Практична робота 3 (4 год.)
Методика формування природничих уявлень і понять в учнів початкових класів
Мета: Розглянути зміст курсу природознавство як систему наукових понять, навчитись планувати роботу з формування понять, застосовувати різні методи та прийоми термінологічної роботи під час формування понять.
Обладнання: Програма та підручники, зразки тематичних і поурочних планів, методична література, календар.
Загальна інформація
Усі види знань засвоюються учнями початкових класів у формі конкретних фактів, уявлень, понять. Загальна логіка розвитку знань: від уявлень до понять та закономірностей.
Факти – це конкретні, одиничні відомості, їх фрагменти або події, явища, предмети, що сприймаються безпосередньо.
Уявлення – це форма наочно-образного знання, образ об’єкта за його відсутності.
Факти та уявлення належать до емпіричного рівня знань.
Усі уявлення у «Природознавстві» можна розділити на дві групи (А.В.Миронов):
такі, що є доступними для безпосереднього сприймання (корисні копалини, ґрунт, рослини);
такі, що недоступні для безпосереднього сприймання (історичні факти, географічні уявлення).
За обсягом як уявлення, так і поняття можуть бути одиничними або загальними.
Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності (на рівні абстрактного мислення).
Поняття разом із розумінням причинно-наслідкових зв’язків та закономірностей відносять до теоретичного рівня знань.
У понятті як логічній категорії відображаються дві взаємопов’язані та взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Зміст поняття – це сукупність ознак предметів, відображених у понятті.
За змістом поняття поділяються на такі групи (за Є.Козиною):
філософські (простір, час);
фізичні та хімічні (тіло, речовина, молекули, атоми);
географічні (гідросфера, гори, рівнини, океани);
фенологічні (погода, клімат, хмарність);
астрономічні та уфологічні (Сонячна система, Всесвіт, зірка, комета);
біологічні (рослина, корінь, стебло, лисиця);
сільськогосподарські (овочі, фрукти, добрива, посів);
екологічні (ланцюг живлення, екосистема, охорона природи);
антропологічні (людина, нирка, скелет, вухо);
соціальні:
загальні (країна, місто, нація);
правові (права, обов’язки, закон);
національні (традиція, обряд, свято);
наукові (наука, дослідження) .
За обсягом поняття поділяються на: одиничні, загальні і категорії (наприклад: ромашка – одиничне поняття, квітка – загальне, рослина – категорія).
На методологічному рівні формуються знання про способи вивчення природи (спостереження, експеримент, моделювання) та прийоми навчальної діяльності (порівняння, класифікація тощо).
Методика формування уявлень та понять
Як ми зазначали вище, поняття є більш високим рівнем знань (теоретичне знання), ніж уявлення (емпіричне знання).
У формуванні понять виділяють такі етапи:
Рис.1. Етапи формування понять
Для формування уявлення на шкільному уроці необхідно створити такі умови:
організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей об’єктів, їх зовнішніх зв’язків;
поєднання чуттєвої суті уявлення зі словесним визначенням;
організація усвідомлення змісту уявлення;
організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів;
організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта;
6) організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком у подібній та новій ситуаціях.
Поняття нерозривно пов’язані з мовою. Вони формуються за допомогою індуктивних або дедуктивних умовиводів.
Індуктивний умовивід – це спосіб міркування від часткових суджень до загального висновку. Наведемо приклад такого міркування:
У шпака тіло вкрите пір’ям; у сороки тіло вкрите пір’ям; у солов’я тіло вкрите пір’ям. Отже, тварина, тіло якої вкрите пір’ям, називається птахом.
Дедуктивний умовивід – це спосіб міркування від загального до конкретного. Наведемо приклад такого міркування:
Усі ранньоквітучі рослини мають коріння цибулинкою. Конвалія має корінь цибулинку, отже конвалія ранньоквітуча рослина.
Над поняттями можна здійснювати такі логічні операції (за методикою Т.Байбари):
узагальнення, що являє собою перехід від понять із меншим обсягом, але більшим змістом, до понять із більшим обсягом і меншим змістом. Воно здійснюється навколо встановлення родових зв’язків.
Рис. 2. Узагальнене поняття «липа»
обмеження понять – це дія, протилежна узагальненню, тобто перехід від роду до виду.
Рис. 3. Обмеження поняття «природа»
поділ поняття веде до розкриття його обсягу, зумовлює розподіл усіх об’єктів, які узагальнюються в ньому, на групи за певними істотними ознаками.
Рис. 4. Поділ поняття «рослини»
Шляхи розвитку понять (за Т.Байбарою):
виникнення нових;
розширення (за обсягом);
поглиблення (за змістом) (спробуйте на дошці за допомогою схеми поглибити поняття «ґрунт»).
На шкільних уроках із «Природознавства» необхідно створити такі умови формування понять:
1) організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих;
організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак;
забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном;
організація закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту;
б) організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях.