- •Розділ 12. Пухлини сечостатевої системи
- •12. 1. Злоякісні пухлини нирок а. Рак нирки
- •I. Пухлини ниркової паренхіми.
- •Класифікація раку нирки
- •Tnm Клінічна класифікація
- •PTnm Патоморфологічна класифікація Категорії pT, pN і pM відповідають категоріям t, n і m
- •Групування за стадіями
- •12. 2. Пухлини ниркової миски та сечоводу
- •Класифікація раків ниркової миски та сечоводу
- •Tnm Клінічна класифікація
- •PTnm Патоморфологічна класифікація Категорії pT, pN і pM відповідають категоріям t, n і m
- •Групування за стадіями
- •12. 3. Рак сечового міхура
- •Класифікація раків сечового міхура
- •Tnm Клінічна класифікація
- •PTnm Патоморфологічна класифікація Категорії pT, pN і pM відповідають категоріям t, n і m
- •Групування за стадіями
- •12. 4. Рак передміхурової залози (простати)
- •I. Первинний рак
- •Класифікація раків простати
- •Tnm Клінічна класифікація
- •PTnm Патоморфологічна класифікація Категорії pT, pN і pM відповідають категоріям t, n і m
- •Групування за стадіями
- •12. 5. Пухлини яєчка
- •Класифікація раків яєчка
- •Регіонарні лімфатичні вузли
- •Tnm Клінічна класифікація
- •PTnm Патоморфологічна класифікація
- •Групування за стадіями
- •Крім того, використовують класифікацію пухлин яєчка за стадіями. Стадії раку яєчка
- •12. 6. Рак статевого члена
- •Класифікація раків статевого члена
- •Tnm Клінічна класифікація
- •PTnm Патоморфологічна класифікація Категорії pT, pN і pM відповідають категоріям t, n та m
- •Групування за стадіями
12. 4. Рак передміхурової залози (простати)
Епідеміологія.
Рак простати складає 18% із усіх знову діагностованих раків у чоловіків. Захворюваність збільшується з віком хворих, досягаючи максимуму після 80 років. За даними автопсій, рак простати виявляють у 14 - 46% чоловіків старше 50 років.
Етіологія.
Припускають, що рак простати обумовлений порушеннями ендокринної регуляції в статевій сфері, особливостями сексуального життя та харчування, хронічними запальними захворюваннями (різні форми простатиту).
Патологічна анатомія.
Майже усі раки простати — аденокарциноми (95%), що походять з епітелію проток й ацинусів залоз простати. В 5% випадків пухлини простати походять із строми, нейроендокринних залоз або являються вторинним раком.
Класифікація раку простати в залежності від походження
I. Первинний рак
1. Епітеліальний (карцинома)
Аденокарцинома
Перехідна карцинома
Нейроендокринна карцинома
2. Стромальний (саркома)
Рабдоміосаркома
Лейоміосаркома
II. Вторинний рак
1. Безпосереднє проростання в простату раку сечового міхура
2. Безпосереднє проростання в простату раку прямої кишки
3. Метастази в простату меланоми або раку легенів
4. Лімфома
Більшість пухлин простати (80%) виникає в периферійній зоні, 15% раків утворюється в промежинній і центральній (5%) зонах простати.
Шляхи метастазування:
Гематогенний - метастазування цим шляхом відбувається частіше. За частотою метастазування на першому місці розташовані кістки (хребта, тазу, стегон, ребер), потім печінка й легені.
Лімфогенний – рак простати може метастазувати у регіонарні лімфатичні вузли, до яких належать лімфатичні вузли малого таза, розташовані нижче від біфуркації загальних клубових артерій.
Класифікація раків простати
(код МКХ – О С61)за системоюTNM(5-е видання, 1997 рік).
Класифікація стосується лише аденокарцином. Перехідно-клітинна карцинома простати класифікується в розділі пухлин сечовидільного каналу. Необхідно мати гістологічне підтвердження діагнозу. Категорія Nне залежить від локалізації регіонарних метастазів.
Tnm Клінічна класифікація
Т—Первинна пухлина
Тx — недостатньо даних для оцінки первинної пухлини
Т1 — клінічно безсимптомна пухлина, яка не пальпується і не візуалізується
інструментальними методами
Т1a — пухлину виявлено випадково при гістологічному досліджені;
вона займає не більше 5% резектованої тканини
Т1b — пухлину виявлено випадково при гістологічному досліджені;
вона займає 5% резектованої тканини
Т1c — пухлину виявлено при пункційній біопсії (наприклад, з причини
підвищеного рівня PSA – простатоспецифічного антигену)
Т2 — пухлина обмежена простатою
Т2a — пухлина уражає одну частку
Т2b — пухлина уражає обидві частки
Т3 — пухлина поширюється за межі капсули простати
Т3a — екстракапсулярне поширення (з одного боку або двобічне)
Т3b — пухлина поширюється на сім’яні пухирці
Т4 — пухлина нерухома або поширюється на суміжні структури, інші, ніжсім’яні пухирці: шийку сечового міхура, зовнішній сфінктер, пряму кишку, піднімаючий м’яз і/ або стінку таза
Примітка: 1. Пухлина, виявлена в одній або обох частках пункційною біопсією,
але непальпабельна і невидима для методів візуалізації, класифікується як Т1с
2. Інвазія у верхівку простати або в капсулу простати (але не за її межі),
класифікується не як Т3, а як Т2
N — Регіонарні лімфатичні вузли.
Nx— недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів
N0— немає ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів
N1— наявні метастази в регіонарних лімфатичних вузлах
М — Віддалені метастази
Мx — недостатньо даних для визначення віддалених метастазів
М0 —віддалені метастази не визначаються
М1— наявні віддалені метастази
М1a— нерегіонарний лімфатичний вузол(и)
М1b— кістка(и)
М1c— інша структура(и)