47. Типи антонімів

В-дь: Розрізняють чотири групи антонімів: контрарні, комплементарні, контрадикторні

та векторні.

- Контрарні антоніми виражають якісну протиставленість і утворюють градуальні

опозиції.

- Комплементарні антоніми доповнюють один одного до родового і є граничними за

своїм характером.

- Контрадикторні антоніми: один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не

має точної визначеності: молодий - немолодий (середніх літ, літній, старий)

- Векторні антоніми виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей:

в'їжджати - виїжджати

48.Невербальні засоби комунікації та мова жестів.

Немовні фактори:

1.мова глухо-німих(Де сукупність жестів і символів може трактуватися і як первинна і

власне мовна так і вторинна система)

2.мова жестів у деяких народів що не може розглядатися як символічна система

вторинного походження система ,що існує на базі природної мови.

Невербальні засоби мовлення вивчає паралінгвістика. Це досить нова мовознавча

дисципліна, що займається вивченням факторів, які супроводжують мовне спілкування

та які беруть участь у передачі інформації. Коло питань, які обговорюються у межах

паралінгвістики, охоплюють всі види кінесики (від жестів до пантоміми), всі види

фонації (від мовлення до вокального мистецтва) і всі види спілкування за участі так

званого ситуативного тексту. Мова жестів спостерігається у багатьох племен. У

австралійського племені аранда відомо близько 450 різноманітних жестів, які не лише

вказують на конкретні предмети, але й позначають загальні поняття. Мова жестів в

аранда, як і в інших племен, доповнює звукову і застосовується в особливих випадках.

Про роль жестів у виникненні людської мови писали дослідники, що притримувалися

різних теорій походження звукової мови. Так, В. Вундт (1832-1920), прихильник

вигукової теорії, вважав, що спочатку існували дві мови – мова жестів (рухи рук і

обличчя) та мова звуків (рухи язика і губ). За допомогою звуків виражали почуття, за

допомогою жестів – уявлення про предмети. Рукою та мімікою виражали дозвіл і

заборону, наказ і прохання, загрозу та радість. До інших невербальних засобах

комунікації відносять фонацію, кінесику та інші невербальні засоби комунікації.

49. Омонімія

В-дь: Омоніми — це слова, які звучать однаково, але мають різні значення.

Омоніми треба відрізняти від багатозначних слів; у випадку омонімії маємо декілька

різних слів, значення яких між собою не пов‘язані.

Також розрізняють повні й неповні омоніми. Повні омоніми мають абсолютний збіг

форм приїх змінюванні, неповні — збігаються не в усіх формах.

50. Порівняльна характеристика вербального та невербального мовлень

В-дь: Невербальні засоби спілкування — це система немовних знаків, що слугують

засобами для обміну інформацією між людьми.

За допомогою міміки та жестів передається 55% інформації, отже, бажано розвивати

вміння читати невербальні сигнали.

Міміка - це експресивні рухи м'язів обличчя, що виражають психічний стан, почуття,

настрій людини в певний момент часу.

Жести - це виражальні рухи рук, що передають внутрішній стан людини.

За функціональним призначенням і природою вирізняють такі види:

1. Ритмічні жести дублюють інтонацію.

2. Емоційні жести передають найрізноманітніші відтінки почуттів.

3. Вказівні жести виконують функцію виділення якогось предмета серед однорідних.

4. Зображувальними жестами відтворюють предмети, тварин, інших людей.

5. Жести-символи інформують про певні дії, властивості.