- •ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ
- •Показання до спірографії
- •Протипоказання
- •Інші методи
- •Абсцесоскопія
- •Показання
- •Нозокоміальна пневмонія: практичні рекомендації з діагностики, лікування і профілактики.
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Діагностика
- •Класифікація
- •Оцінка ефективності терапії
- •САРКОЇДОЗ.
- •Клінічна класифікація:
- •Зразки формулювання діагнозу
- •БРОНХІАЛЬНА АСТМА (БА). ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, КЛАСИФІКАЦІЯ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ.
- •хронічнЕ легеневЕ серцЕ (ХЛС)
- •Легеневий стовбур
- •Фактори ризику тромбоемболії легеневої артерії
- •Похилий і старечий вік хворого.
- •Захворювання серця, особливо з застійною недостатністю кровообігу і порушенням ритму серця, інфаркт міокарда.
- •Неврологічні (і будь які інші) захворювання з тривалою імобілізацією хворого.
- •Наявність флеботромбозу, особливо на фоні варикозного розширення вен кінцівок.
- •Клінічна картина тромбоемболії легеневої артерії
- •Синдром гострої дихальної недостатності.
- •Серцево-судинні синдроми.
- •А. Синдром гострої судинної недостатності (гіпотонія, циркуляторний шок)
- •В. Набряк легень розвивається рідко.
- •Г. Аритмії: екстрасистолія (частіше суправентрикулярна), рідше мерехтіння та тріпотіння передсердь, передсердна тахікардія.
- •Д. Гостра коронарна недостатність.
- •Класифікація пневмотораксу
- •Штучний
- •Причини розвитку пневмотораксу
- •1. Пошкодження грудної клітки і тканини легень, особливо часто при проникаючих вогнепальних (кульових, скалкових) пораненнях грудей.
- •2. Операції на органах грудної порожнини, що пов’язані з розтином грудної порожнини.
- •Лікування
- •1. Повний спокій.
- •2. З метою купірування болю і задишки:
- •3. Для пригнічування кашлю:
- •5. При серцевій недостатності:
- •серцеві глікозиди (0,5 мл 0,05% розчину строфантину або 1 мл 0,06% розчину корглікону на 20 мл фізіологічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно).
- •6. При артеріальній гіпотонії – адреноміметики.
- •7. В подальшому – призначення антибіотиків, нестероїдних протизапальних засобів.
Лікування
1.Повний спокій.
2.З метою купірування болю і задишки:
наркотичні анальгетики (1-2 мл 2% розчину промедолу або 1 мл 1% розчину морфіну внутрішньовенно в 10-20 мл 40% розчину глюкози або ізотонічного розчину натрію хлориду. Для потенціювання їхнього ефекту застосовують антигістамінні препарати (1-2 мл 2,5% розчину піпольфену або 1 мл 1% розчину дімедролу чи 1-2 мл 2% розчину супрастину) і анальгетики (2 мл 50% розчину анальгіну) внутрішньом’язово.
3. Для пригнічування кашлю:
кодеїн (0,0015 г 2-3 рази на день) або діонін (0,01 г) 4. Термінова декомпресія легені:
одноразове відкачування повітря з плевральної порожнини (при закритому пневмотораксі); дренування плевральної порожнини за допомогою тонкої гумової трубки довжиною біля 1 м: внутрішній кінець трубки проводять крізь троакар у плевральну порожнину, а зовнішній занурюють в антисептичний розчин (ріванолу, фурациліну).
5. При серцевій недостатності:
серцеві глікозиди (0,5 мл 0,05% розчину строфантину або 1 мл 0,06% розчину корглікону на 20 мл фізіологічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно).
6.При артеріальній гіпотонії – адреноміметики.
7.В подальшому – призначення антибіотиків, нестероїдних протизапальних засобів.
Кровохаркання – це виділення при кашлі невеликої кількості крові (до 4 мл). Етіологія кровохаркання і легеневої кровотечі, перш за все пов’язана з різними формами
145
туберкульозу легень, з бронхоектазами, абсцесом і гангреною легень, раком легень, невеликої кількості крові (до 4 мл). Легенева кровотеча – це виділення при кашлі чистої крові, більше 5 мл.
пневмонією, пневмосклерозом, інфарктом легень. До частих причин відносяться мітральні вади серця і лівошлуночкова недостатність серця. Легеневі кровотечі - ведучий симптом при синдромі Гудпасчера, вроджених і набутих артеріовенозних аневризмах легень. Легеневі кровотечі можливі і при пневмоніях, грипі, системних захворюваннях (саркоїдоз, СЧВ, васкуліти), геморагічних діатезах. Джерелом легеневої кровотечі, в основному, є пошкодження цілісності судин легень; також має значення і порушення процесів зсідання крові і фібринолізу.
При легеневій кровотечі кров виділяється з кашльовими поштовхами яскраво-червоного кольору, з шумовинням, солоного присмаку. Кровотеча може супроводжуватись болем в боці, відчуттям тепла в грудях. Над місцями ураження в легенях можуть вислуховуватись дрібнопухирцеві хрипи або булькання в грудях. При огляді: хворі бліді, на обличчі – вираз страху, пульс частий, слабкий, холодний піт на чолі. Легеневі кровотечі необхідно диференціювати з шлунковими, стравохідними, носовими.
Основним методом діагностики захворювань, які супроводжуються кровохарканням і легеневою кровотечею, є бронхоскопія. Можна також використовувати томографію, селективну ангіографію, при інфаркті легень обов’язкова ЕКГ, УЗД.
Лікування
Хворому забезпечується повний спокій. При деструктивних процесах в легенях і при аневризмах судин радикальним методом лікування є термінове хірургічне втручання на фоні специфічної гемостатичної терапії. Застосовують гемостатичні препарати крові (антигемофільну
146
плазму, антигемофільний глобулін, фібриноген). Проводять переливання плазми, поліглюкіна, гідралізатів білка. Вливають в/в хлорид кальція, хлорид натрія (10 – 20 мл 10% розчину), вікасол, аскорбінову кислоту.
147