- •3.Монізм (матеріалістичний та ідеалістичний), дуалізм і плюралізм як філософські принципи трактування субстанції.
- •5.Філософська система Аристотеля.
- •6.Пробелема пошуку першоначал буття світу і космоцентризм досократичної філософії (Мілетська школа, Ефеська школа, піфагорійці, елеати, атомісти)
- •7.Ідеалістичний досвід заперечення матерії як субстанції
- •8.Патристика (східний і західний варіанти), Августин Аврелій – класик західної патристики
- •9.Поняття істини(об єктивна, абсолютна, відносна, конкретна істина) та проблеми її критеріїв (досвід, мислення, інтуїція, практика)
- •10.Природа і сутність проблеми універсалій, шляхи їх вирішення.
- •11.Місце і роль Фоми Аквінського у систематизації схоластики і розвитку середньовічної філософії.
- •12.Відродження як соціокультурне явище. Формування і розвиток філософії (н.Макіавеллі, т.Мор, т.Кампанелла)
- •13.Філософська система Платона
- •14. Роль світоглядних, духовних та соціально-економічних питань у формуванні філософії Нового часу.
- •15.Ф.Бекон про роль філософської та наукової методології для сучасного і майбутнього розвитку людства.
- •16.Дуалізм методологічних засад філософії р. Декарта.
- •17.Онтологія та епістемологія у європейській філософії Нового часу
- •18.Активно-діяльне розуміння людини в німецькій класичній філософії. Філософські погляди і. Канта.
- •19.Філософські ідеї г.Гегеля та їх актуальність для сучасної філософської думки в Україні.
- •20.Гуманістичний атеїзм л. Фейербаха та його сучасна філософська критика.
- •21.Сучасні інтерпретації філософської сутності основних джерел та складових частин марксизму.
- •22.Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у хх ст.
- •23.Ідейні джерела екзистенціалізму та його різновиди.
- •24.Постпозитивізм та його роль у філософії кінця хх- поч ххІст.
- •25.Герменевтика, її сутність і зміст.
- •26.Сучасні трактування фрейдизму.
- •27.Проблема відчуження в контексті соціальної філософії.
- •28.Творчість, її сутність та характерні риси
- •29.Загальне та особливе в сучасних інтерпретаціяї сенсу історії.
- •30.Інтуїція, її характерні риси та роль у діяльності фахівця-аграрія
- •31.Іманентний трансценденталізм як філософське світорозуміння(на прикладі творчості г.Сковороди)
- •32. Вчення Сократа. Зміст його концепції «етичного раціоналізму».
- •33. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії (і.Гізель, ф.Прокопович, г.Щербацький, г.Кониський).
- •34. Наукова концепція Демокріта.
- •35. Негативна діалектика.
- •36. Категорії «заперечення», «діалектичне заперечення», «заперечення заперечення», «циклічність розвитку», «спіралевидність розвитку».
- •37. Категорії «протилежність», «єдність», «боротьба», «суперечність».
- •38. Типи метафізичних(класичних) онтологій: ідеалізм, матеріалізм, реалізм, пантеїзм, дуалізм, монізм.
- •39. Єдність і взаємопроникнення протилежностей. Класифікація (типологія) суперечностей.
- •40. Категорії «причини і наслідку», їх роль у пізнавальній і практичній діяльності.
- •41. Поняття «закономірності і закону», їх роль у пізнавальній і практичній діяльності.
- •42. Взаємозвꞌязок та взаємовідношення кількісних та якісних змін у світі.
- •43. Сучасна інтерпретація змісту категорій діалектики.
- •44. Категорії діалектики як вузлові пункти пізнання світу.
- •45. Діалектика категорій «сутності» та «явища» в контексті історії розвитку філософської думки.
- •46. Категорії «можливість» і «дійсність», їх світоглядне і методологічне значення.
- •47. Місце філософських категорій у розумвій діяльності людини.
- •48. Свідомість як субстанція і як одна із форм буття.
- •49. Ідеальність свідомості як головна її властивість.
- •50. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини.
- •51. 58. Синергетика як нова стратегія наукового пошуку.
- •52. Місце діалектики в системі філософського знання.
- •54. Еволюція діалектики в історії філософії.
- •55. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.
- •56. Внесок європейської просвіті у формування класичної філософії.
- •57. Гуманізм ренесансного та неренесансного типу в історії української філософії.
- •59. Філософія української діаспори.
- •60. Розвиток філософської думки в сучасній Україні.
- •61. Метафізична і діалектична антропології.
- •62. Суспільство і природа як синергетичні підсистеми об’єктивної реальності.
- •63. Виробничий ресурс як головний чинник економічного розвитку суспільства.
- •64. Проблема періодизації людської історії (натуралістичний, соціологізаторський, формаційний, цивілізаційний підходи).
- •65. Основи філософського аналізу суспільства.
- •66. Природа – умова буття суспільства.
- •67. Концепція суспільного прогресу, регресу, коло обігу, кінця історії та проблема сенсу історії.
- •68. Основні категорії філософії економіки (Виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).
- •69.Натуралізм і антропоцентризм античної філософії, іх сутність і специфічні відмінності.
- •70. Національна психологія (ментальність) та самосвідомість. Поняття етноцентризму.
- •71. Економічний детермінізм марксистської філософїї і сучасність.
- •72. Онтологія та гносеологія історії.
- •73. Феноменалістичне поняття свідомості.(22 ситуационный)
- •74. Роль філософії та науки в пошуках істини. Проблема єдності людського знання у ххі столітті.
- •75. Світ як сукупна реальність та універсам людської життєдіяльності. Проблема єдності та багато вимірності світу.
- •76. Поняття методології і методи пізнання.
- •77. Епістемологія, її сутність і зміст.
- •78. Специфіка істини у філософії, науці, соціальному пізнанні. Істина як уміння.
- •79. Основні принципи епістемології та різноманітність форм пізнання
- •80. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність, особистість.
- •81.Культура особистості, специфіка культури фахівця
- •82. Матеріалізм як філософський напрям, його характерні риси.
- •83. Наукові революції в історії.
- •84. Чуттєве, раціональне та інитуітивне в філософії.
- •85. Історіософія Шевченка.
- •86. Наука як суспільне явище. Філософськф підвалини науки
- •87. Психофізичний дуалізм у сучасній філософії свідомості.
- •88. Наука як соціальний інститут.
- •89. Особистість в соціальній філософії.
- •90. Культура як сукупність текстів, мови, результатів діяльності людства.
24.Постпозитивізм та його роль у філософії кінця хх- поч ххІст.
У 60 - 70-х роках XX ст. на зміну неопозитивизму в західній філософії науки приходить постпозитивізм. Його головне змістовне відмінність - в перемиканні уваги філософії науки з аналізу структури готового наукового знання на проблеми раціональної реконструкції процесів відкриття, динаміки, конкуренції та зміни наукових теорій. У вирішенні зазначених проблем постпозитивізм був досить неоднорідний. Прибічники постпозитивізму багато в чому не згодні між собою, вони критикують застарілі уявлення неопозитивізму, але зберігають з ним спадкоємність. Основну увагу приділяють раціональним методам пізнання. Заслуга позитивістських концепцій полягає в тому, що їх представники зробили вагомий внесок у розроблення математичної логіки та вдосконалення мови науки. Під впливом їхніх ідей та діяльності суттєво змінилися уявлення про науку. Сьогоднішнє розуміння науки, яке формувалося багато в чому завдяки діяльності позитивістських напрямів, розглядає її як сукупність інтелектуальних засобів, покликаних оптимізувати наші взаємини з дійсністю, а не картину дійсності.
25.Герменевтика, її сутність і зміст.
ГЕРМЕНЕВТИКА – теорії та філософії, призначені полегшувати розуміння й інтерпретацію текстів та інших виявів людського життя. Суть:дослідження виразу, як елемента певної мовної системи і, разом із тим, виявдлення унікальної суб єктивності, що стоїть за ним. Мета: інтерпретація та розуміння текстів. Методи герменевтики мають досить широке застосування в області наукового пізнання, хоча спочатку вони використовувалися тільки в сфері гуманітарного знання (юридична, історична, філологічна, філософська герменевтика). Сьогодні вже кажуть про фізичну, біологічну герменевтику як про досить плідні засоби прояснення неоднозначних моментів в даних галузях природознавства. Однак найбільш уживаним залишається герменевтичний підхід в гуманітарному пізнанні. Тому герменевтика дає змогу зрозуміти усе багатство змісту гуманітарних явищ і є дійсним мистецтвом інтерпретації. Для герменевтичної методології характерні виділення знаково-символічної сторони пізнавальної діяльності та перенесення лінгвістичних та літературознавчих методів дослідження в загальну методологію гуманітарних наук. Серед особливостей герменевтичної методології перш за все необхідно зазначити поняття дихотомії природничих наук та гуманітарних.
26.Сучасні трактування фрейдизму.
Важливу роль у формуванні сучасного погляду на людину відіграв у ХХ ст. фрейдизм. Його засновником був австрійський психіатр З.Фрейд. Сам Фрейд розпочинав свою діяльність як лікар, тривалий час він наполягав на тому, що його погляди та ідеї не претендують на статус якоїсь філософії, проте їх світоглядний вплив вніс у це питання свої корективи. Ідеї З.Фрейда викликали і викликають суперечливе до них ставлення; досить розбіжними постають і їх оцінки. Проте сьогодні можна впевнено сказати, що Фрейду належить не лише відкриття, а й докладне дослідження явища несвідомого в людській психіці. Основним об'єктом дослідження в психоаналітичної філософії є психіка людини. Вона сприймається як має власну природу, закономірності функціонування і розвитку, що не зводяться до властивостей фізичного світу. Структура психіки особи, за Фрейдом, складається з 3-х елементів. «Воно» — архаїчна безособова частина психіки, «Над-Я») — установка суспільства і «Я» Свідоме «Я» виступає як поле боротьби між «Воно»» і «Над-Я», яке витісняє егоїстичні імпульси зі сфери свідомого, обмежує їх вільний прояв, заганяє їх у сферу підсвідомого. Існують кілька похідних від фрейдизму вчень, об’єднаних назвою неофрейдизму, зокрема це біологізаторські теорії, пов’язані з урахуванням зовнішніх факторів, та культурно-соціологічні.