- •1. Ключові поняття м та їх сутність.
- •2,Види знижок в сучасній системі ціноутворення.
- •3. Сутність м як філософії бізнесу.
- •4. Цілі політики розподілу.
- •6. Фукції каналів розподілу.
- •7.Елементи комплексу м.
- •8. Види торгових посередників.
- •9. Еволюція концепцій м.
- •10. Складові процесу товароруху.
- •11. Види м.
- •12. Цілі та засоби комунікаційної політики.
- •13.(17) Фактори макросередовища в м.
- •14. Методи визначення бюджету просування.
- •15. Фактори мікросередовища в м.
- •16. (18) Реклама в системі м.
- •17. (Див. Пит.13)
- •18. (16)
- •19. Показники кон'юнктури ринку.
- •20. Розробка рекламних звернень.
- •21.М-ві дослідження конкурентів
- •23.М-ві дослідження посередників та постачальників.
- •24.Вибір носіїв реклами.
- •25Елементи вивчення внутрішнього середовища підприємства.
- •26.Просування товарів: стимулювання збуту
- •27Процесс м-х досліджень
- •28. Персональний продаж та його особливості.
- •29Методи м-х досліджень.
- •30)Суть та значення паблік релейшнз.
- •31. Систематизація Мової інформації
- •32. Суть та особливості прямого м.
- •33.Методи аналізу Мової інформації.
- •34.Синтетичні засоби м-х комунікацій.
- •35. Фактори сегментування споживчого ринку.
- •36. М-ві організаційні структури.
- •37. Формування Мової стратегії.
- •38. Контроль результатів Мової діяльності.
- •39. М-ві конкурентні стратегії.
- •40. Мовий аудит.
- •41. Цілі та суть Мової стратегії.
- •42. Методи оперативного аналізу.
- •43. Конкурентоспроможність товару та її визначення.
- •44. Сутність та складові swot – аналізу.
- •45. Життєвий цикл товару та його складові.
- •46. Формування системи розподілу в м.
- •47.(49) Політико-правові та соціально-культурні фактори зовнішнього середовища м.
- •48.(50) Види знижок у ціноутворенні для споживчого ринку.
- •51. Цілі цінової політики підприємства
- •52.Концепція м стосунків.
- •53.Види цін.
- •54. Особливості м послуг.
- •55. Складові процесу м-х комунікацій.
- •57. Методи ціноутворення
- •58. Форми вираження ідеї рекламного звернення.
- •59. Інтегровані м-ві комунікацій на місці продажу.
- •60. Види цін залежно від особливостей контракту купівлі-продажу
- •61. Формування ціни за базисними уМ-овами поставки.
1. Ключові поняття м та їх сутність.
М – процес створення й реалізації товарів з метою задоволення потреб споживачів. М як філософія підприємницької діяльності оперує низкою понять:
Нестаток – відчуття людиною браку чогось; нестаток немає предметної форми. Наприклад, відчуття людиною почуття голоду, спраги, холоду тощо.
Потреба – це нестаток, який має предметну форму й залежить від культурного рівня людини. У двох різних людей однаковий нестаток може матеріалізуватися в різні потреби. Згідно з ієрархією потреб Маслоу товар може задовольняти різні потреби. Так, для однієї людини автомобіль задовольняє первинну потребу (потребу в безпеці, захищеності), а для іншої людини він задовольняє вторинну потребу (потребу поваги, самореалізації). Завдання ж виробника зрозуміти, яку потребу намагається задовольнити споживач його товаром. Саме тоді можливо буде надати товарові таких рис і властивостей, які спроможні задовольнити певну потребу споживача.
Попит – це потреба, підтверджена матеріально. І саме споживач, який становить платоспроможний попит, може розглядатися виробником як потенційний покупець. З огляду на те, який стан і рівень попиту існує на певний товар, можна визначити відповідну мету М та визначити відповідний вид М (табл. 1.1).
Стан попиту |
Мета М |
Вид М |
Інструменти М |
Від’ємний |
Формування попиту шляхом подолання негативного ставлення до товару |
Конверсійний М |
Взаємини з громадськістю, пропаганда, робота з товаром |
Відсутній |
Стимулювання попиту |
Стимулюючий М |
Інформативна реклама, семплінг, акції стимулювання збуту, PR |
Потенційний |
Розвиток товару; |
Розвиваючий М, орієнтований на виробництво; |
Удосконалення товару, супутні послуги, поліпшення якості, зниження собівартості; |
|
|
| |
розвиток попиту |
розвиваючий Мг, орієнтований на споживача |
акції стимулювання збуту, реклама, персональний продаж, PR | |
Задоволений |
Утримання попиту |
Підтримуючий М |
Нагадувальна, підтримувальна реклама, акції |
Хиткий |
Збалансування попиту |
СинхроМ |
Знижки цін та стимулювання попиту в період падіння обсягів продажу |
Знижений |
Відновлення попиту |
РеМ |
Активізація просування, коригування цін, оновлення продукції |
Надмірний |
Зниження попиту |
ДеМ |
Зниження ціни |
Шкідливий |
Ліквідація або обмеж. попиту |
Протидіючий М |
Соціальна реклама |
Товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу.
Обмін – акт отримання будь-чого бажаного за будь-що інше.
2,Види знижок в сучасній системі ціноутворення.
У практиці встановлення цін найбільшого поширення набули такі види цінових знижок: за кількість придбаної продукції, за швидкість платежів, сезонні, дилерські, знижки за комплексну закупку товарів, товарообмінний залік та ін.
Знижка за кількість придбаної продукції — це зменшення ціни для покупця, який купує партію товару, розмір якої перевищує певну величину. Така знижка, як правило, встановлюється у відсотках зменшення номінальної (прейскурантної) ціни або в натуральних одиницях товару, який може бути наданий безкоштовно. Надання кількісної знижки пояснюється тим, що продаж товарів великими партіями веде до зменшення реалізаційних витрат, які пов’язані з організацією продажу, транспортуванням продукції та її зберіганням. Тому величина цих знижок має не перевищувати суми економії витрат продавця, яка викликана реалізацією товару значними партіями.
Кумулятивні знижки найбільшого поширення набули при реалізації продуктів харчування короткого терміну зберігання, деяких дорогих споживчих товарів, а також машин та устаткування, що рідко купуються у значній кількості.
Поряд з кількісними знижками в ринкових уМ-овах широко використовуються знижки за швидкість платежів. Вони надаються покупцю, який оперативно сплачує рахунки, тобто раніш встановленого угодою кінцевого терміну. Знижка за швидкість платежів складається з трьох елементів: розміру самої знижки, періоду її дії та кінцевого терміну сплати вартості придбаного товару, якщо покупець не використав надану можливість в отриманні знижки. У країнах з ринковою економікою типовим прикладом у контрактах на поставку товарів є уМ-ова «2/10 нетто 30». Це означає, що платежі мають бути проведені протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Але покупцю буде надана знижка в розмірі 2 %, якщо він розрахується за продукцію протягом перших 10 днів.
Таким чином, застосування знижок за швидкість платежів прискорює надходження коштів за реалізовану продукцію та скорочує витрати продавця, які пов’язані зі стягненням дебіторської заборгованості.
Сезонні знижки встановлюються для споживачів, які купують товари в міжсезоння. Такі знижки стимулюють попит на позасезонні товари, що дає змогу продавцю підтримувати стабільний рівень їхнього виробництва та продажу протягом року. Величина сезонної знижки визначається витратами продавця та покупця на зберігання відповідно виробленої та завчасно придбаної продукції до початку сезону її реалізації. Тому величина наданої виробником сезонної знижки не може перевищувати суму витрат від зберігання товару на своєму складі. Водночас така знижка має забезпечувати покупцю більшу економію, ніж витрати на зберігання товару до початку зростання сезонного попиту на нього. При цьому сезонна знижка може бути диференційована за часом. Чим раніш до настання сезону починається продаж товару, тим на більшому рівні має бути встановлена знижка.
Дилерські знижки надаються виробниками своїм постійним представникам або посередникам за виконання операцій з реалізації продукції споживачам. Найчастіше такі знижки застосовують при реалізації автомобілів, тракторів та нестандартного обладнання. Так, у країнах з ринковою економікою дилерські знижки на автомобілі коливаються залежно від марки машини і становлять у середньому 15-20 % роздрібної ціни.
Особливим видом цінових знижок є товарообмінний залік, тобто зменшення ціни нового товару для покупця за умови здавання ним раніш придбаної і вже застарілої моделі даної фірми. Деякі підприємства з метою збільшення обсягів продажу своєї продукції встановлюють на аналогічні вироби конкуруючих фірм більші знижки, ніж на товари власного виробництва. Товарообмінний залік набув найбільшого поширення в торгівлі автомобілями, телевізорами та іншими виробами довгострокового використання.