- •Зменшиться на 60 мВ
- •Нернста
- •До електродів і роду
- •Окисно-відновних
- •До електродів і роду
- •До електродів іі роду
- •Окисно-відновних
- •Позитивний
- •Негативний
- •Негативний
- •Електродний
- •Електродний
- •1 Моль/л
- •Нернста
- •Це стрибок потенціалу на межі метал – розчин електроліту
- •Двох розчинів електроліту різ-ної концентрації
- •Різної швидкості йонів елект-роліту
- •Зменшиться на 0,118в
- •Вестона
- •Компенсації
- •Різницею стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.
- •Окисно-відновних
- •Окисно-відновних
- •Зменшиться в 16 разів
- •Диспергація
- •Спектрофотометрія
- •Розсіюється у виді світного конуса
- •Суспензією
- •Ультрамикрогетерогенних
- •Відбиття світла
- •Розсіювання світла (опалес-ценція)
- •Хімічною конденсацією
- •Емульсії
- •Не поглинають світло
- •Сінерезісу
- •Діалізі та ультрафільтрації
- •Зросла у 16 разів
- •Суспензії
- •Суспензією
- •Електродіаліз
- •Ультрафільтрації
- •Тепловим рухом частинок дисперсійного середовища
- •Низька, непостійна
- •Розсіювання світла
- •Оптична мікроскопія, коло-риметрія
- •Колоїдних систем
- •Міжфазною взаємодією
- •Хімічної конденсації, реакція гідролізу
- •Нейтральному
- •Низька концентрація розчи-нів, надлишок одного з реак-тантів
- •Входять до складу нерозчин-ного агрегату або утворюють ізоморфну з ним структуру
- •Заміна розчинника
- •Один із продуктів реакції має бути нерозчинний
- •Солюбілізація
- •Висококонцентровані емуль-сії
- •Великої різниці показників заломлення
- •Кінетичних властивостей
- •Природи емульгатора
- •Відсутність подвійного елек-тричного шару, заряд випад-ковий
- •Захисним числом
- •Коагуляцією
- •Електрофорез
- •Електрофорезу
- •Найбільший електрокінетич-ний потенціал
- •Ф.Рейсс
- •Взаємна коагуляція.
- •Коагуляція
- •Утворення на поверхні коло-їдних частинок молекуляр-них адсорбційних шарів
- •Об’ єм розчинника
- •Сумарний позитивний
- •Поліхлорвініл, лавсан, полі-стирол
- •Карболанцюгові, гетерола-нцюгові, елементоорганічні
- •Реакція сполучення моле-кул мономерів в макромо-лекули з виділенням низь-комолекулярних речовин
- •Хімічних перетворень
- •Макромолекули
- •Білки, здатні до дисоціації у водних розчинах
- •В’ язкотекучий, високоелас-тичний, склоподібний
- •Наявністю в молекулах желатини гідрофільних груп
- •Дифузія молекул розчинни-ка у проміжки між макро-молекулами вмр
- •Необмежене
- •Збільшиться
- •Гомогенні структуровані розчини полімерів, які втратили свою текучість
- •Поступова самочинна зміна в’ язкості розчинів вмр при стоянні
- •Віскозиметрія
-
Хімічної конденсації, реакція гідролізу
-
фізичної конденсації
-
До розчину, що містить йони Na+, Mg2+, Ba2+, Cl– , NO3– , додали роз-
чин KOH. Золь якої речовини може утворитися?
А. Mg(OH)2
-
KNO3
-
BaCl2
-
BaCl(OH)
-
Ba(OH)2
-
В якому середовищі треба прово-дити відновлення KMnO4, щоб отримати золь MnO2 ?
А. сильнокислому
-
лужному
-
Нейтральному
-
кислому
-
в будь-якому
-
Використавши реакцію гідролізу, можна отримати золь
71
А. BaSO4
-
KOH
-
Ni(OH)2
-
Ba(OH)2
-
H2SO4
-
Які умови треба створити, щоб отримати колоїдний розчин мето-дом хімічної конденсації?
А. висока концентрація розчи-нів, надлишок одного з реак-тантів
-
висока концентрація розчи-нів, нагрівання
-
низька концентрація розчи-нів, еквіваленті кількості реактантів
-
Низька концентрація розчи-нів, надлишок одного з реак-тантів
-
низька концентрація розчи-нів, нагрівання
-
Потенціалвизначальними можуть бути йони, які:
А. йони з найбільшим зарядом
-
йони, рухливість яких у роз-чині є найбільшою
-
Входять до складу нерозчин-ного агрегату або утворюють ізоморфну з ним структуру
-
будь-які йони, наявні у роз-чині
-
тільки комплексні йони
-
Додавання якої речовини до роз-
чину Pb(NO3)2 може призвести до утворення золю?
А. Pb(CH3COO)2
-
BaSO4
-
HNO3
-
KI
-
KNO3
-
Колоїдні розчини використову-ються як лікарські форми. Вка-жіть структурну одиницю колоїд-ного розчину.
-
йон
-
молекула
-
вільний радикал
-
У фармацевтичній практиці ши-роко використовують виготов-лення лікарських форм у вигляді колоїдно-дисперсних систем. До методів фізичної конденсації на-лежить:
А. гідроліз
-
Заміна розчинника
-
подвійний обмін
-
окиснення
-
відновлення
-
Яка вимога є необхідною для реакції, щоб її можна було вико-ристати для одержання золю? А. гомогенність
-
Один із продуктів реакції має бути нерозчинний
-
висока швидкість (мала Еакт.)
-
екзотермічність
-
одним із продуктів реакції має бути газ
-
Який з електролітів є стабілізато-ром золю берлінської блакиті з негативно зарядженими гранула-ми:
А. FeCl3
|
B. KCl |
|
C. Fe3[Fe(CN)6] |
|
D. будь-який інший електроліт |
|
E. K4[Fe(CN)6] |
7.73. |
золь сірки утворюється при взає- |
|
модії Na2S2O3 з: |
|
А. HCl |
|
B. NH3 |
|
C. I2 |
|
D. KCl |
|
E. H2O |
7.74. |
Явище переміщення дисперсної |
|
фази аерозолю у напрямку зни- |
|
ження температури називається: |
|
А. термоліз |
А. атом
B. міцела
72
B. термофорез
C. електрофорез
-
термопреципітація
-
фотофорез
-
Для яких систем характерна се-диментація?
А. розчинів електролітів
-
золів
-
розчинів неелектролітів
-
суспензій
-
розчинів ВМР
-
Емульсії для парентерального застосування є:
А. справжніми (молекулярни-ми) розчинами
-
розчинами високомолеку-лярних речовин
-
колоїдними розчинами
-
грубодисперсними система-ми
-
мікрогетерогенними систе-мами
-
Солюбілізація можлива, якщо: А. довжина С-ланцюга ПАР
забезпечує її достатню пове-рхневу активність
-
концентрація ПАР у розчині не менша від ККМ
-
забезпечено потрібний сту-пінь дисперсності ПАР
-
забезпечено оптимальну температуру процесу
-
концентрація ПАР у розчині менша від ККМ
-
При змішуванні яких двох рідин може утворитися емульсія?
А. етанол та діетиловий ефір
-
вода і толуол
-
олія і гексан
-
гліцерин і вода
-
вода і етанол
-
Яка з наведених речовин при роз-чиненні у воді здатна утворити міцели?
А. С2Н5ОН
-
(CH3)3N
-
КОН
-
Н3РО4
-
С17Н35СООК
-
Міцелоутворення у розчинах по-верхнево активних речовин акти-вно відбувається, якщо:
А. ПАР добре розчиняється в даному розчиннику
-
ПАР перед розчиненням була подрібнена для забез-печення частинкам якомога меншого розміру
-
довжина С-ланцюга ПАР забезпечує достатню повер-хневу активність
-
концентрація ПАР менша від ККМ
-
концентрація ПАР не менша від ККМ
-
Явище переходу в колоїдний стан нерозчинних у звичайних умовах речовин за наявності у розчині ПАР називається:
А. конденсація
-
колоїдний захист
-
пептизація