітарні вузли, а також за рахунок екофільт- рації через зовнішнє застеклення.
При проектуванні припливної вентиляції з механічним приводом в учбових приміщеннях слід передбачити природну витяжну вентиляцію із розрахунку одночасного обміну за годину. В таблиці № 1 представлені температурний режим і кратність обміну повітря за годину в основних приміщеннях.
Витяжна система вентиляції може бути тільки на півдні, де додатково є широка аерація приміщень. У помірному кліматі (північ і центр України) необхідна безпосередня подача чистого повітря у приміщення.