6. Вкажіть принципи та основні правила публікації історичних джерел у

сучасній археографії.

Правила публікації архівних документів, археографічні правила — унормований звіт науково обґрунтованих вимог щодо передачі тексту і змісту архівних документів, їх датування та коментування, а також видавничого оформлення.

7. Переписи населення в Російській імперії.

Загальний перепис 28 січня 1897 року був першим та єдиним в історії Російської імперії. Хоча питання про національність не ставилося, перепис фіксував розподіл населення за ознакою рідної мови. Важливо, що незважаючи на офіційну концепцію «триєдиного російського народу» (який нібито складався з «великоросів», «малоросів і «білорусів»), перепис враховував окремо носіїв російської (великоруської) та української (малоросійської) мов. Результати перепису продемонстрували, що носії української мови становлять більшість населення дев’яти губерній імперії.

Отримуємо 75476 жителів, які були уродженцями України.

Перепис констатує превалювання чоловічого населення над жіночим: на 60 770 чоловіків припадало 52 069 жінок.

8. Герб, його поняття, побудова, призначення. Герб —усталений відповідно до законів геральдики відмітний символічний знак (зображення), що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі тощо. Герб зображають на прапорах, хоругвах, монетах, печатках, документах тощо.. Основні його функції - репрезентативна, юридична та пізнавальна. Саме роль герба як розпізнавального знака є ключовою. Класичний герб є тісно пов'язаний з обладунком лицаря і більшість його елементів мають назви, запозичені з лицарського побуту. До них належать щит, шолом, нашоломник або клейнод, намет і девіз. Іншими елементами, не так пов'язаними з лицарським побутом, є корона, щитотримачі та мантія.

9. Завдання та значення палеографії. Палеографія — спеціальна історична дисципліна, яка досліджує зовнішні ознаки (прикмети) рукописних джерел.. Предметом палеографії є вивчення зовнішніх ознак рукописів. Зовнішні ознаки рукописів включають: знаки писемності, почерк, матеріал, на якому пишуть, знаряддя письма, прикраси рукописів, фарби, чорнила, водяні знаки, штемпелі, формат рукописів і т. д. Завдання палеографії: 1. вивчення графіки букв, їх еволюції, особливостей письма; 2. безпомилкове читання текстів; 3. датування, тобто встановлення часу написання джерела; 4. визначення місця написання документа і його автора; 5. встановлення достовірності рукописів і виявлення підробки.

10.Зародження писемності у слов’ян. Виникненню писемності у східних слов’ян сприяло два головних чинники; 1) поява держави; 2)проникнення здавна на східнослов’янські території християнства, яке було тісно пов’язане з використанням писемності для релігійних потреб. Писемність була конче необхідна державі для функціонування її інститутів: укладання договорів, діловодства, написання різних князівських грамот, оподаткування населення тощо. В свою чергу, християнство, основою якого була писана книга, також сприяло поширенню початків писемності. Для проникнення писемності на Русь не останнє значення мали й торговельні зв’язки з різними

країнами Заходу і Сходу, особливо з Візантією. Київські купці під час торгівлі знайомилися з грошовим обігом, початками арифметичних знань, мірами ваги тощо. В ті часи набула розповсюдження іонійська цифрова система, основою якої були літери грецького алфавіту, що з позначками — титлами — мали цифрове значення. Можливо, дехто з купців знав і звукове значення літер. Це могло бути доброю основою для письма “без упорядкування” грецькими літерами. Важливе значення для поширення християнства, отже, й писемності, мала діяльність київської княгині

Ольги, її хрещення, подорож з посольством до Константинополя, урочисті прийоми та вшанування Константином Багрянородним, а по поверненні до Києва побудова церков св. Софії та, можливо, св.Миколая на Аскольдовій могилі.

11.Зародження та розвиток історичної демографії як науки. Історична демографія— це спеціальна історична дисципліна, що вивчає закономірності й характер складу та розвитку народонаселення на різних етапах існування людського суспільства. Спроби визначення чисельності населення робилися вже у стародавні часи, проте методи тогочасних «демографічних досліджень» були дуже примітивними і недосконалими. Необхідність дослідження історичних передумов демографічних змін, що відбулися в Україні, наукового аналізу досвіду вивчення процесу обліку народонаселення спричинили виокремлення історичної демографії із традиційної загальної комплексної демографічної науки. Термін «історична демографія» почав використовуватися в наукових публікаціях з кінця XIX ст., однак поширення набув у 1920-ті роки. Найбільших успіхів історична демографія як «молода» дисципліна досягла в останні десятиліття, коли з.явилась потреба підраховувати кількість жертв під час війн і голодоморів.

12.Зв’язки палеографії з іншими науковими дисциплінами. Палеографія тісно пов’язана з іншими історичними науками. Так для визначення часу і місця виникнення писемного джерела необхідні знання з історії хронології та географії, археології, та особливо тісно пов’язаних з палеографією: археографії, текстології, філігранезнавства, сфрагістики, епіграфіки.

Особливе місце займають знання історії граматики, без якої неможливе правильне розуміння появи і використання окремих слів, термінів, понять. Це ще раз підкреслює, що в основі палеографічного аналізу лежить принцип історизму і знання економічного, соціального та культурного розвитку людства.

13.Історія карбування монет у Київській Русі. У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібників - золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотньому — княжий герб. Златники Володимира були одними з найперших монет київського карбування. Вони діляться на два типи. На аверсі першого типу монет вміщено напис «Владимир, а се его злато». На монетах другого типу інший напис: «Владимир на столе». У центральній частині аверсу зображення князя, зі скіпетром й хрестом. Одночасно із златниками почалося виготовлення срібляників. Срібло у монетах не завжди було чисте, скоріше сплави. Срібляники на відміну від златників, зазнали змін: на реверсі був тризуб, на аверсі напис "Владимиръ на столе, а се его сребро ". Дослідники вважають, що автократне карбування древньоруської монети в кінці X — першій половині XI ст. мало не стільки економічне, скільки політичне значення: ці монети не могли, звичайно, забезпечити (через свою нечисленність) потреби ринку у загальному еквіваленті, а тим більше витіснити з обігу арабську монету, але мали на меті ще раз ствердити владу київського князя як великого державця. Коли ж ця проблема була розв’язана і значення Русі як держави було визнане всіма народами, потреба в такій Демонстрації відпадала, і тому від власного карбування швидко відмовилися

14.Монета як історичне джерело. Яку інформацію можна з неї отримати?

Монета змістовний і складний історичний пам'ятник і першокласне історичне джерело. Вона є звичайно джерелом і письмовим і речовинним одночасно, і тому обсяг інформації, укладеної в ній, великий. Одна і та ж монета при всебічному дослідженні може: а) служити датуючим матеріалом; б) її вага і номінал повідомляють метрологічні відомості; в) матеріал, з якого вона виготовлена, і техніка карбування свідчать про рівень розвитку продуктивних сил суспільства; г) легенда на монеті несе відомості по палеографії, лінгвістиці, має певне історичне значення; д) зображення на монетах служать джерелом для етнографів, археологів, мистецтвознавців; е) деякі явища (псування монет, зміна типу, перечеканка і надчеканки) свідчать про грошові реформи, політичний і економічний нелад і Природно, що при вивченні великої кількості монет, їх розподілу і шляхів поширення можливості дослідника збільшуються. Наприклад, картографування монетних знахідок і аналізи скарбів дозволяють прослідити торгові зв'язки окремих територій в старовини і багато що інше. Вивчення монет, що найбільш легко підбираються в зв'язні серії, нерідко прокладало дорогу для відкриття цілих розділів історії. Нумізматиці багато чим зобов'язана історія древнього світу, особливо історія древнього Рима.

15.Наскільки вірогідними є переписи населення, і від чого це залежить? Класичний перепис населення – метод перепису, у якому дані збираються в процесі особистої бесіди з людиною у неї вдома. Такий метод не надає точної цифри і має декілька нюансів. Наприклад при розрахунках кількості населення країни ,застосовуючи даний спосіб, не враховується кількість мігрантів і переселенців. Плюс неможливо отримати інформацію про населення окупованих територій. Якщо робити перепис населення на основі бази даних, це значно полегшить процес і сприяє отриманню більш точних даних.