11. Пальпація молочних залоз.

1)обстеження в положенні стоячи

Пальпація проводиться подушечками, а не кінчиками пальців, чотирма або трьома зімкнутими пальцями, круговими рухами. Великий палець в пальпації участі не бере.

Спочатку проводиться так зване поверхневе промацування, коли подушечки пальців не проникають у товщу залози, що дає можливість виявити невеликі утворення, розташовані безпосередньо під шкірою. Потім проводиться глибоке промацування, коли подушечки пальців послідовно досягають ребер. Пальпацію слід проводити від ключиці до нижнього краю ребер і від грудини до пахвової лінії, включаючи пахвову область, де можливе виявлення збільшених лімфовузлів.

2)пальпація в положенні лежачи

Це найбільш важлива частина самоперевірки, тому що тільки так можна добре обстежити всі тканини.

Пальпації проводять, лежачи на порівняно твердій, пласкій поверхні; можна підкласти під обстежувану залозу валик або жорстку подушку, руку витягнути уздовж тулуба або завести за голову.

Пропонується два методи пальпації:

1. Метод квадратів, коли вся поверхня передньої грудної стінки від ключиці до реберного краю і молочна залоза умовно діляться на невеликі квадрати. Обстеження проводиться послідовно в кожному квадраті зверху вниз, ніби сходами. (Мал.5)

2. Метод спіралі, коли обстеження молочної залози проводиться по спіралі у вигляді концентричних кіл, починаючи від пахви і до соска.

Подушечки пальців роблять кругові рухи, рухаючись в напрямку соска.

12. Пальпація щпз

Існує 3 найбільш поширені способи пальпації щитовидної залози. При першому способі пальпації лікар, що знаходиться попереду від хворого, глибоко заводить зігнуті II-V пальці обох рук за задні краї грудино-ключично-сосковидних м'язів, а великі пальці розташовує в ділянці щитовидних хрящів досередини від передніх країв грудино-ключично-сосковидних м'язів. Під час пальпації хворого просять зробити ковток, у результаті якого щитовидна залоза переміщається разом з гортанню догори й рухається під пальцями лікаря. Перешийок щитовидної залози пальпують на передній поверхні шиї за допомогою ковзних рухів пальців у вертикальному напрямку.

При другому способі пальпації лікар розташовується праворуч і дещо попереду від хворого. Для більшого розслаблення м'язів шиї хворий злегка нахиляє голову вперед. Лівою рукою лікар фіксує шию хворого, обхопивши її ззаду. Пальпація щитовидної залози виконується пальцями правої руки, причому пальпація правої частки здійснюється великим пальцем, а пальпація лівої частки - складеними разом іншими пальцями.

При третьому способі пальпації щитовидної залози лікар стає позаду хворого. Великі пальці рук розташовують на задній поверхні шиї, а кінчики других і третіх пальців обох рук встановлюють на ділянку щитовидних хрящів по серединній лінії шиї. Вони повинні розташовуватися на ширину пальця (2 см.) вище вирізки грудини й на 1,5 см. досередини від медіального краю грудино-ключично-сосковидного м'яза. Долоні лікаря розташовуються при цьому способі пальпації на бічних поверхнях шиї. Пропальпувавши щитовидну залозу одним із зазначених способів, визначають її розміри, поверхню, консистенцію, наявність вузлів, рухливість при ковтанні, болючість.

Можливий варіант, коли хворий лежить на спині на невеликому валику під лопатками. При цьому промацуються всі відділи щитовидної залози (обидві частки, перешийок) і зони реґіонарного метастазування.