- •Міністерство освти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема 23: Патофізіологія системи крові. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою.
- •1. Яке порушення загального об’єму крові спостерігається в початковій фазі гострої крововтрати?
- •Самостійна робота студентів
- •3 Х Hb г/л
- •Перевірка кінцевого рівня знань.
- •3.Яке порушення загального об’єму крові слід очікувати в разі шоку, коли кров депонується у розширених судини черевної порожнини?
- •4.Хворий, що потрапив у дтп втратив значну кількість крові. У клініці йому було перелито 1000 мл 0,9%NaCl та еритроцитарної маси -500мл.
- •5.В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., чд - 22 за хв., ат - 100/60 мм.Рт.Ст. Гематокрит 38%.
- •14. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х1012/л, Нв–60г/л, шзе -12 мм/год.
- •Тема 24: Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу.
- •Самостійна робота
- •Перевірка кінцевого рівня знань
- •2. У хворого еритроцитів – 1,61012/л, гемоглобіну–70 г/л. В мазку крові – анізоцитоз, пойкілоцитоз, мегалоцити, ретикулоцитів немає, полісегментація нейтрофілів, лейкопенія.
- •3. Гемоглобін – 90г/л, еритроцити – 2,9×1012/л. В мазку крові: ретикулоцити – 130%0. В крові збільшений вміст непрямого білірубіну.
- •9.У хворого на малярію під час лікування примахіном розпочався гемоліз еритроцитів. При обстеженні в еритроцитах виявлено недостатність ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
- •10.Еритроцити – 2,9х1012/л, Нb - 88г/л, ретикулоцити - 0,5%. У мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові - 80мкмоль/л.
- •11. Хворий приймав анальгін у зв'язку з появою зубного болю. Через дві доби з'явилася темна сеча, іктеричність склер, слабкість.
- •12.У хворого, який приїхав з Тунісу, під час обстеження виявлено ознаки β-таласемії.
- •13. У хворого час від часу істотно знижується вміст гемоглобіну і еритроцитів в крові. З анамнезу з'ясовано, що ці напади завжди виникають після вживання кінських бобів.
- •15.Еритроцити – 3,0*1012/л; Hb – 90г/л; ретикулоцити – 0,5%. В мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові – 80мкмоль/л. Для якої патології це характерно?
- •Тема 25: патологія білої крові. (лейкоцитози. Лейкопенії.)
- •Самостійна робота
- •Перевірка кінцевого рівня знань
- •2. Із анамнезу відомо, що у хворого аскаридоз. В крові – лейкоцитоз (15,0х109/л).
- •3. Тривалий прийом цитостатиків викликав у хворого появу некротичної ангіни.
- •7. Назвати характерні зміни лейкоцитів при аскаридозі і гострому гнійному апендициті.
- •8. В лейкоцитарній формулі наступні зміни: мієлоцити – 4%, метамієлоцити – 16%, паличкоядерні нейтрофіли – 28%, сегментоядерні нейтрофіли – 36%, лімфоцити – 8%, моноцити – 8%.
- •9. Чоловік 26-ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок автомобільної аварії. В крові: лейк.-3,2 х 109/л.
- •11.Після вживання меду у підлітка з'явились висипання на шкірі і лейкоцитоз.
- •Тема 26 : патологія білої крові. (лейкози. Лейкемоїдні реакції)
- •Самостійна робота
- •Перевірка кінцевого рівня знань
- •Тема 27: порушення системи гемостазу.
- •Самостійна робота студентів
- •Тести з бази даних «крок-1» - 2011р.
- •2. У хворого на цироз печінки з’явилися ознаки геморагічного синдрому.
- •3. У хворого на механічну жовтяницю з’явилися на шкірі петехії (точкові крововиливи).
- •4. Як відомо, скарлатину супроводжують висипання.
- •5. З анамнезу хворого, який звернувся зі скаргами на поширені точкові крововиливи, стало відомо, що йому було проведено декілька переливань цільної крові.
- •7. Хворий страждає на хронічний лімфолейкоз. Під час обстеження: еритроцити- 2,7х1012 /л, гемоглобін – 60 г/л, лейкоцити – 23х109/л, тромбоцити -60х109/л.
- •8. На гемофілію а хворіє хлопчик 5 років. Батьки хворого здорові.
- •12. Хворого на синдром тривалого розчавлювання з клінічною картиною гострої ниркової недостатності (анурія, азотемія, інтоксикація) госпіталізовано у відділення реанімації.
- •13.Після імплантації пацієнту штучного клапана серця у нього з’явилася схильність до кровотеч. Кількість тромбоцитів 100х109/л.
- •14.У хворого опікова хвороба ускладнилася двз-синдромом.
- •Тема23: патологія крові: Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою______________________________________________ 3
15.Еритроцити – 3,0*1012/л; Hb – 90г/л; ретикулоцити – 0,5%. В мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові – 80мкмоль/л. Для якої патології це характерно?
1.Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?
Підрахуйте колірний показник.
Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.
Вкажіть механізми розвитку такої анемії.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 25: патологія білої крові. (лейкоцитози. Лейкопенії.)
Актуальність теми.
Патологічні процеси в організмі не бувають строго ізольованими і на них реагує система крові в цілому. Патологічні зміни лейкоцитів бувають кількісні та якісні. Ці зміни можуть бути результатом первинного ураження різноманітними факторами зовнішнього середовища клітин лейкоцитарного ряду в кровотворній тканині, кровоносному руслі. Вторинні зміни лейкоцитів виникають як відповідна, часто захисна реакція організму на патологічні процеси. Знання загальних закономірностей розвитку порушень в системі лейкоцитів необхідні для успішної діагностики та лікування багатьох захворювань.
Загальна мета заняття. Вивчити причини та механізми розвитку лейкоцитозів та лейкопеній. Вивчити якісні зміни лейкоцитів при різних патологічних захворюваннях.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
Виділити основні причини виникнення різних видів лейкоцитозів та лейкопеній.
Пояснити механізми розвитку різних видів лейкоцитозів та лейкопеній.
Моделювати лейкоцитози та лейкопенії.
Підрахувати кількість лейкоцитів та пояснити її зміни.
Визначити якісні зміни лейкоцитів.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:
Загальна кількість лейкоцитів, відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів. (кафедра фізіології)
Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)
Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів. (кафедра гістології)
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:
Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269.
Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.
Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор.145-160.
Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.
Дайте визначення лейкоцитозу.
Назвіть види лейкоцитозів залежно від причин розвитку.
Що таке абсолютний лейкоцитоз?
Що таке відносний лейкоцитоз?
Назвіть види лейкоцитозів за механізмом розвитку.
Назвіть види лейкоцитозів за клітинним складом.
Відмінності фізіологічного лейкоцитозу від патологічного.
Наведіть приклади фізіологічних лейкоцитозів.
Для якої патології є характерним нейтрофільний лейкоцитоз?
Для якої патології є характерним еозинофільний лейкоцитоз?
Для якої патології є характерним базофільний лейкоцитоз?
Для якої патології є характерним лімфоцитоз?
Для якої патології є характерним моноцитоз?
Дайте визначення лейкопенії.
Назвіть види лейкопеній за механізмом розвитку.
Назвіть види лейкопеній за клітинним складом.
Дайте визначення агранулоцитозу.
Назвіть види агранулоцитозу за патогенезом.
Що таке лейкоцитарна формула?
Що таке зсув лейкоцитарної формули?
При яких станах виникає ядерний зсув вліво?
При яких станах виникає ядерний зсув вправо?
Назвіть види ядерного зсуву вліво.
Наведіть приклади дегенеративних змін лейкоцитів.
Еталони відповідей:
1. Це збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові вище 9х109/л.
2. Фізіологічний та патологічний.
3. Характеризується збільшенням абсолютної кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові.
4. Характеризується збільшенням окремих форм лейкоцитів у порівнянні з іншими.
5. А) Внаслідок посиленого лейкопоезу (реактивний, пухлинного походження)
Б) Внаслідок посиленого виходу лейкоцитів з кісткового мозку
В) Перерозподільний
6. А) Нейтрофільний Б) Еозинофільний
В) Базофільний Г) Лімфоцитоз Д) Моноцитоз
7. Відносний лейкоцитоз є короткочасним і не супроводжується змінами лейкоцитарної формули.
8. А) Аліментарний Б) Міогенний В) Емоційний Г) Статичний
Д) Лейкоцитоз вагітних Е) Лейкоцитоз новонароджених
9. А) Гнійне запалення Б) Асептичне запалення В) Хронічний мієлолейкоз
10. А) Алергічні реакції Б) Гельмінтози В) Хронічний мієлолейкоз
11. А) Аутоалергія Б) Хронічний мієлолейкоз В) Гемофілія
12. А) Гострі інфекційні захворювання (коклюш, вірусний гепатит)
Б) Деякі хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз)
В) Хронічний лімфолейкоз
13. А) Хронічні специфічні інфекції (туберкульоз, бруцельоз)
Б) Інфекційний мононуклеоз
В) Інфекції, викликані рикетсіями та найпростішими (виспиний тиф, малярія)
14. Це зменшення кількості лейкоцитів в одиниці об'єму крові нижче 4х109/л.
15. Абсолютна та відносна
16. А) Нейтропенія Б) Лімфопенія В) Еозинопенія Г) Моноцитопенія
17. Це клініко-гематологіний синдром, що характеризується зменшенням або відсутністю гранулоцитів в одиниці об’єму крові.
18. А) Мієлотоксичний Б) Імунний
19. Це відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів.
20. Це порушення співвідношення між різними формами нейтрофілів.
21. А) При гнійно-запальних захворюваннях
Б) Хронічному мієлолейкозі
22. А) При В12-дефіцитній анемії Б) При фолієво-дефіцитній анемії
В) При дії іонізуючого випромінювання
23. А) Регенеративний Б) Гіперрегенеративний
В) Дегенеративний Г) Регенеративно-дегенеративний
24. А) Анізоцитоз
Б) Наявність токсогенної зернистості
В) Відсутність фізіологічної зернистості
Г) Пікноз ядра
Д) Гіпер- або гіпосегментація ядра
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
П Особливості білої крові у дітей («перехрести»).
Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу.
Поняття про зсув лейкоцитарної формули, види. Значення зсувів лейкоцитарної формули для організму дитини.
Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз. Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди.
П Лейкопенія, принципи класифікації. Причини, механізми розвитку лейкопенії, агранулоцитозу (нейтропенії). Патогенез основних клінічних проявів. Вплив на дитячий організм.
Агранулоцитоз, визначення. Види. Причини. Механізми розвитку.
Набуті та спадкові порушення структури і функції лейкоцитів.
Література:
Основна:
Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид. переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.396-420.
Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 383-392.
О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.264-271.
Додаткова:
Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.
Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.
Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.