4.2. Штучне освітлення

На Україні від вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного (додаток 5). Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях передбачати окреме включення другого ряду елек­троламп. Необхідно використовувати фото-електричне реле, яке включає автоматичне штучне освітлення при зниженні рівня на­турального освітлення приміщень.

Рівень штучного освітлення і електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відпо­відати СНІП ІІ-4-79, СН 544-82, СН 541-82, ДСТУ Б В.2Д-6-97.

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено лю­мінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.

Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах лю­мінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучно­го освітлення повинен бути відповідно 300—500 лк, 200—400 лк. У всіх приміщеннях школи слід передбачити систему загального освітлення. Освітлювальна арматура повинна забезпечувати ви­соку рівномірність освітлення класів, відсутність осліплення у ре­зультаті великої яскравості.

Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання—повністю відбите, або переважно відби­те світлорозповсюдження.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід нада­вати перевагу люмінесцентним лампам як з гігієнічної, так і еко­номічної точок зору (ЛБ в кабінетах образотворчого мистецтва— лампи типу ЛД або ЛДЦ). Для зниження пульсації люмінесцент­них ламп до нормальних величин слід використовувати дволам­пові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ПРА типів 1 УБУ+1 УБЕ, 1 АВІ+1 АБЕ6, 2 УВК і 2АВК при інших схемах системи освітлення. При використанні світильників з іншими ПРА необ­хідний розрахунок для перевірки коефіцієнту пульсації.

Освітлювальна арматура повинна бути забезпечена зручними пристосуваннями для експлуатації, безпечною, надійною, давати розсіяне світло, яскравість не повинна перевищувати 2000 кд/м².

Із люмінесцентних світильників для навчальних приміщень можна використовувати серії ЛСО-02 (підвісний світильник роз­сіяного світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дощок слід використовувати люміне­сцентні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується вико­ристовувати в першу чергу штучні випромінювачі з 3500°К неза­лежно від принципу генерування видимої радіації. У класних при­міщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні натурального кольору), ЛБ (білого кольору), ЛХБ (холодно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2x40 Вт), ШПД (2x40 Вт).

Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильники пе­реважно відбитого світлорозподілу—СК-300 (світильники кільцеві ! з лампою 300 Вт розсіяного світла). Світильники СК-300 повинні мати технічні пристосування, які виключають можливість використовувати лампи меншої потужності і не дозволяли б включатися освітлювальній системі при непрацюючій навіть одній лампі.

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внут­рішньої стін, 1,2 м — від класної дошки, 1,6 м — від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5—2,65 м.

При використанні люмінесцентних ламп у навчальному при­міщенні площею 50 м² слід встановлювати 12 світильників, кож­ний з двома лампами потужністю у 40 Вт, або 8 світильників з двома лампами потужністю у 80 Вт. Загальна потужність ламп дорівнює 960—1200 Вт, питома потужність 22-23 Вт/м². В кабіне­тах креслення і малювання (для мінімального освітлення 500 лк питома електропотужність дорівнює 33 Вт/м², у майстернях 25 Вт/ м²—освітлення 400 лк. Люмінесцентні світильники в основ­них приміщеннях втановлюються і стикуються в лінію: у світильни­ках використовуються 2-4 лампи потужністю 40,65, 80 Вт кожна. При освітленні лампами розжарювання в класах площею 50 м² рекомендується встановлювати 7-8 світильників (2 ряди із 3 штук, перед дошкою, над останніми партами). При освітленні приміщення люмінесцентними лампами повинно бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальними лампами із світильника­ми несиметричного світлорозповсюдження; при освітленні лампа­ми розжарювання—додаткові лампи. Класна дошка освітлюєть­ся двома паралельно розміщеними дзеркальними світильниками типу ШМЗ, ШКД або ЛПО— 12x40 вище верхнього краю дошки на 0,3 см і на 0,6 м в сторону класу перед дошкою. Загальна елек­тропотужність на клас повинна складати 1040 Вт. В приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ 2x40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою природ­ного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими по­токами від вікна і штучного освітлення повинно бути 2:1.

В навчальних майстернях, окрім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстаків та станків, для чого викорис­товують світильники типу «Альфа» на гнучкому кронштейні. В майстернях по обробці дерева і металу з метою виконання пра­вил техніки безпеки, профілактики травми слід передбачити по­двійне включення верстаків в електромережу.

Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу складає 400 лк на рівні підлоги. Освітлювальна арматура у спортивному залі повинна бути закрита металевими сітками, так як і вікна, опалювальні прилади. Гігієнічні вимоги до рівня освітлення приміщень загальноосвіт­ньої школи представлені в додатку 5.

Забороняється використовувати в середніх загальноосвітніх навчальних закладах нові типи ламп без дозволу санепідемстанції.

Світильники очищуються не менше 1 разу у три місяці.